Начальник відділу з продуктивності праці Мовчан С.А.

Молодший науковий співробітник Міщенко Л.В.

Центр продуктивності Міністерства праці та соціальної політики України, м. Краматорськ

Аутсорсінг як перспективний напрямок підвищення ефективності підприємства

В той час, коли стрімко змінюються технології боротьби за лідерство у сегментації ринку, підприємства постійно зазнають безпрецедентний економічний тиск. Виживають і домагаються успіху лише ті, хто веде свій бізнес найбільш ефективним способом, знижуючи операційні витрати і зберігаючи при цьому високу якість товарів і послуг. Однією з найбільш успішних сучасних бізнес-моделей, що дозволяє домогтися реальних конкурентних переваг, є аутсорсінг.

Аутсорсінг – це передача частини робіт, послуг або процесів на виконання зовнішнім організаціям на постійній основі. Сутність аутсорсінга полягає в підвищенні ефективності роботи компанії за рахунок передачі зовнішнім організаціям не тільки деяких функцій, але і бізнес-процесів з метою оптимізації всіх видів ресурсів і концентрації зусиль на основному виді діяльності. Рішення про впровадження аутсорсінгових схем приймається на рівні вищого керівництва і власників фірми та є частиною корпоративної стратегії. Зміст аутсорсінгу зводиться до простої формули: зосередити всі ресурси на тім виді діяльності, що є основним для підприємства, і передати інші (супутні) функції надійному і професійному партнеру.

У світі залишається обмаль підприємств, що мають у структурі повний відтворювальний цикл, а також різнопрофільні бізнес-одиниці. Наприклад, практично відсутні підприємства, що мають у своєму складі ремонтні, інструментальні, ливарні цехи і виробництва, останні давно витиснуті за межі компаній, найчастіше в менш розвинуті країни. Усвідомлюючи, що економічно невигідно, та й просто неможливо робити все однаково добре, більшість світових фірм використовують переваги спеціалізації та кооперації.

Якщо звернутися до світової практики, можна виділити наступні приклади застосування аутсорсінгу: Компанія British Petroleum, що уклала угоду з Accenture про аутсорсінг на ряд допоміжних функцій; скоротила витрати на їх підтримку приблизно на 50% з розрахунку на барель нафти. А вхідна в групу Alcatel фірма Newbridge Networks скористалася послугами аутсорсінгу в сфері обслуговування клієнтів, включаючи підтримку термінової технічної допомоги і логістики. Вже за перший рік вона заощадила $30,4 млн. за рахунок зниження операційних і адміністративних витрат. В автомобільній промисловості такі корпорації, як Toyota, Honda, Chrysler близько 70% всіх процесів делегують іншим підрядчикам.

2010 рік названо роком проектування підприємств майбутнього (Economist Intelligence Unit & Andersen Consulting). Аутсорсінг буде користуватися все більшою популярністю. Широко розповсюджений у світі, він дуже довго залишався зовсім незатребуваним в Україні. Сьогодні його час прийшов. Багато керівників зіштовхуються з проблемою нормативного формування штату своїх підприємств, все частіше виникає необхідність у тимчасовому персоналі на регулярній основі.

На сьогоднішній день експерти ринку праці відзначають тенденцію все більш частого звернення вітчизняних фірм до послуг аутсорсінгових компаній. По останнім даним компанії «Аплінк», до кінця 2011 р. ними скористаються близько 25% всіх підприємств, що працюють в Україні, при цьому тільки з грудня минулого року їхня кількість збільшилася приблизно на 5% (див. таблицю 1).

Таблиця 1 – Приблизна кількість вітчизняних підприємств, що користуються послугами аутсорсерів

Початок 2009 року	Початок 2010 року	Кінець 2011 року (прогноз)
16%	20%	25%

Найбільш популярними видами аутсорсінгу у вітчизняних підприємствах є IT-аутсорсінг, бухгалтерський, юридичний, транспортний, кадровий та ремонтний (див. таблицю 2).

