Баланюк Людмила

Науковий керівник : Удовенко В.В.

Буковинська Державна Фінансова Академія

м.Чернівці, Україна

Оцінка зовнішнього боргу України та механізми управління ним

Актуальність теми. В умовах подолання негативних наслідків світової фінансово-економічної кризи та необхідності відновлення економічного зростання України актуальним постає питання повернення та скорочення зовнішнього боргу країни для підвищення рівня боргової безпеки, а отже економічної безпеки вцілому, що дозволяє розвиватися ринковій економіці та вільно інтегрувати у світове господарство.

Інформаційна база. Проблема зовнішнього державного боргу та його показників безпеки є предметом багатьох досліджень та висвітлюється в наукових працях вітчизняних вчених, таких як Барановський О.І., який досліджує методологію розробки показників боргової безпеки країни [2]; О. Козак досліджує проблему економічної безпеки в аспекті розвитку малого підприємництва [3]; Н. Й. Реверчук досліджує проблему управління економічною безпекою [4]; М. С. Тумакова розглядає економічну безпеку в розрізі залучення іноземних інвестицій [5], та ін.

У працях цих авторів висвітлюються окремі питання стосовно зовнішнього державного боргу та управління ним, але в них немає єдиної точки зору щодо визначення сутності самого поняття зовнішнього боргу та використання конкретних інструментів управління зовнішнім державним боргом, не проведена оцінка стану зовнішніх запозичень України на сучасному посткризовому етапі розвитку країни.

Метою статті є визначення поняття зовнішнього державного боргу на основі аналізу, як національного, так і міжнародного діючого законодавства та праць дослідників, а також висвітлення основних сучасних проблем боргового стану держави та розробка практичних рекомендацій щодо їх вирішення.

Виклад основного матеріалу дослідження. Проект Закону України «Про державний борг України» визначає зовнішній державний борг, як частину державного боргу, яка підлягає сплаті у валюті, іншій ніж гривня. Окремі спеціалісти, компетентні в цих питаннях, визначають зовнішній державний борг, як суму заборгованостей, що виникають при одержанні кредитів від міжнародних організацій, іноземних держав та урядів (або під гарантії уряду), іноземних банків, юридичних та фізичних осіб – нерезидентів і підлягають поверненню та сплаті.

Отже, на думку авторів, державний зовнішній борг - це заборгованість, яка сформувалася через залучення іноземних кредитів державою у нерезидентів країни, випуск державних цінних паперів у вигляді державних зовнішніх позик та через запозичення іншими кредиторами іноземних позик під державні гарантії, крім того включає в себе витрати на погашення, обслуговування та управління цим боргом і підлягає сплаті у валюті, іншій ніж гривня.

За досліджуваний період 2006 – поч.2011рр. суми державних зовнішніх запозичень мають певну тенденцію до збільшення, особливо критичних обсягів зовнішній державний борг сягнув у період відновлення економіки після світової фінансово-економічної кризи (2008-2009 рр.). За посткризові роки (2010 - поч. 2011рр.) суми заборгованостей різко зростають (рисунок1).

На основі даних Комітету державної статистики України можна зробити висновок, що у 2009 році на сплату державного боргу витрачалася кожна п'ята гривня доходів держбюджету, в 2010 році – кожна четверта. За оцінкою Рахункової палати України, у вересні 2010 року державний борг уперше перевищив 50 млрд. дол., що майже в 1,5 рази більше золотовалютних резервів країни [12,3]

Рис.1 Сума прямого державного та гарантованого державою зовнішнього боргу протягом 2006- 31.01.2011рр., тис.дол.

Аналізуючи дані рис. 1, можна сказати, що у 2006-2007рр. сума зовнішніх заборгованостей знаходилась на помірному рівні, у 2008р. сума запозичень зросла на 4689047,49 тис.дол. США порівняно з 2007 роком і на 5876680,84 тис.дол.США порівняно з 2006 роком, що є наслідком збільшення обсягу внутрішніх державних заборгованостей [8].У 2009 році державний та гарантований державою зовнішній борг склав 65,13% від загальної суми валового боргу або 24,5 млрд. доларів. 2010 року загальний зовнішній борг України виріс на 13,5 відсотки, у порівнянні з 2009 роком, тобто обсяг валового зовнішнього боргу України на кінець 2010 р. сягнув 117,3 млрд. дол. (85,7% від ВВП), збільшившись протягом звітного року на 13,9 млрд. дол. (на 13,5%) [6].

