НАУЧНАЯ ИНДИСТРИЯ ЕВРОПЕЙСКОГО КОНТИНЕНТА – 2007
Глодан О.Я., Грицуляк В.Б., Паращин В.М., Пташник Г.І., Андріюк В.П.
Прикарпатський національний університет
імені Василя Стефаника
Структурно-функціональні
зміни в яєчку в умовах циркуляторної гіпоксії
Як відомо клітини сперматогенного епітелія звивистих сім’яних трубочок
виявляють високу чутливість до розладів кровообігу в яєчку. Останні можуть мати
місце при пахвинній і пахвинно-калитковій грижі, вміст грижового мішка котрої
створює періодичний або постійний тиск на кровоносні судини сім’яного канатика яєчка
[1, 2, 3]. Разом з тим вплив дозованої циркуляторної гіпоксії на сперматогенез
вивчений не повно, тому результати експериментальних робіт такого характеру
можуть мати певне значення для практичної медицини.
Метою даної роботи було вивчити вплив не тривалої циркуляторної гіпоксії на
сперматогенез.
Робота виконана на 35 безпорідних
щурах-самцях масою 170-
Зменшення кількості сперматоцитів на
стадії пахітени є результатом
пошкодження гіпоксією сперматоцитів на стадії ранньої пахітени, а зниження
кількості сперматид 7 етапу розвитку свідчить
про пошкодження в момент
затискання кровоносних судин сім’яного
канатика сперматид І етапу розвитку. Клітини, з яких мали розвинутися
сперматоцити на стадії прелептотени, були сперматогоніями проміжного типу.
Таблиця 1
Кількість
сперматогенних клітин на VІІ стадії ЦСЕ
в звивистих
сім’яних трубочках на 7, 30 та 90 добу
після 15 хвилинної циркуляторної гіпоксії яєчка (М+m)
Тривалість
досліду |
Вид
клітин |
|||
сперматогонії
типу А |
сперматоцити
на стадії прелептотени |
сперматоцити
на стадії пахітени |
сперматиди
7
етапу розвитку |
|
7 діб |
10,50+0,58 |
218,65+3,59 |
230,92+3,87 |
882,19+4,53 |
30 діб |
9,40+1,43 |
204,11+2,99 |
235,24+4,78 |
745,11+5,24 |
90 діб |
10,03+1,26 |
227,91+4,59 |
284,52+3,08 |
867,13+31,64 |
Через 30 діб після затискання кровоносних судин сім’яного канатика на 15 хв
діаметр звивистих сім’яних трубочок зменшився
до 107,80+1,82 мкм проти 190,68+2,71 мкм в контролі. В
частині трубочок клітини сперматогенного епітелію не визначаються, до їх
власної оболонки прилягають тільки підтримуючі клітини з вакуолізованою
цитоплазмою. В 17 % сім’яних трубочок
має місце важкий ступінь пошкодження клітин сперматогенного епітелію з
деструктивними змінами в сперматоцитах і сперматидах і тільки в 46,6% сім’яні
трубочки зберігають звичайну будову. На даний термін досліду в яєчку має місце
розростання сполучної тканини, збільшення в ній кількості плазматичних клітин,
малих середніх і великих лімфоцитів.
Клітини Лейдіга в основному зберігають
свою структуру.
На 90 добу досліду в яєчку визначається 7% спустошених сім’яних трубочок, а
в 14% – важкий ступінь пошкодження клітин сперматогенного епітелію з
деструктивними змінами в частині сперматоцитів і сперматид.
Структура 50% звивистих сім’яних трубочок
не порушена.
Цитологічний аналіз клітин сперматогенного епітелія свідчить про те, що зменшення кількості
клітин, котрі входять в склад VІІ стадії ЦСЕ,
на 7 добу досліду зв’язане з чутливістю до циркуляторної гіпоксії
клітин-попередників, а саме: сперматогоній проміжного типу, сперматоцитів на стадії ранньої пахітени та сперматид І типу
розвитку.
Розлади сперматогенезу на 30 та 90 добу експерименту не зв’язані з прямою
дією циркуляторної гіпоксії на клітини-попередники, а може залежити від
тих патологічних змін, котрі розвиваються в підтримуючих клітинах, які
виконують цілий ряд важливих функцій.
Література:
1.
Грицуляк Б.В., Грицуляк В.Б. Гіпоксія і
сперматогенез. – Івано-Франківськ, «Плай», 2000. – 130 с.
2.
Грицуляк Б.В., Грицуляк В.Б. Івасюк І.Й.
Структурно-функціональна характеристика кровоносного русла і паренхіми
травмованого яєчка //Таврический
медико-биологический вестник. – Симферополь. – Т. 9.
– 2006, № 3. – С. 60-63.
3.
Грицуляк Б.В., Грицуляк В.Б., Івасюк
І.Й. Травмоване яєчко. – Івано-Франківськ «Плай», 2006. – 117 с.