Таблиця 2 – Найбільш популярні види аутсорсінгу в Україні

Період	Розповсюдженість видів аутсорсінгу у % до загальної кількості підприємств
	ІТ-аутсорсінг	Бухгалтерський	Юридичний	Транспортний	Кадровий	Інші види (в т.ч. ремонтні)
Початок 2010 року	20	36	23	10	5	6
Початок 2011 року	27	20	25	12	6	10

Дані таблиці свідчать, що компанії стали рідше довіряти ведення бухгалтерських справ іншим організаціям, що, напевно, пов'язано з використанням «сірої» схеми виплати зарплат, при якій цифра на папері куди менше реально виплачуваної суми. При такому положенні справ, куди безпечніше використовувати своїх бухгалтерів, а не наймати сторонніх.

Найважливішими аргументами на користь розвитку аутсорсінгу є економія засобів, гарантія надійності та високої якості наданих послуг. Це обумовлено тим, що підрядчик (аутсорсер) має можливість спеціалізуватися у вузькій області виробництва або послуг. Він зосереджує у собі кращих фахівців, використовує найбільш сучасне устаткування, застосовує передові технології і постійно накопичує досвід обслуговування безліч клієнтів. Сполучаючи власний і запозичений досвід, аутсорсер поступово поліпшує якість наданих послуг і завжди пропонує готове до застосування рішення. Обслуговуючи багатьох замовників, аутсорсер розподіляє накладні витрати й оптимізує економіку робіт, що дає можливість знизити ціни на послуги, що робляться, при одночасному підвищенні їхньої якості. При цьому замовник купує послуги, не маючи витрат, пов'язаних з утримуванням спеціалізованого підрозділу з кваліфікованим персоналом і зі складним устаткуванням. Це дозволяє підприємству-замовнику скоротити витрати на розвиток, тому що з'являється можливість придбання необхідних послуг без додаткових витрат і за оптимальними цінами.

Наприклад, багато харчових виробництв у процесі реалізації своєї продукції зіштовхуються з нестабільністю продажу, що пов'язано з сезонністю, змінами економічної та законодавчої ситуацій. Це веде до зменшення ефективності використання штатного персоналу, задіяного на навантажувальних операціях. У штаті утримується така кількість робітників, яка необхідна для стабільної роботи виробництва. У випадку зміни ситуації: зниження плану виробництва, вихідні і святкові дні, проведення ремонтних і профілактичних робіт та ін., створюється ефект «зайвих» працівників. Це приводить до великих невиправданих витрат у зв'язку з безперервністю циклу виробництва і цілодобовим режимом роботи. Аутсорсінгова ж фірма залучає лише персонал, необхідний для виконання конкретної роботи, на визначеній ділянці, у даний період часу, тому для харчових підприємств використання аутсорсінгу буде дуже важливим кроком на шляху до більш стабільної роботи харчових виробництв.

Підприємства, які використовують в своїй практиці аутсорсінг відчутно поліпшують якість виконання робіт, відпадає необхідність тримати недбайливих працівників, значно підвищується керованість персоналом, знижується ризик некоректних дій, оскільки контроль здійснюється представниками підприємства-замовника та підприємства-виконавця.

Успішна програма втілення аутсорсінгу проходить через чотири етапи:

Етап 1: укладання (проробка) угоди. Трансформація бізнесу через аутсорсінг – це не готове рішення. Вона повинна враховувати конкретні обставини кожного підприємства. Ефективні угоди часто містять у собі творчі рішення, такі як фінансування третьої сторони або створення нових юридичних осіб, щоб максимізувати вигоди і розподілити ризики. Керівники повинні зробити наступне:

– шукати стратегічного союзника, а не звичайного постачальника послуг аутсорсінгу;

– прив'язати винагороду до результатів роботи підприємства;

– укладати гнучкі угоди.

Етап 2: управління перехідним періодом. Після того як угода пророблена й укладена, керівники починають передавати робітників і процеси свого бізнесу до підприємства партнеру (або в спільне підприємство, що вони створили). Якщо перехідним періодом не керувати ефективно, програма може забуксувати. Треба чітко розподілити відповідальність і контроль, спілкуватися та підтримувати темп змін.

Етап 3: трансформація найважливіших процесів. Постійна мета аутсорсінгу трансформації бізнесу – перетворити звичайну функцію (процес) в операцію світового рівня. Наприклад, Лондонська фондова біржа скоротила постійні IT – витрати на 40 відсотків, а інциденти в обслуговуванні більш ніж на 50 відсотків, віддавши торговельні операції на аутсорсінг. На додаток до цього, спрямувавши ресурси на новий розвиток, біржа змогла залучити нові ринки і нову інформацію, що надійно працювали із самого початку. Треба:

– позначити абсолютно зрозумілі цілі;

– об'єднати ресурси і процеси;

– постійно прагнути до все більш кращих результатів.

