Секція
Економічні науки: Управління трудовими ресурсами
Романенко Н.Г. старший викладач,
Борисенко А.Т. студентка 4 курсу
Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського
Аспекти впливу
глобалізації на ринок праці України
Глобалізація як
процес планетарного масштабу розділила світ на дві частини: прихильників цього
процесу, що стверджують, що він сприяє розподілу праці, ефективному розподілу
ресурсів і їх використанню у світовому масштабі, що супроводжується зростанням
продуктивності праці і зростанням життєвого рівня населення - і супротивників,
що вважають, що ідея глобалізації - це завуальована установка Західного світу,
очолюваного олігархами, на використання багатств всієї планети, експлуатацію
більшої частини людства в своїх інтересах. Враховуючи, що загальні продажі 200
найбільших в світі корпорацій перевершують економічну потужність економік всіх
країн на земній кулі, разом узятих, за винятком дев'яти самих могутніх, можна
уявити, якими величезними капіталами і
якими можливостями реального впливу на світовий ринок вони володіють.
Розуміючи, що
глобалізація - це необоротний процес, і навряд чи одними протестуючими діями,
на зразок виступів антиглобалізму, можна поліпшити стан трудящих, потрібно
тверезо оцінити плюси і мінуси глобалізації економіки і виробити конкретні
засоби впливу профспілок на мінімізацію негативних наслідків. Сьогодні для України, як і інших країн СНД,
глобалізація виявляється в трьох основних вимірюваннях: регіональному (СНД),
континентальному (ЄС) і світовому (ВТО, ВБ, МВФ). Кожне з них характеризується
власними конкурентними параметрами і вимагає відповідних підходів.
Важливою проблемою профспілок є використання можливостей
Міжнародної організації праці - трибічного органу, об'єднуючого понад 150 країн
світу, в гармонізації відносин між економічним і соціальним розвитком членів
країн і глобальною економікою, забезпеченні основоположних принципів і прав у
сфері праці, закріплених в Декларації МОП 1998 року. Позитивний вплив МОП на ці процеси
загальновідомі. Проте технічна допомога, що надається цією організацією країнам
пострадянського простору, на наш погляд, повинна бути розширена по ряду
напрямів, наприклад, - використання
найважливіших трудових норм (свобода об'єднання в профспілки, права на ведення
колективних переговорів) в транснаціональних компаніях (ТНК). Спроби ТНК
створювати конкурентні переваги за рахунок дешевої робочої сили приводять до
штучної заборони зростання зарплати. Можна також чекати тиску з боку ТНК на
державні органи з метою дерегулювання ринку праці, прагнення до єдиних (не
завжди високим) стандартів у сфері гарантій зайнятості.
На жаль,
пропозиції Федерації профспілок щодо дослідження положення справ у області
праці в ТНК не одержали підтримки з боку координаторів МОТ. Зате щосили
розгортається кампанія по розробці нового Трудового кодексу.
Ще одна проблема,
що вимагає уваги профспілок, - глобальний рух робочої сили. Згідно з офіційними
даними, за кордоном працюють майже 34 тисячі громадян України. З них 34,3 % - з
вищою освітою. За неофіційними даними, за кордоном працюють близько 4 мільйонів
чоловік. За різними оцінками, в результаті трудової міграції в 90-і роки
Україна втратила 15-20 % інтелектуального потенціалу. Наслідки - неможливість
створення надалі конкурентних переваг національної економіки і відставання, а
згодом і зникнення галузей, які формують економічну безпеку держави.
З іншого боку, на
ринок праці в Україні тисне притоку мігрантів з нестабільних регіонів Африки і
Азії, оскільки їх влаштовують навіть наші мізерні соціальні гарантії. Як
наслідок - подальше розширення об'ємів неформальної і "тіньової"
зайнятості.
Велика кількість
неформально зайнятих, які при щонайменшому коливанні економічної кон'юнктури
(неминуче слідство глобалізації) можуть бути звільнені, створює напругу на
ринку праці. В той же час, ринкові механізми, які змогли б компенсувати втрату
робочих місць, ще не працюють. Про це говорить той факт, що середня тривалість
пошуку роботи складає майже 11 місяців.
Профспілки України,
усвідомлюючи вплив процесів глобалізації на ситуацію усередині країни,
активізували свої дії по захисту вітчизняного виробництва, як джерела
благополуччя кожного трудящого і членів їх сімей. Вважаємо, що національним і
міжнародним профцентрам слід було б створити цілісну систему експертизи
проектів з погляду зайнятості і рівня захисту від безробіття, а також
регулювання міграційних процесів.
Профспілки не
можуть бути сторонніми спостерігачами процесів згортання системи соціального
захисту, знищення національних виробничих комплексів, утворення наднаціональних
структур. Обов'язок уряду кожної держави при рішенні питань глобалізації -
розробляти і вживати конкретні, дієві заходи по попередженню негативних
наслідків інтеграційних процесів.