аспірант Національного
університету “Львівська політехніка”
Гнучкість у сьогоднішніх
високомінливих умовах вважають одним із засобів контролю невизначеності
середовища через застосування і координацію гнучких ресурсів, яка передбачає
розробку підприємством арсеналу можливостей і вибору серед них найбільш
відповідної до ситуації без надмірних витрат, втрат часу і продуктивності.
Фінансова гнучкість, як один із
найважливіших видів гнучкості, дозволяє ефективно управляти процесами
формування, розподілу і використання фінансових ресурсів і грошових коштів в
умовах невизначеності середовища та дефіциту часу для прийняття рішень.
Зарубіжні вчені обчислюють фінансову
гнучкість за допомогою:
·
показника чистої балансової ліквідності (net liquidity balance), який обчислюється як
відношення грошових коштів і їх еквівалентів у національній та іноземній
валютах до сукупних активів,
·
коефіцієнта RISK, що дорівнює відношенню накопиченого
прибутку(accumulated profit) до накопичених інвестицій (accumulated investments) [1].
Для оцінки фінансової гнучкості ми
пропонуємо використати метод фінансових коефіцієнтів, який дозволяє порівняти
фінансовий потенціал і результати діяльності підприємств, різних за обсягами
використовуваних ресурсів та іншими показниками. З цією метою обчислюють 5 груп
показників: майнового стану, ділової активності, рентабельності, фінансової
стійкості, ліквідності. Тенденції зростання/спаду значень показників аналізують
за допомогою методу найменших квадратів і оцінюють за п’ятибальною шкалою:
зменшення -2, помірне зменшення -1, без змін 0, помірне зростання 1, зростання
2. Далі значення показників сумують за чотирма групами: майнового стану, ділової активності та рентабельності,
фінансової стійкості, ліквідності. За отриманими значеннями проводять оцінку
цих груп у тривимірній шкалі – значення показника позитивне (1 бал), задовільне
(0,5 бала) і незадовільне (-1 бал). Ми робимо припущення, що вага кожної із
груп для розрахунку показника фінансової гнучкості однакова, а сам він є сумою
оцінок вищеназваних груп. Далі підприємства оцінюють за шкалою фінансової
гнучкості, яка містить наступні сектори:
·
2,10-4,00 – підприємство фінансово гнучке;
·
1,10-2,00 – підприємство містить елементи фінансової
гнучкості. Як правило, мається на увазі добре розвинена пасивна здатність
гнучкості (адаптивність) і бракує активної (здатності виявляти у середовищі
можливості і використовувати їх для покращення конкурентної позиції
підприємства) або наявні часткові компоненти обох здатностей;
·
0,00-1,00 – підприємство має потенціал для розвитку
фінансової гнучкості, тобто здійснюючи грамотну фінансову політику із виявлення
і знешкодження загроз внутрішнього і зовнішнього середовищ і використовуючи
відповідні можливості для покращення власного становища, підприємства мають усі
шанси набути елементів фінансової гнучкості у майбутньому;
·
-4,00- -0,10 – підприємство фінансово негнучке. Таким
підприємствам рекомендується переглянути власну фінансову стратегію і методи
здійснення фінансової діяльності.
Через виділені сектори в оцінці
показника фінансової гнучкості даний метод назвемо секторним групуванням. На
нашу думку, він дозволяє достатньо повно оцінити фінансову гнучкість
підприємства, що є надзвичайно актуальним на сьогодні.
1. Dreyer B., Gronhaug K. Uncertainty, flexibility, and
sustained competitive advantage. - Journal of Business Research. - 57, 2004. -
p.484-494.