Право/7

Ворожко Р.О.

ОКВНЗ Інститут підприємництва «Стратегія» м. Жовті Води

Співвідношення земельного права з адміністративним, цивільним та кримінальним правом.

Вирішення питання щодо реалізації земельних норм пов’язане із з’ясуванням проблеми співвідношення процесуальних норм земельного права з адміністративним, цивільним і кримінальним правом.

В адміністративному праві регламентації підлягає діяльність державних органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування. Тому адміністративне право обмежується лише визначенням структури цих органів і їх основних функцій по державному регулюванню земельних відносин. Адміністративне право можна розглядати як узагальнюючу галузь у силу того, що її норми регулюють відносини, що охоплюють організацією діяльності держави в особі відповідних державних органів.

Представники адміністративного права визначають адміністративний процес як врегульований порядок прийняття адміністративно – правових актів і розгляду індивідуальних управлінських справ органами виконавчої влади. Це не означає, що всі питання державного регулювання земельних відносин підпадають під дію норм адміністративного права.

Особливість земельного процесу полягає в тому, що критерієм, який визначає його структуру, є функції державного регулювання земельних відносин, а адміністративний процес поділяється на види залежно від органів, що розглядають конкретну справу, або від характеру конкретних справ у сфері регулювання земельних відносин. Кожен із них є самостійним видом процесу, що має свою специфіку. Так, адміністративний процес можна розглядати як

діяльність з реалізації матеріальних адміністративно – правових норм і встановлених ними санкцій.

Адміністративний процес має ряд специфічних ознак:

1. Подвійну природу: з одного боку, він є різновидом юридичного процесу, а з іншого видом управлінської діяльності.

2. Є різновидом владної діяльності органів державного управління та їх частиною компетенції.

3. Врегульований нормами адміністративного права.

4. Учасником адміністративного процесу виступає орган державного управління.

Кримінальний процес завжди пов’язаний із діяльністю органів правосуддя і визначається як регламентована законом діяльність державних органів по вирішенню спорів і примусовому здійсненню права. Завданнями кримінального судочинства є швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних і забезпечення правильного застосування закону для того, щоб кожен злочинець був підданий справедливому покаранню. Таким чином, кримінальне судочинство має сприяти зміцненню законності і викорінюванню злочинів, які вказані в Кримінальному кодексі України та в нормативно – правових актах.

Існує співвідношення земельних і цивільно процесуальних норм. Для з’ясування цього питання необхідно вирішення двох принципових позицій:

1. Місце розходження в об’єктах матеріальних та процесуальних відносинах. Ці відносини мають товарно-грошову форму, де земля є нерухомістю та бере участь у цивільному обороті.

2. Цивільний процес – це засіб здійснення правосуддя, який носить правоохоронний характер.

Таким чином, точками зіткнення цивільного та земельного процесу є земельні спори. Включення землі як нерухомості в цивільний оборот зумовлює участь земельних ділянок як предмета земельно – правових угод. Земельно – правові угоди мають змішаний правовий режим, оскільки вони одночасно

регулюються нормами цивільного і земельного права. Тому специфіка земельних спорів полягає в тому, що вони меншою мірою зачіпають права власності на землю, а більшого права користування землею, а цивільно-майнові спори, навпаки, як правило, стосуються права власності.

Викладене дозволяє зробити висновок, що земельний процес є об’єктом для застосування кримінальних, адміністративних та цивільних норм. Вони вступають у дію тоді, коли були скоєні злочини та правопорушення у сфері земельних відносин. Такі процесуальні норми права, можуть обслуговувати не тільки земельні відносини, а й аграрні та екологічні.