Проблеми запровадження аудиту ефективності
діяльності підприємств державного сектору економіки
Підприємства державного
сектору економіки України відіграють важливу роль у наповненні валового
національного продукту та економічному зростанні держави. Як правило, державні
і комунальні підприємства, державні акціонерні товариства, суспільні
організації отримують значну автономність, але, не зважаючи на це, вони є об’єктом
контролю з боку законодавчої та виконавчої гілок влади, оскільки їх капітали
мають державне походження. Через це вони стають відповідальними перед державою.
Контроль діяльності
підприємств державного сектору здійснюється у різних формах, однією з яких є аудит
ефективності – незалежна перевірка, що проводиться вищими органами фінансового
контролю з метою оцінки законності, ефективності і результативності використання
бюджетних коштів і управлення державною власністю. Аудит ефективності
є перспективним видом контролю діяльності державних підприємств і організації,
а також підприємств, акції яких належать державі, і в першу чергу в силу того,
що держава як власник майна має об’єктивну потребу в інформації відносно того,
наскільки законно й ефективно здійснюється управління її активами.
Вітчизняна практика
державного фінансового контролю стосовно державного сектору економіки
реалізується у формі одиничних контрольних заходів, не являється систематичною
діяльністю контролюючих органів, що спрямована на всебічну оцінку ефективності
управління державними коштами і майном. Здебільшого це пояснюється відсутністю
чіткої і повної системи нормативно-правового регулювання питань організації і
проведення аудиту ефективності. Крім того, до останнього часу державний
фінансовий контроль щодо діяльності підприємств державного сектору здійснювався
лише у формі ревізій і перевірок, а засвоєння аудиту ефективності та його
застосування у контрольно-ревізійній діяльності Рахункової палати і ГоловКРУ
розпочалося лише у 2001 році після прийняття на виконання основних положень
Бюджетного кодексу України. Контрольні заходи такого спрямування є новими для
органів державного фінансового контролю і тому методологічна база їх проведення
лише формується, а працівники контролюючих органів майже не мають належних
практичних навичок. Методики аудиту ефективності, що розроблені і
використовуються у теперішній час Рахунковою палатою і ГоловКРУ, не
відповідають усім сучасним вимогам і тому
потребують значного доопрацювання і деталізації.
Серед проблем запровадження аудиту ефективності слід назвати також і недостатньо
високий рівень постановки бухгалтерського обліку на підприємствах, що належать
до державного сектору економіки, наслідком якого є недостовірність показників
фінансової звітності, що не дозволяє проаналізувати раціональність й
ефективність використання такими підприємствами наданих їм державних фінансових
ресурсів чи майна.
Відмінності
у змісті
та структурі інформаційного забезпечення аудиту ефективності зумовлюють
необхідність розробки і вдосконалення специфічних методів перетворення і форм
подачі інформації.
Складність
процесу формування та використання державних коштів вимагає створення чіткої і цілісної
системи їхнього бухгалтерського обліку, яка у поєднанні з
контролем і аналізом мала б забезпечити формування чіткої та об’єктивної інформаційної бази, необхідної для прийняття якісних управлінських рішень на будь-якому
рівні державного
управлення.