Экономические науки/7 .Учет и аудит

Щеглов О.П.

Науковий керівник: к.е.н., доцент Яковишина Н.А.

Вінницький торгово-економічний інститут КНТЕУ

Проблеми обліку та управління товарними запасами на підприємствах торгівлі

Товарні запаси знаходяться на ключовій позиції в структурі оборотних активів торговельного підприємства, оскільки саме процеси товароруху забезпечують основну частку прибутку підприємства від операційної діяльності. Найважливішою функцією управління товарними ресурсами в сучасних умовах господарювання є бухгалтерський облік, в якому формується методична та інформаційна база для прийняття оптимальних управлінських рішень. Тому вдосконалення обліку товарних ресурсів можна вважати пріоритетним напрямком дослідницької роботи [2].

Проблеми обліку торгівельних запасів в умовах реформування економіки набувають особливої актуальності у зв’язку з потребою отримання точної та достовірної інформації.

Розвитку теорії і практики обліку максимально наближеної до ринкових умов сприяють праці Пушкаря М.С., Собка В.В., Бутинця Ф.Ф., Чебанової Н.Б., Савицької Г.В., Ткаченка Н.М., Мех Я.В., Чумаченка М.Р., Бордаша С.В., Поповича П.Я., Усача Б.Ф. та інших.

Наявність товарних запасів на підприємствах торгівлі має свої як позитивні, так і негативні сторони. Основними причинами накопичення товарних запасів на підприємстві являються:

1. В сфері забезпечення:

- спроба страхування перебоїв поставок;

- необхідність в захисті від підвищення закупівельних цін;

- можливість економії на транспортних витратах;

- можливість економії на отриманні оптових знижок при завищенні закупівельної партії.

2. В сфері збуту:

- необхідність безперервного обслуговування клієнтів в умовах сезонного коливання попиту та раптового підвищення обсягів продажу;

- можливість економії на транспортних витратах;

- необхідність розміщення запасів у центрах споживання для скорочення терміну виконання замовлення.

До негативних наслідків наявності запасів на підприємстві можна віднести наступні:

- в них заморожуються значні фінансові ресурси і обсяги товарно-матеріальних цінностей, які могли б бути використані суб’єктами підприємництва на інші цілі, наприклад, інвестиції в нові технології, маркетинг, підвищення продуктивності праці і т.п.

- великі рівні запасів товарних запасів гальмують покращення її якості, так як підприємства, фірми перш за все зацікавлені в їх реалізації до інновацій в якість.

- наявність значних запасів в постачанні, виробництві і збуті є перепоною для впровадження інтегральної парадигми логістики і концепції загальних витрат, так як ізолює групи ланок логістичної системи (ЛЛС) і стадії бізнесу один від одного [3].

Під час обліку запасів виникає багато проблем. Насамперед це пов’язане з тим, що на багатьох підприємствах облік запасів ведеться паралельно трьома підрозділами з різною метою:

- на складі в натуральному виразі враховується все, що там фізично знаходиться. Основна мета складського обліку – збереження запасів;

- у торговому відділі формується й аналізується інформація про рух і залишки товарів з метою ефективного продажу;

- у бухгалтерії облік запасів ведеться з використанням встановлених П(С)БО 9 методів для формування фінансової та податкової звітності.

Виходячи з вищезазначеного, часто виникають ситуації, коли за даними одного підрозділу залишок запасів є (наприклад, у торговому відділі), а в обліку іншого (наприклад, бухгалтерії) – залишків немає.

На практиці найбільш поширені дві причини розбіжностей в обліку:

- по-перше, пересортування, яке може бути викликане як об’єктивними, так і суб’єктивними причинами. До суб’єктивних причин належить і людський фактор, тобто помилки співробітників, викликані не недостатньою кваліфікацією бухгалтера чи комірника, а браком знань у галузі товарознавства. Через це інформація з одного й того ж документа може бути неоднаково відображена в обліку різних підрозділів;

- по-друге, некоректний облік переходу права власності. Наприклад, товар проданий, але й далі знаходиться на складі підприємства на відповідальному зберіганні. У бухгалтерії та торговому відділі він списаний, а на складі продовжує враховуватись у картках складського обліку без змін [1];

- по-третє, використання різних програмних забезпечень різними підрозділами в межах одного підприємства. Наприклад, у бухгалтерії використовується програма «1С: Підприємство», яка охоплює всі ланки обліку на торгівельному підприємстві – від обліку товарних запасів до формування фінансової звітності, у той час коли на складі часто використовують більш спрощене та дешевше програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться виключно облік товарних запасів і лише в натуральному вимірнику. При такому методі організації обліку відсутня централізована система обліку в результаті чого бухгалтерія не може оперативно реагувати на виникнення помилок в процесі ведення складського обліку. Іншою стороною даної проблеми є розбіжності у номенклатурному найменуванні одиниць товарних запасів. Наприклад, у бухгалтерському обліку товар іменується як «циліндричні елементи», а в складському обліку даний товар зазначений як «труби».

