Мелешко О.С.

Облік відходів деревини як один із шляхів подолання

паливно-енергетичної кризи

В умовах недостатнього забезпечення України власними паливно-енергетичними ресурсами, деревна біомаса стає одним із найбільш доступних, економних та перспективних альтернативних джерел енергоресурсів, зокрема для сільського населення та підприємств, зайнятих заготівлею і обробкою деревини.

В якості біопалива найбільшим попитом користуються деревні гранули, через низький вміст золи та високі теплотворні властивості. На базі одного з 18 агролісгоспів ОКАП «Сумиоблагроліс» можна ввести в дію технологічну лінію для виробництва тирсобрикетів та палет для опалення.

Даний комплекс включає таку комплектацію:

- лінії з виробництва деревних гранул (палет) з відходів деревини різних порід потужністю 15000 т. на рік;

- лінії з виробництва паливних брикетів, в основі яких – деревні відходи, потужністю 50000 т. на рік;

- допоміжне обладнання для виготовлення зв’язуючої речовини, що дозволить збільшити якістні показники кінцевого продукту.

Враховуючи високі якісні характеристики деревних гранул необхідно орієнтувати їх реалізацію на експорт. Брикетоване ж паливо реалізовувати на внутрішньому ринку.

Орієнтвна вартість комплексу «під ключ» – не більше 7 млн. грн. (еквівалент 1 млн євро). Строк окупності комплексу з моменту введення у дію від 6 місяців до 1 року.

Проте, для завантаження такої технологічної лінії, а отож і вирішення багатьох енергетичних проблем області необхідна сировина, тобто відходи деревини, яких у підприємства не вистачає.

У лісових господарствах лісосічні відходи деревини утворюються під час рубань головного та проміжного користування. Відповідно до чинних нормативних документів середня норма заготівлі гілок, сучків та вершинок становить 6,3 % заготівлі деревини під час рубань головного користування.

Під час рубань проміжного користування заготовляють ліквідний хмиз, який може успішно використовуватись для паливних потреб. Крім того, утворюється значна кількість неліквідної деревної сировини – неліквідного хмизу, малих гілок та сучків, які нині не використовуються.

Проте, даних про кількість відходів деревини по деревопереробним підприємствам області на офіційний здапит до Головного управління статистики у Сумській області не отримано, у звязку з тим, що підприємства у своїй більшості взагалі відходи деревини не обліковують. Хоча переробка деревини є у них основним видом діяльності. Отож, виходить, що цінні паливно-енергетичні ресурси в умовах їх істотної нестачі, не тільки не переробляють, але і не обліковують і не контролюють їх подальше використання за призаначенням.

Об'єми утворення відходів деревини при лісовирощуванні та на деревопереробних підприємствах визначались виходячи з статистичних даних про обсяги виробництва товарів, чинних галузевих норм використання сировинних матеріалів та норм утворення відходів. Хоча беручи до уваги різноплановість виробництва деревопереробних підприємств (виробництво шпону та фанери, деталей будинків, паркету, тари, деревостружкових та деревоволокнистих плит, шпал і т. ін.) кількість показників які треба обрахувати сягає більше сотні, а ще треба врахувати особливості кожного виду виробництва. І результат на основі експертних оцінок буде не надто близьким до фактичного.

Отож пропоную ввести для підприємств лісової та деревопереробної галузей обов’язковий облік кількості деревних відходів, для можливості їх подальшого використання. Та взяти на контроль їх подальше використання підприємствами.

Аспірант кафедри «Виробничого менеджменту та підприємництва»

Сумського національного аграрного університету О.С. Мелешко