Економічні науки/10 Економіка підприємства
Гедройц Г.Ю.
Кременчуцький державний університет ім. М .В. Остроградського
Антикризове
управління підприємством
У кризових умовах господарювання
у період трансформації вітчизняної економіки важливим для підприємства є
розроблення та впровадження нструментарію антикризового управління. При цьому антикризове управлін-
ня можна визначити як
управління, в якому поставлено певним чином передбачення небезпеки кризи у
діяльності підприємства, аналіз її симптомів, розроблення заходів для зниження
негативних наслідків кризи і використання її чинників для наступного розвитку. У системі антикризового
управління ажливе значення має розроблення комплексу заходів щодо
аналізу фінансового стану та попередження фінансової кризи на підприємстві.
Під
фінансовою кризою розуміють фазу розбалансованої діяльності підприємства та
обмежених можливостей впливу його керівництва на фінансові відносини, що
виникають на цьому підприємстві. На практиці з кризою, як правило,
ідентифікується загроза неплатоспроможності та банкрутства підприємства,
діяльність його в неприбутковій зоні або відсутність у підприємства потенціалу
для успішного функціонування. З позиції
фінансового менеджменту кризовий стан суб’єкта господарювання полягає в його
неспроможності здійснювати фінансове забезпечення поточної виробничої
діяльності. Фінансову кризу на підприємстві характеризують за трьома
параметрами: джерела (фактори) виникнення; вид кризи; стадія розвитку кризи.
Ідентифікація вказаних ознак дозволяє правильно визначити діагноз фінансової
неспроможності підприємства та підібрати найбільш ефективний каталог
антикризових заходів.
Для
підтримання фінансової рівноваги, забезпечення стабільної ліквідності,
платоспроможності та прибутковості фінансовий менеджмент повинен організувати
фінансове господарство на підприємстві таким чином, щоб операційна,
інвестиційна та фінансова діяльність здійснювалися з врахуванням вимог політики
антикризового фінансового управління.
В загальному вигляді антикризове фінансове
управління - це система прийомів та методів управління фінансами спрямована на
попередження фінансової кризи та банкрутства підприємства. Антикризовий
фінансовий менеджмент у значній мірі повинен спиратися на функціональний та
методологічний інструментарій контролінгу, а також враховувати вимоги Закону
“Про відновлення платоспроможності боржника або оголошення його банкрутом”,
який визначає механізм фінансової санації та банкрутства підприємств.
Антикризове фінансове управління підприємством можна розглядати в двох
ракурсах:
по-перше, - це система профілактичних
заходів, спрямованих на попередження фінансової кризи: постійний аналіз сильних
та слабких сторін підприємства, прогнозування банкрутства, управління ризиками
(мінімізація та нейтралізація), впровадження системи попереджувальних заходів
тощо;
по-друге, - це система управління
фінансами, спрямована на виведення підприємства з кризи, в тому числі шляхом
проведення санації чи реструктуризації суб’єкта господарювання.
Враховуючи ту
обставину, що одним із головних факторів виникнення фінансової кризи та
неефективності заходів щодо оздоровлення багатьох вітчизняних підприємств є
низький рівень менеджменту і фінансового менеджменту зокрема, елементи системи
антикризового управління доцільно запроваджувати як на підприємствах, які є
порівняно благополучними і функціонують успішно, так і на тих, які опинилися у
фінансовій кризі. У першому випадку,
основне завдання системи полягає в недопущенні фінансової кризи, а в другому -
подолання фінансової кризи, тобто фінансове оздоровлення підприємства.
Фактори, які
можуть зумовити фінансову кризу на підприємстві, прийнято поділяти на зовнішні,
або екзогенні (які не залежать від діяльності підприємства), та внутрішні, або
ендогенні (що залежать від підприємства).
Головними екзогенними факторами фінансової кризи на підприємстві можуть бути: спад кон'юнктури в економіці в цілому; значний рівень інфляції; нестабільність господарського та податкового законодавства; нестабільність фінансового та валютного ринків; посилення конкуренції в галузі; криза окремої галузі; посилення монополізму на ринку; дискримінація підприємства органами влади та управління; політична нестабільність у країні місцезнаходження підприємства або в країнах підприємств-постачальників сировини (споживачів продукції).Головні ендогенні фактори фінансової кризи:
• брак чітко визначеної стратегії розвитку підприємства;• дефіцити в організаційній структурі;• низький рівень менеджменту;• низький рівень маркетингу та втрата ринків збуту продукції;• незадовільне використання виробничих ресурсів;• непродуктивне утримання зайвих робочих місць. У цілому всі названі причини кризи досить тісно взаємозв'язані і створюють складний комплекс причинно-наслідкових зв'язків. Звичайно, досліджуючи те чи інше підприємство, той чи інший випадок фінансової кризи, можна виділити певні специфічні причини фінансової неспроможності, але всі вони, як правило, зводяться до вже перелічених нами.
Отже, необхідно слідкувати за фінансовим станом підприємства і постійно його діагностувати, враховуючи причини, які ммолжуть привести до банкрутства.Література1.http://www.vuzlib.net/fm_P/12-1.htm
2.http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/16_6/187_Bojko_16_6.pdf