Ефективність управління товарними запасами підприємства обумовлюються багатьма чинниками – як зовнішніми, що не залежать від діяльності підприємства, так і внутрішніми, на які підприємство може та повинно активно впливати.

До зовнішніх чинників належать: загальний стан економічної ситуації в країні та регіоні, особливості та нестабільність податкового законодавства, умови надання кредитів та процентні ставки, наявність цільового фінансування. Однак не меншу роль відіграють внутрішні чинники, які підприємство має активно використовувати з метою підвищення ефективності використання обігових коштів. Внутрішніми чинниками ефективності управління товарними запасами є наступні:

- налагоджена система обліку та своєчасне документування операцій з придбання та вибуття запасів;

- оптимальні умови зберігання товарних запасів на підприємстві;

- надійне коло постачальників та ринків збуту. В даній кризовій ситуації, яка склалася в країні, цей чинник є одним з найбільш вагомих, адже він забезпечує ефективну діяльність підприємства й, виходячи із цього, ефективне управління товарними запасами шляхом забезпечення їх оптимальної оборотності.

На даному етапі підприємства торгівлі повинні приділяти значну увагу системі управління товарними запасами і забезпечувати її ефективність. Така система має включати чотири етапи управління, які повинні виконуватись у строгій послідовності.

Перший етап – оцінка та прогнозування кон’юнктури споживчого ринку, в основному базується на вивченні кон’юнктури ринку, попиту та пропозиції.

Другий етап процесу управління товарообігом – планування структури обсягу реалізації товарів, який передбачає: вибір пріоритетних цілей розвитку товарообігу на підприємстві; аналіз обсягу та структури реалізації товарів у перед плановому періоді; визначення планового обсягу реалізації товарів; визначення планової структури реалізації товарів; оцінка розробленого плану реалізації товарів та розробка заходів щодо здійснення плану реалізації товарів.

У системі управління товарними запасами центральне місце відводиться нормуванню та плануванню їх обсягу, що є призначенням третього етапу процесу управління товарними запасами. Його завданням є визначення такої величини запасів та їх розміщення, що в плановому періоді й при даному обсязі товарообороту й можливостях матеріально-технічної бази забезпечували б безперервне задоволення попиту населення з найменшими сукупностями витрат щодо постачання та зберігання товарів. Реалізація цього степу передбачає: визначення цілей формування товарних запасів на підприємстві; аналіз розміру, складу та обертання товарних запасів у передплановому періоді; розробка нормативів товарних запасів; визначення планової суми товарних запасів; оцінка ефективності розробленого плану товарних запасів; забезпечення постійного контролю за станом товарних запасів на підприємстві.

Слід зазначити, якщо спостерігається порушення економічно обґрунтованого зв’язку між обсягом товарообороту та товарними запасами виникають понаднормативні запаси, які негативно впливають на фінансову діяльність підприємства, з’являється додаткове вкладення обігових засобів, що призводить до зниження прибутку, рентабельності та погіршення платоспроможності підприємств.

Четвертий етап процесу управління товарними запасами – етап планування надходження та закупівлі товарів на підприємство, що передбачає: аналіз надходжень товарів на підприємство у передплановому періоді; визначення планового обсягу та структури надходжень товарів на підприємство; визначення планового обсягу та джерел закупівлі необхідних товарів; забезпечення ритмічності надходжень товарів на підприємство [4].

Правильне управління товарними запасами суттєво впливає на фінансовий стан торговельного підприємства. Присутність або відсутність товарних запасів веде за собою як доходи, так і витрати. Отже, кожне підприємство вибирає форму управління товарними запасами, виходячи з особистих потреб і потреб споживчого ринку.

Література:

1. Голубенко В. Кілька кроків до порядку в обліку запасів // Дебет-Кредит. – 2003. – №37.

2. Зябченкова Г.В., Жеребятникова І.Ю. Проблеми бухгалтерського обліку товарних запасів // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції (18-20 лютого 2008 р.). – Київ, – 2008. – 157с.

3. Стерлигова А.Н. Две точки зрения на запасы в организации // Менеджмент и менеджер. – Киев: Менеджмент XXI века, – 2004. – 8с.

4. Чаплінська А.А. Ваємозв’язок понять «Товар» і «Товарні запаси» та їхнє місце у системі управління діяльністю торговельного підприємства // Вісник Чернівецького торговельно-екномічного інституту. – 2009. – №2. – 142-148с.