О.В. Черних

Інститут економіки промисловості Національної академії наук України, м. Донецьк, Україна

ПРИНЦИПИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Розвиток української економіки, її інтеграція у систему міжнародних відносин вимагають постановки жорстких вимог до екологічної безпеки виробництва і його впливу на навколишнє природне середовище. Однією зі складових корпоративної відповідальності бізнесу є екологічна відповідальність, яка передбачає охорону здоров'я на робочому місці, збереження здорового середовища мешкання працівників та їх сімей.

Соціальні конфлікти, що виникають навколо екологічних проблем пов'язаних з діяльністю господарських суб'єктів, багато в чому викликані відсутністю адекватної інформації про підприємства і реалізовані технологічні процеси. Тому в створенні і розповсюдженні достовірної екологічної інформації про підприємство повинні бути в першу чергу зацікавлені його керівники і співробітники.

В Україні доцільно щорічно публікувати екологічні рейтинги (рейтинги екологічних витрат), які є об'єктивним зіставленням різних галузей, регіонів і компаній стосовно впливу виробництва на навколишнє природне середовище. Система рейтингів екологічних витрат призначена для інформування громадськості, державних органів і бізнесу про ситуацію у сфері впливу на природу і об'єктивного моніторингу змін, що відбуваються. Оцінки здійснюються на підставі відкритої інформації про обсяги використання природних ресурсів, забруднення вод і повітря, утворення відходів, площах земель позбавлених природної рослинності.

Одним з найскладніших завдань здійснення екологічної відповідальності підприємства є збереження балансу між потребами розвитку бізнесу і необхідністю поліпшити наслідки його впливу на навколишнє середовище.

Основні принципи екологічної відповідальності підприємства повинні полягати в наступному:

1. Забезпечення екологічної безпеки продукції і технологічних процесів її виробництва повинно будуватися на підставі вітчизняних законів і стандартів, міжнародних екологічних нормативів і вимог, власних стандартів і нормативних документів підприємства і вимог споживача.

2. Відноситися до питань охорони навколишнього середовища як до постійної системи управління господарською діяльністю.

3. Ретельний облік і класифікація джерел впливу на навколишнє середовище складу і обсягу твердих і рідких відходів, викидів в атмосферу є необхідною умовою для вдосконалення природоохоронної діяльності підприємства, планування і реалізації програм і рішень, направлених на підвищення якості навколишнього середовища і екологічної безпеки продукції.

4. Застосування сучасних технологій, нових наукових розробок, знань і досвіду персоналу для ефективнішого використування людської праці, енергетичних і сировинних ресурсів, скорочення рівня відходів виробництва і споживання при розробці і виготовленні продукції.

5. Кожен проект на нове будівництво, розширення, технічне переозброєння не повинен бути допущений до реалізації без позитивного висновку державної екологічної експертизи.

6. Навчати персонал підприємства роботі в системі охорони навколишнього середовища. Регулярно проводити перенавчання.

7. Безперервно удосконалювати систему екологічного управління, постійно знижувати вплив на навколишнє середовище.

8. Створювати умови для відкритої демонстрації екологічної відповідальності підприємства будь-яким зацікавленим сторонам.

9. Послідовно розвивати систему власних екологічних стандартів підприємства. Регулярно узагальнювати і поширювати досвід екологічної діяльності.

10. Важливість турботи про навколишнє середовище, вирішення екологічних проблем повинні завжди враховуватися при взаєминах з постачальниками і споживачами.

11. Підприємства повинні з місцевими органами влади, інститутами громадянського суспільства брати участь в розробці та реалізації проектів охорони навколишнього середовища, сприяння навчанню по програмам здорового способу життя.

Міжнародна організація по стандартизації (ISO) розробила стандарти, які допомагають організаціям дотримуватися активного підходу до вирішення екологічних питань: серія стандартів ISO 14000 з екологічного менеджменту. Основним документом серії стандартів вважається ISO 14001 - «Специфікація і керівництво по використанню систем екологічного менеджменту». Стандарт ISO 14001 може використовуватися в компаніях і підприємствах різних галузей промисловості та може бути адаптований до місцевих вимог і умов. Сертифікація екологічного менеджменту за світовими стандартами ISO 14000 в Україні не дуже розвинута - сьогодні тільки близько десятка українських компаній отримали відповідний документ.

Екологічна відповідальність повинна відповідати масштабу впливу підприємства на навколишнє середовище, що створюється діяльністю, продуктами і послугами підприємства. Екологічна відповідальність підприємства повинна бути закріплена у вигляді документу, який доводиться до відома всіх співробітників організації і є доступним громадськості. Даний документ повинен містити принципи екологічної політики підприємства згідно з екологічними нормативами, в тому числі механізми постійного поліпшення системи екологічного менеджменту і запобігання забрудненню навколишнього середовища.