к.т.н., Єлісєєва О.К.

Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара

Багатофакторна модель конкурентоспроможністі СЕ

Процес функціонування і розвитку соціально-економічної системи (СЕС) являє собою постійно змінюваний ланцюг станів, зміни яких зумовлюються впливами різної природи і сили. Це викликано насамперед тим, що, з одного боку, СЕС за своєю природою відноситься до класу відкритих систем, тобто припускає для свого існування обмін речовиною, енергією й інформацією з зовнішнім середовищем, з іншого - система характеризується внутрішньою структуризацією і самоорганізацією, заснованою на підтримці у визначених рамках значень основних системоутворюючих факторів, що визначає наявність гомеостазиса. Подібні переходи з одного стану в інший можуть здійснюватися в рамках домінуючої тенденції, існуючого атрактора розвитку системи, і тоді вони носять характер поступових лізисних кількісних і якісних трансформацій, а можуть відбуватися в рамках нових якісних змін, що характеризують зміну переважаючої тенденції, а отже, і атрактора розвитку у вигляді біфуркацій або катастроф. [208, С. 101].

Для розробки політики СЕС на рівні регіонів слід провести міжрегіональні зіставлення рівня конкурентоспроможності, зробити оцінку соціально-економічного розвитку та визначити місце кожного регіону в загальній сукупності. Базою таких порівнянь має стати комплексна система показників регіональної статистики, як цілісна сукупність найбільш вагомих індикаторів тенденцій основних обласних процесів та явищ [143, С. 51].

Інтегральний показник, що відбиває рівень конкурентоспроможності СЕС, як правило, використовується для вирішення різноманітних задач дослідження, тому етапи його формування є універсальними.

Система показників конкурентоспроможності СЕС формується на основі даних офіційної статистичної звітності. Для обґрунтування цієї системи використовується факторний аналіз, основним завданням якого є скорочення числа показників, класифікація даних, визначення структури взаємозв’язків між показниками. При цьому залишаються лише ті показники, що істотно впливають на конкурентоспроможність СЕС. Для визначення щільності та напрямку взаємозв’язку між показниками, що було відібрано на першому етапі формування груп показників для визначення інтегрального показника, нами пропонується використання когнітивних карт (рис.1).

Рис. 1 Когнітивна карта взаємозв’язку показників економічного стану

На рис. 1 відображено ступінь зв’язку лише тих показників економічного стану, що найтісніше пов’зані між собою, тобто кореляційний зв’язок яких є більшим, ніж 0,8. Значення кореляційного зв’язку визначається шкалою між 0 та 100, а його знак може бути „+” або „-” та вказує на прямий чи зворотній зв’язок відповідних показників. Тісним від’ємним зв’язком характеризуються такі показники: обсяги промислової продукції та питома вага безробітного населення, обсяги доходу прибуткових підприємств та сума заборгованості з виплати заробітної плати, обсяги інвестицій в основний капітал та питома вага безробітного населення тощо.

Аналогічно було побудовано когнітивну карту взаємозв’язку показників соціально-екологічного стану .

Формування груп показників для оцінки конкурентоспроможності СЕС на основі інтегрального показника соціально-економічного стану та розвитку пропонуємо зробити на прикладі Дніпропетровської області. Звісно, для кожного конкретної області набір діагностичних груп показників може відрізнятися. Проте, з метою співставності результатів розрахунків обрано один регіон, за даними якої і проведено факторний аналіз щодо формування набору показників.

Наступним етапом є побудова матриці факторних навантажень, що дозволяє визначити, до якого фактору (компоненти) належить кожен конкретний показник. Крім того, така матриця дозволяє визначити ті показники, що несуттєво впливають на досліджуваний процес. Це фактори з коефіцієнтом кореляції, нижчим за 0,5. Нарешті, на четвертому етапі формування груп показників здійснюється економічна інтерпретація отриманих показників відповідно до поставлених задач.

Факторний аналіз дозволив встановити, що для оцінки стану регіону варто використовувати 16 показників економічної сфери та 16 показників – соціальної.

На пятому етапі формування набору показників здійснюється виключення із сукупності показників тих, які незначно впливають на процес, що досліджується. Для визначення найбільш та найменш впливових показників застосовується коефіцієнт варіації. Отримані коефіцієнти варіації порівнюються з граничною величиною е = 0,1. Якщо значення коефіцієнта варіації нижче даної величини, показники виключаються з подальшого дослідження. Ті показники, що залишилися у сукупності, є рівнозначними.

1. Отже, використання факторного аналізу дозволило встановити, що для моніторингу СЕС варто використовувати 14 показників економічної сфери, , 10 показників – соціальної та 4 – екологічноїВикиди шкідливих речовин в атмосферу на одну особу.

2. Скидання забруднених вод у водоймища.

3. Співвідношення відтворення лісів до заготівлі деревини

1.Співвідношення утворення і використання вторинної сировини Використання методу головних компонент дозолило провести класифікацію системи показників та сформувати такі групи показників економічного стану, як "Виробництво", ВРП

2.Обсяги промислової продукції, на одну особу.

3.Обсяги сільськогосподарської продукції на одну особу.

4.Обсяги доходу прибуткових підприємств від звичайної діяльності до оподаткування, на одне підприємство.

5.Рівень обороту роздрібної торгівлі на одну особу.

6.Обсяг виконаних наукових та науково-технічних робіт, на 10000 населення.

7.Питома вага інноваційно-активних підприємств в загальній кількості підприємств.

8.Обсяги реальної заробітної плати одного працівника.

Сума заборгованості з виплати заробітної плати, на одну особу.

1. "Інвестування", Обсяг освоєння інвестицій в основний капітал у фактичних цінах, на одну особу.

2. Обсяг освоєння іноземних інвестицій, на одну особу.

3. Рівень інфляції "Підприємництво" Питома вага збиткових підприємств у загальній кількості підприємств

4. Питома вага безробітного населення у загальній чисельності населення., та соціального – "Доходи населення" Сукупні витрати на одне домогосподарство.

5. Сукупні ресурси на одне домогосподарство.

6. Розмір середньомісячної пенсії одного пенсіонера.

7. Співвідношення середньомісячних пенсії та заробітної плати.

8. Частка населення з рівнем середньодушових доходів, нижчих за прожитковий мінімум., "Освіта населення" Кількість учнів ПТУ, на 10000 населення.

9. Рівень освіти населення (кількість студентів на 1000 осіб).

10. , "Здоров’я населення", та екологічного стану Кількість померлих дітей віком до 1 року, на 1000 народжених.

11. Кількість випадків захворювання, на 1000 осіб.

Рівень природного приросту населення, на 1000 осіб.