Аналітична та облікова робота на

підприємствах різних форм

власності

Шендригоренко М.Т.

к.е.н., доцент Криворізького економічного інституту КНЕУ імені Вадима Гетьмана

АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ОБЛІКУ І АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ГІРНИЧО – ВИДОБУВНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та кращого використання діючих основних фондів і виробничих потужностей підприємства.

Шляхом ефективного використання основних фондів та виробничих потужностей є збільшення обсягу виробництва продукції ( видобутку руди, тощо). Всю сукупність технічних, організаційних та економічних заходів за їх призначенням можна поділити на: збільшення екстенсивного завантаження; підвищення інтенсивного навантаження. При цьому, екстенсивне навантаження – це скорочення простоїв устаткування, підвищення коефіцієнту змінності роботи устаткування, зменшення частки не діючих машин та устаткування. Інтенсивне навантаження – це технічне удосконалення устаткування, запровадження новітньої технології, застосування прогресивних форм організації виробництва.

Проведенні дослідження діяльності гірничо – видобувних підприємств Криворіжжя дозволяють зробити висновок, що бухгалтерський блік вибуття та використання основних засобів проводиться на належному рівні, але має певні проблемні аспекти, які потребують вирішення. Так, на підприємствах бухгалтерський облік здійснюється за стандартами, але є випадки, коли бухгалтерія не в строк ознайомлюється зі змінами в законодавчій базі, що в свою чергу, призводить до ускладнень облікового процесу та порушень норм ведення бухгалтерського обліку.

Враховуючи вимоги сьогодення зазначимо, що організація облікової роботи, окрім документального оформлення і своєчасного відображення в облікових регістрах нарахування та руху основних засобів, повинна й забезпечувати контроль за збереженням основних засобів та їх станом, виявляти обсяг зношення та витрати на відновлення основних засобів.

Особливе значення повинно надаватися прогнозуванню показників ефективності використання основних засобів. Для прогнозування аналітик чи бухгалтер проводить аналіз фондовіддачі основних засобів за визначений період і шляхом використання бази знань формує пропозиції по керуванню. З цього погляду особливо важливі питання ефективного використання устаткування (виявлення непотрібного устаткування) і питання збільшення обсягу видобутку руди на існуючому парку основних засобів. Якщо інформації даної моделі недостатньо для прийняття управлінських рішень щодо заміни застарілого і непотрібного устаткування, бухгалтер здійснює побудови моделі мінімізації витрат у плині всього терміну служби основних засобів. При складанні цієї моделі основні засоби враховуються по статтях з визначенням прибутковості фондів.

Ми вважаємо, що окремим проблемним питанням для підприємства є визначення строку корисного використання основних засобів. В економічних джерелах інформації з'явилися різні міркування щодо того, хто (бухгалтер, інженер-експлуатаційник, керівник підприємства) повинен визначати такі строки. На практиці така робота (за умови фахового (а отже, ефективного) підходу до використання основних фондів) не до снаги спеціалісту якогось певного профілю.

Для здійснення таких розрахунків потрібні знання не тільки економічних процесів на підприємстві. Треба досконало знати технічні характеристики об'єкта амортизації і специфіку технологічних процесів, в яких задіяні ті чи інші об'єкти основних засобів, потрібен постійний маркетинг ринку продажу щодо нових розробок машин і устаткування з подібними характеристиками. Такими розрахунками на гірничо - видобувних підприємствах повинна займатися група різнобічних спеціалістів.