Ткаченко А.Т.

Національний університет ДПС України

Захист прав споживачів в Україні : нормативно правове забезпечення

Кожна людина протягом всього свого життя широко користується товарами, побутовими послугами, тобто виступає як споживач. За будь – який товар чи послугу ми платимо грошима – еквівалентом затраченої нами праці. Тому, незалежно від того, наскільки людина в міру своєї освіченості знає та усвідомлює свої права, наскільки незалежне виконання своїх зобов’язань суб’єктами підприємницької діяльності негативно впливає на її матеріальне становище, неможливо допускати порушення прав споживачів. Крім проблем майнового характеру, ці порушення можуть мати негативні наслідки для здоров’я споживачів. Також майже у кожному випадку небажання продавця, виконавця послуг або робіт усунути власні недоліки веде до невиправданих та непоправних витрат власного часу споживача, та, як правило, завдає йому моральних страждань.

На сучасному етапі розвитку економіки проблема захисту прав споживачів є надзвичайно актуальною. Сьогодні один із основних принципів будь–якого демократичного суспільства є захист прав людини, як споживача. Ця умова є необхідною і об’єктивною закономірністю розвитку та однією з найважливіших ознак такого суспільства. У суспільстві з ринковою економікою, що ґрунтується на рівності всіх форм власності, громадянин стає центральною постаттю, підвищується його ініціативність і самостійність в утвердженні свого статусу. Водночас громадянин в умовах жорсткої конкуренції суб’єктів підприємництва потребує особливого захисту, коли виступає набувачем, замовником (споживачем) товарів, робіт та послуг, що ними надаються.

Ситуація, яка склалася на сучасному етапі розвитку законодавства не може задовольнити населення, а конкретніше тих, які являються центром уваги – споживачів.

Останні нововведення були здійснені Указом Президента України від 12 січня 2002р. № 16/2002 “Про заходи щодо посилення державного захисту прав споживачів” з метою посилення цього захисту, а також забезпечення ефективного контролю за якістю і безпекою продукції та усіх видів робіт та послуг. Крім того, вжити заходів щодо вдосконалення взаємодії територіальних органів у справах захисту прав споживачів з іншими органами державного контролю та нагляду, а також правоохоронними органами під час проведення заходів, пов’язаних із захистом прав споживачів; забезпечити разом з органами виконавчої влади систематичне інформування через засоби масової інформації широких верств населення України про стан захисту прав споживачів у державі.

Зрозуміло, що захист прав споживачів на сучасному етапі неможливий без аналізу системи, структури, особливостей, перспектив розвитку та удосконалення організаційних заходів. Тому висвітлення складових процесу організації захисту основних прав споживачів на якість та безпечність товарів і послуг є беззаперечно необхідним для усвідомлення та подальшого застосування.

Проголошені новою Конституцією України права громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на інформацію про якість харчових продуктів і предметів побуту зобов'язують державу, органи місцевого самоврядування створити організаційно - правові, соціально - економічні та примусово - владні гарантії забезпечення цього права. До останніх належить і система органів із захисту прав споживачів, сформована на виконання відповідних положень законодавства .

Взагалі якість товарів та послуг залежить від правильного тлумачення прав та обов'язків виробників, продавців, постачальників щодо забезпечення якості та безпечності товарів і надання послуг, від належного та своєчасного застосування відповідальності за їх незабезпеченість, від визначення порядку вилучення та утилізації неякісних, фальсифікованих сировини, матеріалів. У зв'язку з цим проблеми оперативного управління цим процесом набувають особливого значення для захисту прав споживачів.

Також потрібно звернути увагу на дуже значне питання - організація системи захисту прав споживачів. Зрозуміло, що захист прав споживачів на сучасному етапі неможливий без аналізу системи, структури, особливостей, перспектив розвитку та удосконалення організаційних заходів. Тому висвітлення складових процесу організації захисту основних прав споживачів на якість та безпечність товарів і послуг є беззаперечно необхідним для усвідомлення та подальшого застосування..

Важливість здійснення та забезпечення Держстандартом України, іншими органами у справах захисту прав споживачів реалізації державної політики захисту прав споживачів не підлягає сумніву. Сьогодні можна із впевненістю стверджувати, що в Україні сформована і проводиться державна політика, яка гарантує споживачам безпечність товарів, робіт, послуг, забезпечує можливість вільного їх вибору, надання правдивої інформації про товари, роботи та послуги. Однак поки що в Україні не завершено створення повноцінного правового механізму, за допомогою якого можливо було б всебічно захистити права громадян - споживачів, що зумовлює суттєві зміни і вдосконалення відповідного законодавства.

Правова освіченість та поінформованість споживачів, фахівців у галузі захисту прав споживачів також потребує подальшого вдосконалення.

Отже, основними завданнями влади є:

- аналіз діяльності та розкриття повноваження державних органів і громадських структур, що забезпечують громадянам України їх захист як споживачів, а також визначення основних тенденцій щодо подальшого удосконалення законодавства про захист прав споживачів;

- характеристика системи, структури, особливостей, перспектив розвитку та вдосконалення організаційних заходів щодо захисту споживачів;

- розкриття цивільно - правових основ захисту прав споживачів та відповідальності за порушення їх прав.

13 січня 2006 року, після офіційної публікації нової редакції Закону “Про захист прав споживачів ” від 1 грудня 2005 р., № 3161-IV, відносини між покупцями і продавцями суттєво змінилися. Зараз покупці фактично позбулися можливості обміняти дефектний товар на новий, якщо такий дефект можна усунути за допомогою гарантійного ремонту. Натомість вони отримали захист від не зовсім чесних прийомів торгівців, зокрема й під час продажу товарів у кредит або через Інтернет. Щоправда, наразі більшість нових прав споживачів закріплено на папері – без відповідного механізму впливу на продавців і виробників.