К.е.н. Чорнодон В.І.
Вінницький інститут економіки
Тернопільського національного економічного університету
Формування галузевої інноваційної
системи
Метою
формування галузевої інноваційної системи є реалізація можливостей
науково-технічного потенціалу для забезпечення розвитку й ефективного
функціонування структурних складових національного господарського комплексу.
В сучасних
умовах господарювання саме інноваційні пріоритети визначають характер розвитку
будь-якої системи. Інноваційний розвиток є головним фактором, який виводить
країну на передові рубежі соціально-економічного прогресу [1, с.155].
Пропорції
суспільного виробництва зв’язані з
розвитком галузей матеріального виробництва: промисловості, сільського
господарства, будівництва, транспорту, зв’язку, торгівлі й інших галузей сфери
обігу.
Тому до
основних завдань з реалізації галузевої інноваційної політики слід віднести:
–
формування загальної інноваційної структури національного господарського
комплексу;
–
удосконалення нормативно-правового забезпечення інноваційної діяльності;
–
оновлення системи стандартизації та сертифікації продукції;
–
забезпечення збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції на
основі освоєння нових ринків збуту, підвищення їх ефективності за рахунок
раціонального використання наявного потенціалу;
–
підвищення якості й екологічної безпеки вітчизняної продукції;
–
створення сприятливих умов для формування й організації прогнозованого
ринку, наповнення фінансовими і товарними потоками його інфраструктури,
створення умов для здорової конкуренції;
–
створення сприятливих умов для залучення іноземних і вітчизняних
інвестицій, розширення застосування лізингу, різних форм кредитування
виробництва;
–
запровадження інноваційної моделі розвитку шляхом технічного переоснащення
та впровадження сучасних технологій виробництва;
–
формування механізму стимулювання розвитку інноваційних процесів на всіх
рівнях.
Формування дієвої
інноваційної системи передбачає ефективну взаємодію державних органів та
недержавного сектора економіки. Інноваційний розвиток визначає темпи
економічного зростання й конкурентоспроможність всієї економіки країни,
перспективи суспільного розвитку й рівень життя громадян [2, с.176].
Галузевий інноваційний розвиток пов'язаний з
наявністю ресурсів для його
реалізації, саме інвестиції виступають основним каталізатором
розвитку будь-якої галузі національного господарства.
При обмежених можливостей
інвестування важливо вибрати ті галузі, у розвиток яких раціонально здійснювати
вкладення, застосовувати
різноманітні методи і важелі управління
інноваційними процесами, кооперування і
інтегрування фінансових і матеріально-технічних зусиль як по горизонталі так і
по вертикалі з метою розвитку, передусім виробничої сфери економіки.
Формуючи джерела фінансування інноваційної діяльності необхідно
враховувати основні принципи формування структури капіталу: максимізація
рентабельності власного капіталу; обрання найдешевшого способу фінансування;
одержання та використання коштів у встановлені терміни; фінансування
довгострокових проектів за рахунок
залучених коштів; здійснення найризикованіших інвестицій за рахунок власних коштів; збереження достатнього рівня
платоспроможності.
Для
мобілізації внутрішніх можливостей
забезпечення ефективного галузевого розвитку слід полiпшувати органiзацiйно-економiчний механiзм інвестиційної діяльності, методи та інструменти
активізації інвестиційних процесів, правове, нормативне, методологічне та
інформаційне забезпечення. Стимулювання економічного зростання повинно
забезпечуватись за рахунок залучення інвестицій з різних джерел фінансування,
при чому провідна роль має належати державному регулюванню.
Література:
1.
Економічні проблеми ХХІ ст.: міжнародний та український виміри:
[монографія] / за ред. С.І. Юрія, Є.В. Савельєва. – К.: Знання, 2007. – 595 с.
2.
Лященко О.В. Проблеми оцінки ефективності використання інноваційного
потенціалу підприємства / О.В. Лященко // Економічний Вісник Донбасу №2 (20),
2010 – С.176-180.