Павлова І. В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені М.І. Туган-Барановського

Секція Економічні науки, підсекція №10 Економіка підприємства

Інтенсифікація інвестиційних процесів в економіку України

Ключова роль інвестицій в економіку України, їх вирішальне значення не тільки для забезпечення сталого економічного зростання, але, насамперед, для інноваційного розвитку, створення нових, високотехнологічних виробництв і цілих галузей, багаторазово підкреслювалися у численних дослідженнях вітчизняних вчених, а також у законодавчих актах і директивних документах вищих органів влади нашої країни.

    Актуальність теми полягає у тому, що проблема інвестиційного забезпечення є однією з найбільш складних  на даному етапі розвитку України. Її вирішення в умовах дефіциту власних фінансових ресурсів неможливе без залучення іноземних інвестицій.

Метою є розкриття інвестиційного забезпечення України на сучасному етапі.

Основна частина зарубіжних інвестицій до 2007 року спрямовувалася у ті сфери, які не є визначальними для вітчизняного господарства. За даними на    1 січня 2005 р. вагомим іноземним інвестором для України було США, проте американські корпорації вклали в машинобудівну галузь всього 2,7% від загальної суми своїх інвестицій, тоді як в оптову торгівлю та посередництво в торгівлі - 15,9%, в харчову промисловість — 14,1%. Один з основних іноземних інвесторів (Нідерланди) майже весь ввезений капітал спрямував до оптової торгівлі та харчової промисловості України. Російські інвестиції в металургію та машинобудування становлять усього 4,4% і 2,1% від загальної суми надходжень капіталу з Російської Федерації.[1]

Зміцнення недержавного сектора економіки сприяло інтенсифікації в ньому інвестиційних процесів. Питома вага інвестицій в основний капітал суб'єктів господарювання, що належать до приватної та колективної форм власності, в загальному обсягу інвестицій в основний капітал економіки збільшилася з 47,9% у 1999 р. до 55,8% -у 2000 р., 64,8% - у 2004 і 74,8% - у 2005 р.

Аналізуючи дані поточного 2007р., треба зауважити, що політично нестабільність знижує надходження інвестицій до економіки України. Така ситуація суттєво знижує рівень влади у цілому, а це впливає на своєчасність прийнятих законодавчих актів, зокрема Податкового кодексу, земельної реформи, закону про акціонерні товариства. Тобто сьогодні рівень прямих іноземних інвестицій неадекватний потребам України та впливає на авторитет країни серед зарубіжних інвесторів. За рейтингом, який було складено Конференцією ООН, Україна за своєю інвестиційною привабливістю займає   18 місце.

Необхідно зазначити, що в останні роки посилилась активність зарубіжних інвесторів на території України. Так, за даними на 1 червня  2007р. відбулося збільшення припливу прямих іноземних інвестицій  до української економіки на 2,7 млрд. длр., що склало 11,8% - до 24,171 млрд. длр. (наростаючий підсумок з моменту початку інвестування). Надходження прямих іноземних інвестицій за цими даними в Донецькій області становило 994,5 млн. длр., у Дніпропетровській – 2373,9 млн. длр., у Київській – 943,8 млн. длр.,  у Харківській – 1127,9 млн. длр., у АРК – 617,8 млн. длр., у Запорізьку –        673,7 млн. длр. У всіх інших областях обсяг інвестицій у 2007 р. порівняно з 2006 р. також помітно збільшився, крім Чернігівської області, куди іноземні інвестиції від 95,2 млн. длр. зменшилися до 73,1 млн. длр. Дуже високий обсяг інвестицій спостерігається у м. Київ – 7471 млн. длр., що складає 30,9% від загального обсягу інвестицій. Інвестиції поступили від 119 країн. На 10 з них доводиться 84% загального обсягу капіталу. Серед них:  Германія -              5,677 млрд. длр., Кіпр - 4,130 млрд. длр., Австрія - 1,957,0 млрд. длр., Нідерланди - 1,864 млрд. длр., Об’єднане Королівство - 1,796 млрд. длр., США - 1,380 млрд. длр., Російська Федерація - 1,236 млрд. та інші.

