Економічні науки/ Фінансові відносини

Стефанович Є.А.

Національний університет ДПС України, м. Ірпінь

Проблеми фінансування інвестиційних проектів

На сьогоднішній день не викликає сумніву той факт, що подальший ефективний розвиток економіки України потребує залучення значних обсягів фінансових ресурсів. Однак одне лише залучення не гарантує їх ефективного використання. Ефективне використання мобілізованих фінансових ресурсів можна забезпечити тільки в рамках ретельно розроблених інвестиційних проектів.

За своєю економічною сутністю інвестиційний проект – це обмежена за часом цілеспрямована зміна системи зі встановленими вимогами до якості результатів, можливими межами витрат коштів та ресурсів і специфічною організацією з його розробки та реалізації. До інвестиційних проектів зазвичай належать проекти, головною метою яких є вкладення коштів у різні види бізнесу з метою отримання прибутку. Особливе місце тут займають інноваційні проекти, до яких належить система різноманітних нововведень, що забезпечують безперервний розвиток соціально-економічних систем.

Загалом цілі розробки та реалізації інвестиційних проектів можуть бути різними, в залежності від їх мети інвестиційні проекти можна класифікувати наступним чином:

1. Інвестиційні проекти, спрямовані на подолання недосконалостей або диспропорцій ринку.

2. Інвестиційні проекти, спрямовані на здійснення інноваційних проривів.

3. Інвестиційні проекти, спрямовані на виправлення результатів втручання держави у випадку його не оптимальності.

4. Інвестиційні проекти, отримання прибутку в яких є другорядним (охорона навколишнього середовища, охорона здоров’я, освіта тощо).

Вибір джерел фінансування інвестиційних проектів багато у чому залежить від результатів їх аналізу. Так, окрім традиційного аналізу співвідношення вигод і витрат важливим аспектом є вплив реалізації інвестиційного проекту на зростання обсягів реального ВВП, ВВП на одну особу, національного доходу тощо. Окрім того, в методиках соціального аналізу, які були запропоновані ЮНІДО та ОЕСР значна увага приділяється не тільки результатам фінансового та економічного аналізу, але соціальному аспекту реалізації інноваційного проекту.

Очікувана результативність інвестиційних проектів багато у чому визначає вибір джерел їх фінансування та оптимальне їх поєднання. Загалом до класифікації джерел фінансування інвестиційних проектів серед вчених вироблено загальний підхід (табл. 1).

Таблиця 1

Джерела формування інвестиційних ресурсів підприємства [2]

Джерела формування інвестиційних ресурсів підприємства
Власні	1. Частина чистого прибутку, що спрямовується на виробничий розвиток
	2. Амортизаційні відрахування
	3. Страхова сума відшкодування збитків, спричинених втратою майна.
	4. Раніше здійснені довготермінові фінансові вкладення, термін яких минає в поточному періоді
	5. Реінвестована шляхом продажу частина основних засобів
	6. Іммобілізована в інвестиції частина надлишкових оборотних активів
Позикові	1. Довготермінові кредити банків, та інших кредитних інститутів (включно з форфейтингом та іноземними кредитами)
	2. Емісія облігацій підприємства
	3. Цільовий державний кредит, спрямований на конкретний вид інвестування
	4. Податковий інвестиційний кредит
	5. Інвестиційний лізинг
	6. Інвестиційний селенг
	7. Кошти фізичних осіб
Залучені	1. Емісія привілейованих та простих акцій підприємства
	2. Емісія інвестиційних сертифікатів інвестиційних фондів та компаній
	3. Безоплатно надані державними органами та комерційними структурами кошти на цільове інвестування
	4. Внески сторонніх, вітчизняних та зарубіжних інвесторів до статутного фонду підприємств неакціонерної організаційно-правової форми

Однак для вітчизняної економіки існує ряд проблем у залученні фінансових ресурсів для реалізації інвестиційних проектів. Так, серед власних джерел найбільш реальними є прибуток, частина оборотних активів та реалізації частини основних фондів. Серед позикових ресурсів реальними для деяких підприємств на сьогоднішній день можна вважати випуск корпоративних облігацій. Однак на успіх такого фінансування можуть розраховувати підприємства із хорошою діловою репутацією, емісія облігацій яких можу зацікавити крупних інвесторів – банки.

Проблемним на сьогоднішній день все ще залишається залучення довгострокових кредитів банківських установ, що зумовлено високим ступенем ризику вітчизняних інвестиційних проектів, а також слабкістю ресурсної бази вітчизняних банків. Також ситуація ускладнюється відсутністю в Україні спеціалізованих інвестиційних банків.

Негативним чинником у формуванні портфеля фінансових ресурсів для фінансування реалізації інвестиційних проектів є відсутність фіскальних стимулів з боку держави, на сьогоднішній день в Україні реально не застосовуються податкові стимули, які успішно функціонують у багатьох країнах, зокрема інвестиційний кредит, інноваційна знижка, податкові канікули тощо.

Фінансування інвестиційних проектів за допомогою залучених коштів ускладнюється нерозвиненістю вітчизняного ринку цінних паперів, що ускладнює обіг капіталів та знижує привабливість вітчизняних інвестиційних проектів в очах іноземних інвесторів.

Таким чином, залучення фінансових ресурсів для фінансування інвестиційних проектів є комплексною проблемою, у вирішенні якої мають бути задіяні всі економічні суб’єкти.

Список використаних джерел

1. Дорошенко Т.В. Формування оптимальної структури інвестиційних ресурсів на підприємстві // Фінанси України. – 2002. – № 9. – С. 134-137.

2. Турянська М.М. Інвестиційні джерела. – Донецьк: Юго-Восток, 2004. – 317с.