Економічні науки/10.Економіка підприємства

к. е. н., доц. Лозовський О.М, Незгода С.В.,

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

Методи оцінки конкурентоспроможності підприємтсва

В умовах ринкової економіки підприємство, що постачає свою продукцію на ринок, не може тривалий час займати, стійку позицію, спираючись у своїй стратегії тільки на показники конкурентоспроможності продукції, тобто не враховувати власні сукупні витрати пов’язані із створенням та реалізацією цієї продукції. При входженні на новий ринок, при появі нових конкурентів, при прийнятті рішень про розширення виробництва або цього скорочення, при здійсненні інвестицій у модернізацію технологічного обладнання або оновлення продукції, що випускається, необхідна оцінка всього підприємства а не окремого цього виду продукції.

Визначення рівня конкурентоспроможності підприємства є початковим моментом планування діяльності та розробки стратегії конкурентоспроможності підприємства. Для функціонування організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності підприємства необхідна система оцінки конкурентоспроможності підприємства, яка б врахувала інтереси інвесторів, підприємств, споживачів, держави. Для визначення положення підприємства на ринку необхідна оперативна та об’єктивна методика оцінки потенційної конкурентоспроможності підприємства та ефективності використання потенційної конкурентоспроможності підприємства.

Цим питанням присвятили свої праці відомі вчені-економісти, зокрема, О.М. Тридід, А.Е. Воронкова, В.П. Пономарьов, Г.І. Дибніс, І.В. Багрова, Л.О. Аксьонова, А.М. Валуліч, І.О. Нетреба та інші.

Метою даної роботи є аналіз існуючих підходів до оцінки конкурентоспроможності підприємства .

Аналіз існуючих методик оцінки конкурентоспроможності дозволяє диференціювати їх на наступні групи:

- матричні методи;

- методи оцінки за ринковою часткою;

- методи, засновані на теорії ефективної конкуренції;

- методи, засновані на теорії фірми і галузі;

- методи, засновані на теорії якості товару (зокрема на теорії маркетингу);

- методи, засновані на аналізі порівняльних переваг. [3]

Окремі напрями в методах оцінки конкурентоспроможності займають матричні методи, які пропонує А.Е. Воронкова. Вони базуються на вивченні процесів конкуренції в динаміці. Їх методологічною передумовою є концепція життєвого циклу технології та продукції. Адже будь-яка продукція з моменту її появи на ринку проходить певні стадії життєвого циклу - впровадження, зростання, насичення та спад. Інструментом дослідження в даному випадку служить матриця, яка складається із чотирьох квадратів і побудована з використанням двох показників, один із яких є тимчасовим.[4]

Основними матричними методами є:

·Матриця “зростання/доля”, що розроблена ведучою консалтинговою компанією Boston Consaiting Croup (БКГ). Найбільш конкурентоспроможні будуть ті, що займають значну частку на швидко зростаючому ринку;

·Матриця “привабливість галузі/позиція в конкуренції”, що створена компанією General Electric. Найбільш конкурентоспроможні згідно цієї моделі є підприємства, які мають більш сильні позиції в конкуренції та працюють в більш привабливих галузях;

·SWOT - аналіз (сила, слабкість, можливості, погрози);

·Матриця - Мckinsey (стратегія, навички загальноприйняті цінності, структура)[2]

Більш повну оцінку конкурентоспроможності підприємства дозволяють одержати методи, що базуються на теорії ефективної конкуренції.

Відповідно до цієї теорії більш конкуретоспроможними є ті підприємства, де найкраще організовано виробництво і збут продукції, ефективне управління фінансами.

Найяскравішим прикладом цього підходу, на нашу думку, є методика консультаційної американської фірми "D and B", яка використовується для оцінки конкурентоспроможності галузі окремо узятої країни і підприємств усередині цієї галузі.

Предметом аналізу тут виступають три групи показників:

- показники, що відображають ефективність виробничо-збутової діяльності підприємства;

- показники, які характеризують стан виробничої сфери підприємства;

- показники, пов’язані з фінансовою діяльністю підприємства.

Незаперечною перевагою цього методу є використовування показників, що дозволяють проводити аналіз роботи підприємства і робити висновки про різні сторони його господарської діяльності.[1]

Необхідно також відмітити метод конкурентного маркетингу. Він дозволяє з високим ступенем точності визначити конкурентоспроможність не тільки продукції, а й її виробника. Даний метод полягає у: виявленні вимог споживача до товару; встановленні ієрархії параметрів залежно від їхньої значимості для споживача; визначенні розмірності параметрів у межах діапазону значень.[1]

Аналітично-порівняльний метод оцінки конкурентоспроможності, запропонований В.П. Мартиненко. Його сутність складає три процеси: аналіз і виявлення найбільш реальних факторів формування конкурентоспроможності суб’єктів господарювання для умов, при яких вони функціонують; аналіз резервів формування конкурентоспроможності, визначення реальних можливостей і шляхів використання, а також розрахунок можливого рівня досягнення показників конкурентоспроможності; зіставлення рівнів цих показників з аналогічними характеристиками відомого конкурентоспроможного суб’єкта підприємницької діяльності - конкурента. Отже обраний метод є основою для проведення рейтингової оцінки рівня конкурентоспроможності суб’єкта господарювання. Це в свою чергу, дозволяє з’ясувати не тільки його місце серед вітчизняних конкурентів, а й виявити, за рахунок яких складових можна підвищити конкурентоспроможність, а також визначити в чому полягають сильні та слабкі сторони конкурентів.[3]

Отже, конкурентоспроможність підприємства – це реальна та потенційна спроможність підприємства проектувати, виготовляти та збувати, в тих чи інших конкретних умовах, продукцію, яка користується більш пріоритетним попитом у споживачів при умові ефективної господарської діяльності та її практичної прибуткової реалізації в умовах конкурентного ринку.

Методика комплексної оцінки конкурентоспроможності підприємства призначена для виявлення наявних ресурсів підприємства, оцінки ефективності використання потенціалу конкурентоспроможності і визначення рівня його конкурентоспроможності відносно підприємств, які функціонують в одній галузі.

Використана література:

1. Тридід О.М. Організаційно-економічний механізм розвитку підприємства: Монографія. Харків: Вид. ХДЕУ 2008. -364 с

2. Багрова І.В., Аксьонова Л.О. Концепція заходів по підвищенню конкурентоспроможності // Економіка: Вип. 178. - ДНУ. 2007. - С. 203-207

3. Мартиненко В.П. Стратегія життєздатності промислових підприємств: Монографія. - К : Центр навчальної літератури, 2005 -328 с.

4. 4. Воронкова А.Э. Стратегическое управление конкурентоспособным потенциалом предприятия: диагностика и организация. Монография. - Луганск: Изд-во ВНУ, 2006. - 315 с.