Економічні науки/ Фінансові відносини

Бантон В.

Національний університет ДПС України, м. Ірпінь

Проблеми реалізації фіскальної політики в Україні на сучасному етапі

На сьогоднішній день фіскальна політика в Україні переходить у якісно новий вимір розвитку, що певним чином викликає труднощі у її реалізації. У першу чергу такі труднощі пов’язані з необхідністю гармонізації вітчизняного податкового законодавства із законодавством ЄС, виконання вимог МВФ, відновлення підприємницької та інвестиційної активності, недопущення погіршення рівня життя населення тощо, тобто назріла необхідність гармонізації фіскальних інтересів різних економічних суб’єктів, які мають різні цільові характеристики розвитку.

Одна з головних проблем, яка склалася на сьогоднішній день в суспільстві – це спротив будь-яким податковим реформам, які передбачають підвищення податкового навантаження. Така ситуація зумовлена у більшості випадків тим, що населення країни досить тривалий час жило в умовах радянського соціалізму, де держава виступала певним гарантом хоча б мінімального рівня забезпечення – безкоштовної освіти, охорони здоров’я, соціального житла, доступних за цінами продуктів харчування тощо. В той же час за умов тотального дефіциту практично нереально було придбати товари тривалого користування (меблі, побутову техніку, автомобілі тощо). На сьогоднішній день в умовах відкритості ринку, коли проблеми товарного дефіциту не існує, держава не в змозі забезпечити зростаючі потреби населення та і не повинна цього робити. Забезпечення високих соціальних стандартів вимагає значних витрат бюджету, які на разі не можливо покрити за рахунок податкових надходжень. Підвищення рівня оподаткування не призведе до очікуваного наповнення бюджету, а навпаки буде причиною згортання підприємницької та інвестиційної активності.

Друга проблема – поширення практики виплати заробітної плати «в конвертах», що, у свою чергу, спричиняє недоотримання коштів Пенсійним фондом та Фондами соціального страхування. Така ситуація спровокована високим рівнем податкового навантаження на фонд заробітної плати, яке у сукупності формують внески до зазначених фондів. Ця проблема може поглибитися у зв’язку з реалізацією планів уряду щодо підвищення пенсійного віку населення.

Третя проблема реалізації фіскальної політики пов’язана з відсутністю фіскальних стимулів здійснення інноваційно-інвестиційної діяльності. Незважаючи на те, що податкова система України формувалася за зразком європейських, багато чого з їхнього досвіду не працює в Україні. Це пов’язано не тільки з особливостями становлення податкової системи, але і низькою віддачею з боку держави. Результативність діяльності Української держави у зазначених напрямах можна проілюструвати наступними показниками: питома вага доходів зведеного бюджету у ВВП зросла з 27,4% у 2002 році до 30,8% у 2007 році, тобто спостерігається розширення меж втручання держави у перерозподільні процеси. За рахунок податкових надходжень формувалося близько 73% доходів зведеного бюджету. При цьому спостерігалися щорічні коливання обсягів витрат бюджету, що спрямовувалися на фінансування економічної діяльності, які не можна логічно пояснити. За рахунок зведеного бюджету у 2005-2007 роках фінансувалося лише близько 10% інвестицій в основний капітал, що свідчить про низьку ефективність використання мобілізованих коштів [1]. Протягом 2008 – 2009 рр. ситуація ще більше погіршилася під впливом світової фінансової кризи.

Також реалізація ефективної фіскальної політики ускладнюється через складність її узгодження з монетарною політикою, яка спрямовуються переважно на стримування темпів інфляції та підтримання курсу гривні. Основний фактор інфляції – незбалансованість попиту і пропозиції на внутрішньому ринку. Низка чинників впливає на інфляцію витрат. Серед них зростання цін на природний газ, нафту, підвищення зарплати працівників із перевищенням темпів зростання продуктивності праці. На істотне зростання споживчого попиту населення впливає прискорення зростання доходів населення. За січень-лютий 2008 року наявний доход, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 47,3%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактора – на 22,1% [2, c. 7]. Інфляція попиту викликана також внаслідок значного зростання кредитування з боку банківської системи. Продовж 2007 року вимоги банків за кредитами наданими в економіку України зросли на 74%, у т. ч. кредити надані суб’єктам господарювання – на 62,8%, кредити надані фізичним особам –на 97% [3, c. 98-99]. Обсяги кредитування у січні-березні 2008 року зросли на 14,4%, а реальне зростання ВВП становило 6% [2, с. 1]. у 2009 р. обсяги кредитування скоротилися, однак виникла нова проблема – неповернення кредитів.

У ситуації, яка склалася, на наш погляд, запроваджувати стимулюючі заходи фіскальної політики недоцільно через наявність часового лагу між моментом їх впровадження та отриманням кінцевого результату. Тому на найближчу перспективу фіскальна політика в Україні має носити стабілізаційний характер, а будь-які радикальні зміни доцільно вносити після стабілізації економічної ситуації.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Мельник В.М., Мельничук Г.С. Вплив бюджетно-податкового регулювання на розвиток промислового виробництва в Україні // Фінанси України. – 2008. – №12. – С. 44 – 52.

2. Економіка України за січень-березень 2008 року//Урядовий кур’єр, 24 квітня 2008 року. – №77. – С. 1,7.

3. Бюлетень Національного банку України, лютий 2008.