Відношення прямих іноземних інвестицій за два квартали 2007р. до ВВП України коливається та складає приблизно 0,9%. Однак, аналізуючи світовий досвід розвитку, для макроекономічної стабілізації країни з перехідною економікою необхідно забезпечити щорічні темпи зростання обсягів інвестицій на рівні 10-12% ВВП, або на кожен відсоток приросту ВВП країна повинна виділити на інвестиції у реальний сектор економіки не менше 3% ВВП. Отже ми бачимо дуже невтішаюче становище.  

Підтвердженням цього аналізу був проведений на початку листопада цього року Всеукраїнський інвестиційний форум розвитку регіонів Building City 2007, головною ціллю якого був пошук способів залучити у регіони іноземний капітал, стимулювати зарубіжних інвесторів до реалізації крупних проектів та перетворити дотаційні області у прибуткові. Але нажаль учасники ще раз констатували, що економічний розвиток регіонів України вкрай неврівноважений. В Україні 6 областей-донорів, у яких накопичується половина виробничих потужностей країни, хоча вони займають тільки 24% території. Саме ці донори найбільш привабливі для інвесторів, а іншим доведеться докладати чималі зусилля для залучення грошей до області. [2]

Але  за прогнозними даними у 2008 році обсяг державних інвестицій до економіки України складатиме 37,5 млрд. грн., що  на 10 млрд. грн. більше рівня 2007 року. Цей прогноз було зроблено заступником Міністерства фінансів Анатолієм Мярковським під час прес-конференції, яка була присвячена інвестиційно-інноваційному блоку проекту Госбюджету. За його словами на інвестиційні цілі будуть спрямовані надходження від приватизації у розмірі      9 млрд. грн.

Іноземні інвестиції мають велике значення для економіки країни, що їх одержує, оскільки вони слугують джерелом капіталовкладень, причому у формі сучасних засобів виробництва, залучають вітчизняних підприємців до передового господарчого досвіду, сприяють поширенню інновацій, збільшенню продуктивності праці та підвищенню добробуту населення.[3]

Становлення та розвиток ринкових відносин пов'язані з необхідністю державного регулювання використання обмежених ресурсів, вибору напрямів інвестування. Адже не секрет, що сьогодні закони ринкової економіки працюють на вибракування тих видів діяльності, які не входять до кола пріоритетних з точки зору прибутковості в короткостроковій перспективі. Державна інвестиційна політика має передбачати використання державних інвестицій як засобу створення первинних умов для залучення приватних та іноземних інвестицій у розвиток пріоритетних галузей економіки. Корисним є досвід країн світу з використання інституту «золотої акції» для збереження за державою можливості нівелювати діяльність підприємств, які мають стратегічне значення для економіки та національної безпеки, після їхньої приватизації, особливо в разі переходу контролю за діяльністю до іноземних інвесторів.[4]

Отже робимо висновки, що основним напрямком підвищення рівня інвестиційного забезпечення повинна стати зміна галузевої структури інвестицій на користь галузей, визнаних пріоритетними в процесі структурної перебудови. В свою чергу держана повинна управляти процесом інвестування у виробництво, тому що саме стан інвестиційної сфери, яка формує чинники виробництва, визначає інтенсивність економічного зростання.

 

Список використаної літератури:

1.                  Будкін В.С. Основні етапи та регіональні особливості залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України // Регіональна економіка. – 2005. – №2. – с. 59-67.

2.                  Пономарь Т. Голь без выдумки // Бізнес. – 2007. – №45. – с. 21-23.

3.                  Товстиженко О.В. Роль іноземних інвестицій в інтенсифікації розвитку вітчизняного виробництва // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №1(67). – с.104-108.

4.                  Чечетов М. Іноземні інвестиції: макроекономічний аспект // Економіка України. – 2004. – №8. – с. 4-15.