Проблеми запровадження аудиту ефективності діяльності підприємств державного сектору економіки

Чумакова І.Ю., к.е.н., доцент

Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

Підприємства державного сектору економіки України відіграють важливу роль у наповненні валового національного продукту та економічному зростанні держави. Як правило, державні і комунальні підприємства, державні акціонерні товариства, суспільні організації отримують значну автономність, але, не зважаючи на це, вони є об’єктом контролю з боку законодавчої та виконавчої гілок влади, оскільки їх капітали мають державне походження. Через це вони стають відповідальними перед державою.

Контроль діяльності підприємств державного сектору здійснюється у різних формах, однією з яких є аудит ефективності – незалежна перевірка, що проводиться вищими органами фінансового контролю з метою оцінки законності, ефективності і результативності використання бюджетних коштів і управлення державною власністю. Аудит ефективності є перспективним видом контролю діяльності державних підприємств і організації, а також підприємств, акції яких належать державі, і в першу чергу в силу того, що держава як власник майна має об’єктивну потребу в інформації відносно того, наскільки законно й ефективно здійснюється управління її активами.

Вітчизняна практика державного фінансового контролю стосовно державного сектору економіки реалізується у формі одиничних контрольних заходів, не являється систематичною діяльністю контролюючих органів, що спрямована на всебічну оцінку ефективності управління державними коштами і майном. Здебільшого це пояснюється відсутністю чіткої і повної системи нормативно-правового регулювання питань організації і проведення аудиту ефективності. Крім того, до останнього часу державний фінансовий контроль щодо діяльності підприємств державного сектору здійснювався лише у формі ревізій і перевірок, а засвоєння аудиту ефективності та його застосування у контрольно-ревізійній діяльності Рахункової палати і ГоловКРУ розпочалося лише у 2001 році після прийняття на виконання основних положень Бюджетного кодексу України. Контрольні заходи такого спрямування є новими для органів державного фінансового контролю і тому методологічна база їх проведення лише формується, а працівники контролюючих органів майже не мають належних практичних навичок. Методики аудиту ефективності, що розроблені і використовуються у теперішній час Рахунковою палатою і ГоловКРУ, не відповідають усім сучасним вимогам і тому потребують значного доопрацювання і деталізації.

Серед проблем запровадження аудиту ефективності слід назвати також і недостатньо високий рівень постановки бухгалтерського обліку на підприємствах, що належать до державного сектору економіки, наслідком якого є недостовірність показників фінансової звітності, що не дозволяє проаналізувати раціональність й ефективність використання такими підприємствами наданих їм державних фінансових ресурсів чи майна.

Відмінності у змісті та структурі інформаційного забезпечення аудиту ефективності зумовлюють необхідність розробки і вдосконалення специфічних методів перетворення і форм подачі інформації.

Складність процесу формування та використання державних коштів вимагає створення чіткої і цілісної системи їхнього бухгалтерського обліку, яка у поєднанні з контролем і аналізом мала б забезпечити формування чіткої та об’єктивної інформаційної бази, необхідної для прийняття якісних управлінських рішень на будь-якому рівні державного управлення.