Етап 4: використання нових здібностей. Аутсорсінг має на увазі перетворення найважливіших процесів з неефективних (обмежуюча конкурентоспроможність), у ті, що дозволяють підприємству одержати значні переваги. Дійсна цінність аутсорсінгу досягається, коли ці нові здібності підсилюють загальну стратегію підприємства. Керівники повинні працювати з партнером по аутсорсінгу, щоб спільно розробляти нові шляхи створення вартості продукції через змінені процеси, технології і робітників.

На основі вищевикладеного, великим промисловим підприємствам можна рекомендувати наступне:

– провести інвентаризацію діяльності підприємства з погляду її профільності;

– оцінити економічну ефективність бізнес-функцій підприємства;

– провести оцінку можливості передачі малому і середньому бізнесу непрофільних виробничих процесів і неефективних бізнес-функцій;

– виявити виробничі площі та устаткування, якими не користуються промислові підприємства, що можуть бути задіяні для розвитку аутсорсінгу шляхом передачі їх малим промисловим підприємствам.

Аутсорсінг, як форма залучення зовнішніх ресурсів, зменшує потреби в інвестиціях у неосновні фонди і скорочує накладні витрат (вартість робочих місць, навчання співробітників, інформаційна підтримка тощо), дозволяє уникнути розширення штату співробітників. Поряд з очевидними вигодами використання аутсорсінгу у вітчизняних галузях промисловості існують серйозні, стримуючі його розвиток, фактори. Серед основних причин, що перешкоджають розвитку аутсорсінгу в українській економіці, можна назвати:

– недолік висококваліфікованих менеджерів, здатних досить точно проаналізувати ситуацію й оцінити переваги аутсорсінгу в нинішніх умовах розвитку ринкових відносин;

– зниження оперативності при рішенні виробничо-технологічних питань при недостатньому рівні розвитку систем зв'язку і ланцюгів логістики;

– обмежена кількість альтернативних виробників і постачальників послуг у даному регіоні або в радіусі припустимих транспортних витрат, що ускладнює та робить неможливим добір оптимальних або економічно вигідних партнерів для взаємодії на умовах аутсорсінгу.

Все це викликає в керівників побоювання у втраті контролю над підприємством і небажання довіряти сторонній організації певні відомості про свою діяльність, необхідні для забезпечення ефективної взаємодії замовника й аутсорсера. Дійсно, при аутсорсінзі замовник до деякої міри втрачає можливість контролю над частиною діяльності компанії, яку передали на сторону. Тому в деяких випадках доцільно, щоб замовник мав власного контролера в аутсорсера, що буде оцінювати ефективність роботи і відповідність рівня наданих послуг вимогам замовника. Слід особливо зазначити, що замовнику, що укладає контракт по аутсорсінгу, варто включити в нього опис умов виходу з угоди без втрат. Якщо замовник передає аутсорсеру свій персонал, устаткування і власність, то умови виходу з такої угоди повинні дозволити повернути їх у компанію замовника або дати можливість укласти альтернативну угоду.

Захиститися від неякісних аутсорсінгових послуг і мінімізувати ризики при передачі ділових функцій сторонній структурі можна за умови правильного укладання договору про рівень відповідальності під час надання послуг. У цьому договорі визначається професійна відповідальність сторін і встановлюються обов'язки підрядчика в забезпеченні належної якості послуг і відшкодуванні можливих збитків. На підставі такого договору можна змусити аутсорсера виправити свої помилки і відшкодувати збитки. Однак, більшість аутсорсінгових компаній не мають достатні активи для відшкодування можливих збитків від неякісної роботи, тому контракти на обслуговування стають предметом страхування ряду юридичних, консалтингових, бухгалтерських, аудиторських, IT-послуг тощо. У випадку ж помилок або неякісного виконання робіт штатними співробітниками власної сервісної служби компанія може відшкодувати лише частину нанесеного збитку, наприклад, тільки шляхом їхнього звільнення без виплати останньої зарплати.