Конф. Новости научного прогреса, 15.08.2010

ПОЛИТОЛОГИЯ

________________________________________________

Виходець О.М

Одеський інститут підприємництва і права

ПОЛІТИЧНА КУЛЬТУРА ЗМІ В СТРАТЕГІЇ ВИДАННЯ

Використовуя, в порівнянні з результатами діяльності других ЗМІ, даних по семантиці, карті сприйняття та таблиці властивостив, можна придти до висновків про те що в діяльності конкретного ЗМІ є кращим, що – поганим, чим досвідом можна скористатись. Ці дані дуже корисні для розробки переліку заходів по покращенню журналистської та видавничої діяльності.

Табл.1

Властивості публіцистичного видання.

			Оцінка
№	ВЛАСТИВОСТІ	Дуже добре	добре	Задовіль- но	Погано
1	Інформативність
2	Викладання та стиль
3	Ідеологія
4	Партійність
5	Критика
6	Романтизм
7	Гумор
8	Розраховано на (молодих, старих, жінок, інвалідів і т.п)
9	Шрифти
10	Кольори
11	Малюнки
12	Особисті зацікавлення
13	Доставка
14	Вартість

Останні роки – це час стрімкого розвитку маркетингу в різних галузях діяльності людини, у результаті чого реалізація (у найширокому сенсі цього слова) значно зросла і набула нових ментальних основ. Фахівці в цій галузі виділяють маркетинг особистості. І тут можливі паралелі, тому що суспільство не тільки робить культуру, але і споживає її.

Сьогодні є серйозна потреба в поліпшенні культури, отже, необхідно сформулювати її основні положення і передати її в користування всім. Для цього необхідно використовувати прийоми маркетингу.

Під маркетингом журналістської культури варто розуміти вид діяльності співробітників З М І, спрямований на застосування національних демократичних принціпів і Законодавстваза рахунок використання факторів загальної культури.

У цьому є велика потреба, оскільки інформативно-публіцистичного матеріалу стає все більше і его вплив на свідомість людей більше потрібен, він приводе до значних наслідків в соціально-економічній оріентації населення. Крім цього, усе більше з'являється молодих людей, котри не завжди правільно вибирають свій шлях в житті та оріентацію в політиці. Їм потрібна переоріентація та виховні заходи з боку суспільства. Це складний процес, який, крім гуманітарних заходів, потребує додаткового фінансування.

Оскільки є потреба у підвищенні журналістський культурі, то потрібне не просто опрацювання основних її положень, але й варто чітко собі уявляти шлях її упровадження. Звичайно, через призму життєвого досвіду, журналіст (до того ж творча кваліфікована людина і з аналітичним складом розуму) може й сам прийти до серйозних висновків, але тільки не відразу, можливо через якийсь час. Тому доцільно журналістську культуру популяризовати.

А для того, щоб цей культурой інтересувалися з бажанням і інтересом, потрібен маркетинг журналістської культури. Останнє питання – вартість журналістської культури, а вона зменьшується з непродажу продукції ЗМІ (газет, журналів, рекламних звернень), усе це має реальну вартість. А от зіпсований настрій співробітників ЗМІ і читачів важко обчислити грошима.

Процес задоволення інформаційних потреб мотивован, тому що в ньому зацікавлені і журналісти, і читачи,, і все суспільство в цілому. Тому виникає ринок широкого споживача, де, по суті, присутні політичні, національні, та релігійні інтереси й мотиви.

Висока журналістська культура – це нормально. Ненормальна антикультура, що, з рештою, призводить і до порушення Законодавства та правил громадянської і національної етики. З М І повинни бути орієнтовані на підвищення культури населення, тому що це шлях до підвищення добробуту людей.

Далі. Варто говорити не тільки про маркетинг журналістської культури, але і про маркетинг редакторів ЗМІ. При цьому, під маркетингом редактора розуміється його особиста діяльність по підтримці державних позицій у зміцненні журналістської культури на основі особистої культури і високого професіоналізму щодо підтримання високоякісних та своєчасних видань. Тому що саме культурнй, тактовний, етичний, строгий, справедливий, знаючий законодавство редактор є привабливим для серйозного журналіста, який прагне не вступати в жоден конфлікт і з законодавством, і з партнерами по професійній справі.