Зовнішній борг на поч. 2011р. продовжував зростати в усіх складових: чисті зовнішні залученння уряду (7,1 млрд. дол.), довгострокових залучення реального сектору економіки (3,5 млрд. дол.), короткостроковий борг інших секторів за торговими кредитами і простроченою заборгованістю (4,5 млрд. дол.) борг банківського сектору України (17,9 млрд. дол.) [11]. Щодо валютної структури, то у 2010 році найбільшою залишається частка долара, яка виросла до 73,1% з 70,8% у 2009 році. Частка зовнішньої заборгованості у національній валюті у 2010 р. зросла у порівнянні з 2009р. на 0,5% , тоді як питома вага зобов'язань у SDR і євро скоротилися з 12,6% у2010 р. до 11,8% у 2009 р. [10 ].

Таким чином, у 2010 році державний борг становив 35 мільярдів доларів, що складає приблизно 40 % ВВП (у порівнянні з поч. 2008р.) зовнішній борг становив 10% ВВП) [2].

Така негативна тенденція призводить до виникнення наступних проблем в Україні: падіння життєвого рівня в країні; девальвації національної валюти; зростання цін на імпортні товари (у тому числі на пальне); інфляції; заборгованості щодо виплати зарплат і соціальних трансфертів, а також відставання виплати заробітніх плат від зростання цін.

Крім того, старший економіст представництва Світового банку (СБ) в Україні Руслан Піонтковський заявив, що за прогнозами СБ, на кінець 2011 р. зовнішній борг складе 70,8% ВВП (при критично допустимому рівні 50% ВВП за методикою СБ). Математичні розрахунки дозволяють вирахувати, що на кожного громадянина припаде по 20 тисяч гривень цього зовнішнього боргу [7 ].

Причинами таких негативних процесів, збільшення зовнішнього державного боргу є щорічний дефіцит державного бюджету, на покриття якого країна здійснює значні запозичення; дефіцит платіжного балансу; криза функціонування пенсійної системи, яка через свою неефективну побудову, постійно має заборгованість перед населенням щодо невиплат пенсій; значна залежність України від імпорту енергоносіїв; непривабливий інвестиційний клімат; відсутність ефективного використання взятих кредитів та відсутність належного контролю за його використанням.

Тому нагальним постає питання розроблення державою виваженої політики щодо погашення та управління зовнішнім державним боргом. У світі досі не існує вичерпної теорії управління державним боргом, а тому в науковій літературі немає однозначних підходів до визначення цілей управління ним, проте авторами запропоновано використання деяких механізмів управління зовнішніми державними зобов’язаннями, враховуючи сучасний борговий стан країни. Такими заходами, в першу чергу, має бути чітке встановлення граничних показників зовнішніх запозичень на законодавчому рівні і недопущення їх перевищення; зменшення витрат, пов’язаних з обслуговуванням боргу, які є надзвичайно високими і за заявою Прем’єр-міністра Миколи Азарова у 2012 році Україна виплатить 53 млрд. грн. на обслуговування державного боргу [9]. Крім того, структуру і розмір державного боргу необхідно прогнозувати на декілька років, щоб забезпечити збалансований бюджет, стабільне економічне зростання й потужну фінансову систему. Також необхідна узгоджена взаємодія всіх відомств та установ, що відповідають за здійснення процесу управління на всіх його етапах: від вироблення стратегій зовнішнього запозичення, обслуговування накопиченого зовнішнього боргу до моніторингу, аналізу і прогнозування обсягів зовнішнього боргу, спроможності країни забезпечити майбутні платежі з його обслуговування та оцінки механізму впливу зовнішнього запозичення на макроекономічну ситуацію в країні.

