Экономические
науки/10. Экономика предприятия.
Аспірант, Гураль
Н.Р.
Львівська
Комерційна Академія, Україна
Розвиток торговельних підприємств у
кризовий та посткризовий періоди
Останні
кілька років торговельна мережа розвивалась достатньо швидкими темпами, однак
виявилась неготовою до настання фінансово-економічної кризи.
Питаннями аналізу та оцінки поточної кризової ситуації у сфері
функціонування торговельних підприємств займались Д. Демченко, К. Дружерученко, Н. Гончарук, Е. Курчая , Т. Николаєва, О. Попова, Т. Роік та інші.
Розгортання кризових процесів у 2008 р. з наступним переходом української економіки до депресивного стану
в 2009 р. мало руйнівний вплив на умови ведення малого та
середнього бізнесу. За даними Держкомстату України, у 2009
р. частка малих
та середніх підприємств в Україні в загальній структурі всіх підприємств становила 99,5 %, вони реалізували
54,4 % продукції і створили 60,5 % робочих місць у країні (Табл. 1).
Таблиця 1
Частка великих, середніх та малих підприємств в
торгівлі,
у % до загальної кількості підприємств
Як згадувалось раніше, малі підприємства стали головним джерелом зайнятості. Так, вони створили 43,6 % робочих місць у торгівлі (Табл. 2).
Таблиця 2
Кількість найманих
працівників за розмірами підприємств
٭сформовано на
основі даних Державного Комітету статистики України
Незважаючи на таку позитивну
динаміку, слід зауважити, що для більшості таких робочих місць, які створюються
на малих підприємствах, притаманним є низький рівень соціальних гарантій і
захищеності (від малих підприємств до фізичних осіб-підприємців).
В період кризи, коли відбувалось
значне вивільнення працівників, більшість кадрів була «залучена» фізичними
особами-підприємцями Найвідчутніше зростання кількості зайнятих працівників у
фізичних осіб-підприємців відбувалося саме у сфері торгівлі – на 138,1 тис.
осіб, особливо у сфері роздрібної торгівлі, ремонту побутових виробів та
предметів особистого вжитку (зростання на 73,1 тис. осіб).
Увійшовши
до активної фази кризи, вітчизняні торговельні підприємства відчули:
Ø Стійке скорочення
сукупного внутрішнього попиту та звуження місткості внутрішніх ринків.
У сфері послуг низький
рівень попиту посів серед перешкод у 2010 р. друге
місце після високого рівня податків.
Ø Утруднення доступу до
кредитних ресурсів.
Якщо в докризовий період (протягом 2005–2008 рр.)
обсяг кредитів, наданих реальному сектору економіки, динамічно зростав, то у 2009-2010 рр. він скоротився на 5,7 % і
тенденція до зниження продовжилася: обсяг кредитів, наданих юридичним особам, зріс за 8 місяців 2010 р. лише на 2,9 %.
Ø Девальвація гривні та
підвищення собівартості продукції;
В умовах відкритості економіки
України чутливість вітчизняних підприємств до коливань валютного курсу є дуже
високою, тому що від нього нерідко залежать результат діяльності підприємства,
його конкурентоспроможність.
Ø Різке зростання
невизначеності навіть найближчої перспективи, пов’язане з непрогнозованістю як
кризових проявів, так і антикризової політики держави [1,с.5].
Період виходу з кризи вітчизняного
підприємництва є процесом довготривалим і потребує значних зусиль як з боку
керівників підприємств, так і зі сторони персоналу. Саме в цей період ці дві
категорії повинні особливо взаємодіяти, і ця взаємодія має відображатись у
наступних завданнях:
-
орієнтація менеджменту підприємства на
формування якісного трудового потенціалу, здатного
працювати на новітніх технологіях;
-
залучення кваліфікованого персоналу;
-
встановлення співвідношення чисельності працівників з різними
професійно-кваліфікаційними та соціально-демографічними характеристиками для
досягнення максимальної відповідності між структурами робіт, робочих місць та
персоналом;
-
забезпечення
оптимального ступеня завантаження працівників для повного використання їх
особистісного потенціалу та підвищення ефективності їх праці;
-
створення сприятливих умов праці.
Звичайно ж вихід підприємств
торгівлі з кризи залежить не лише від внутрішніх чинників та ефективного
управління, а значний потенціал поліпшення підприємницького клімату криється в удосконаленні системи державного нагляду,
створенні сучасної та сприятливої для підприємництва системи державних
регуляцій, пожвавлення внутрішнього споживчого та інвестиційного попиту.
Згідно з теорією еволюції Ч. Дарвіна – у боротьбі за існування
перемагає не
сильніший, а адаптованіший. Це правило є актуальним і сьогодні, особливо в торгівлі.
Литература:
1. Д. С.
Покришка. Механізми розвитку
підприємництва в умовах посткризового відновлення економіки України : аналіт.
доп. / Д. С. Покришка, Я. А. Жаліло, Д. В. Ляпін, Я. В. Белінська [та ін.]. –
К. : НІСД, 2010. – 72 с.
2. Попова О. Развитой
специализм // Бизнес. –2008. – №36. –С. 92