Для того, щоб підвищити боргову безпеку необхідно значно збільшити (у 2,5 рази) експорт товарів і послуг, тож держава повинна взяти курс на збільшення обсягів інвестицій у реальний та соціальний сектори економіки.

Рівень відношення загального зовнішнього боргу до експорту товарів і послуг в Україні, який знаходиться у нормі згідно зі світовими рекомендаціями, свідчить про надвелику зовнішню заборгованість приватного та фінансового сектору, що підриває платоспроможність недержавного сектору економіки, який при масовому пред`явленні вимог кредиторів не зможе відповісти за своїми зобов`язаннями, а це у свою чергу підірве довіру кредиторів і до держави, як гаранта. Така тенденція свідчить про непривабливість вітчизняного капіталу через його високу ціну, яку у значній мірі визначає рівень інфляції, який в Україні сьогодні надвисокий, саме тому необхідні заходи держави, спрямовані на стабілізацію цін і зменшення рівня інфляції.

Отже, можна зробити висновок, що державний зовнішній борг є важливим елементом економіки, оскільки його наявність свідчить про покращення зовнішньоекономічних зв’язків з іншими країнами та міжнародними організаціями. Але з іншого боку, значні обсяги зовнішніх запозичень і невиважена політика держави щодо управління ними може загрожувати державній економічній безпеці, обтяжувати економіку країни та призвести до значного падіння рівня життя населення, що і спостерігається в економіці України. Оскільки зовнішній державний борг зростає значними темпами, а наслідками цього є значне збільшення темпів інфляції, девальвація національної валюти, значна залежність країни від кредиторів. Також зростають прогнозні платежі (2011-2015рр.) щодо погашення основної суми державного боргу, розроблені Міністерством фінансів України, які несуть дуже велике фінансове навантаження на населення країни, що призводить до падіння їх життєвого рівня. Тому метою управління зовнішніми державними запозиченнями має бути досягнення стабільного економічного розвитку, забезпечення необхідних темпів приросту ВВП та повної зайнятості, стримування інфляційних процесів, забезпечення фінансування соціальних програм, формування достатніх обсягів кредитних ресурсів для розвитку підприємницької діяльності, залучення необхідних обсягів (і відповідної структури) іноземних інвестицій.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Проект Закону України «Про державний борг України» 1229-1 від 17.06.2004

2. Барановський О.І. Фінансова безпека в Україні(методологія оцінки та механізми забезпечення)/О.І. Барановський; Київ. Нац. Торг.-екон.ун-т. – К., 2004. – 759 с.

3. Козак О. В. Проблеми розвитку малого підприємництва в Україні / О. В. Козак // Сучасні проблеми інноваційного розвитку держави: матеріали ІV наук.-практ. конф. – Дніпропетровськ, 2010. - 151 с. 

4. Реверчук Н. Й. Управління економічною безпекою підприємницьких структур: [монографія] / Н. Й. Реверчук. – Львів: ЛБІ НБУ, 2004. – 195

5. Тумакова М. С. Экономическая безопасность государства в разрезе привлечения иностранных инвестиций / М. С. Тумакова // Економіка та фінанси в умовах глобалізації: досвід, тенденції та перспективи розвитку: зб. тез ІІ Міжнародної наук.-практ. конф. – Макіївка, 2010. – Том ІІІ. – 164 с.

6. Валовий зовнішній борг України в 2010 р. збільшився до 117 млрд. дол. [Електронний ресурс] / РБК-Україна інформаційна агенція. – Режим доступу: http.rbk.ua

7. CБ прогнозує зростання держборгу України в 2011р. до 70,8% ВВП [Електронний ресурс] / Інтерфакс-Україна. – Режим доступу: http://ww.interfax.com.ua

8. Стан державного боргу України [Електронний ресурс] / сайт Міністерства фінансів України. - Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua

9. Міністерство економіки України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL http://www.me.gov.ua/

10. Національний банк України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL http://www.nby.gov.ua/

11. Офіційний сайт Комітету державної статистики України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: URL www.ukrstat.gov.ua

12. Страна в долгах // Итоги недели. – 24-30 ноября 2010. - № 47 (277).