А.К. Титаренко, В.В. Оніщенко

Порівняння методик рейтингування банків УКраїни

(на прикладі  АТ «Ощадбанк»)

Останнім часом спостерігається тенденція адаптації традиційних методик рейтингування комерційних банків до поточної ситуації на ринку, що є індикатором неспроможності сучасних методологій дати адекватну оцінку рівня надійності банківських послуг. Усе більш актуальною стає проблема створення механізму комплексного врахування різнорідного факторного впливу зовнішнього середовища на рівень надійності комерційних банків України.

Найбільш популярними як на європейському, так і на вітчизняному ринках банківських послуг є система CAMEL та байєсовський підхід до побудови рейтингу, але сучасні реалії показали, що жоден із зазначених підходів не в змозі визначити адекватний рівень надійності комерційного банку, базуючись лише на власній концепції оцінки цільової функції. Тому проведемо порівняння зазначених методик (табл.1).

Таблиця 1 – Порівняння системи CAMEL та байєсовського підходу до побудови рейтингу комерційних банків

Оцінка надійності банку	Складові оцінної системи			Нормалізація вхідних даних	Визначення пріоритетності критеріїв
	Показник зрізу фінансової активності комерційного банку	Шкала оцінки	Принцип вибору
Система "CAMEL"	1. Коефіцієнти надійності банку	-	Сумуються всі показники з урахуванням їх пріоритетності та ваги групових показників	відсутня	Лінійний принцип гнучкого врахування пріоритету шляхом визначення вектору ваги кожного із показників та їх груп
	2. Коефіцієнти ліквідності	-
	3. Коефіцієнти рентабельності	-
	4. Коефіцієнти якості активів	-
	5. Коефіцієнти ресурсної бази	-
Байєсовський аналіз	1. Прямопрорпорційні надійності:		Враховуються лише показники, які лежать в межах допустимих значень. Узагальнена оцінка розраховується у вигляді ймовірності надійності банку.	Зведення показників до ряду з нулів та одиниць	Пріоритетність оцінки по конкретному банку: де b - ймовірність того, що банк є ненадійним; g - ймовірність того, що банк є надійним.
	Коефіцієнт надійності	+
	Коефіцієнт достатність капіталу	+
	Коефіцієнт захищеність капіталу	+
	Коефіцієнт високоліквідних активів	+
	Загальна ліквідність	+
	Частка робочих активів	+
	2. Оберненопропорційні надійності:
	Мультиплікатор капіталу	+
	Прибутковість кредитного портфеля	+
	Прибутковість активів ROA	+
	Прибутковість Капіталу ROE	+

Обидві методики керуються бухгалтерським підходом до оцінки рівня надійності комерційних банків, тобто ґрунтуються на фінансовій звітності НБУ по банківському нагляду. Усі показники зрізів фінансової активності комерційних банків мають відносний характер, і в обох методиках охоплюють доволі широкий спектр діяльності установ. Але досліджувані підходи багато в чому різняться, що в результаті призводить до суттєвих відмінностей у реалізації механізму оцінки рівня надійності комерційного банку.

Проаналізуємо зазначені у табл. 1 відмінності розглянутих підходів до побудови рейтингу комерційних банків на прикладі рейтингу АТ «Ощадбанк» за період 2009-2011 рр. Для цього на основі фінансової звітності НБУ по банківському нагляду визначимо значення цільової функції – рівня надійності комерційного банку. За байєсовським підходом вона буде представлена у вигляді ймовірності того, що банк є надійним; для системи CAMEL – у вигляді інтегральної оцінки.

Після розрахунку поквартального значення цільової функції по досліджуваному банку необхідно провести природну нормалізацію агрегованої оцінки надійності до 20-ибальної шкали, що в результаті приведе результати до одновимірного вигляду. Така шкала була обрана навмисно. Оскільки банки, які на початку досліджуваного періоду займали останні місця у першій групі, у кінці дослідження були відділені від початкової вибірки іншими банками та перейшли до другої групи, то рейтинг банків-лідерів по відношенню до них виріс на дві позиції, рейтинг по відношенню до членів досліджуваної вибірки залишився незмінним. Для відображення цього зміщення (АТ «Сведбанк» посів третє місце у другій групі, а ТОВ «Укпромбанк» був ліквідований на початку 2010 року) було прийнято рішення про використання змінної максимальної границі оцінки з 18 до 20 балів.

Тепер можна перейти до безпосереднього порівняння результатів рейтингування за досліджуваними підходами на прикладі АТ «Ощадбанк». Порівняння оцінок рівня надійності та їх відхилень від офіційного рейтингу НБУ приведено на рис. 1.

Рисунок 1 – Результати рейтингування «АТ Ощадбанк» за системою CAMEL та байєсовським підходом за період 2009-2011 рр.

Середнє відхилення результатів оцінки рівня надійності АТ «Ощадбанк» від офіційного рейтингу НБУ за системою CAMEL складає близько 5%, а за байєсовським підходом – майже 10%. Така розбіжність результатів перш за все викликана механізмом нормалізації вхідних даних. Бінарна нормалізація, присутня у байєсовському підході, відфільтрувала слабкі, на перший погляд, але, як виявилося в результаті, системоутворюючі фактори, що й призвело до суттєвої, у порівнянні з системою CAMEL, розбіжності з рейтингом НБУ. Також слід зауважити, що, використовуваний у байєсовському підході, механізм визначення пріоритетності показників за своєю природою є інструментом адаптації інтегральної оцінки до поточної ситуації на ринку, оскільки враховує результаті моделювання у попередньому періоді. Ефективність цього механізму можна прослідкувати по тенденції до зниження відхилення оцінки за байєсовським підходом з кожним наступним аналізованим кварталом, починаючи з середини досліджуваного періоду.

Таким чином, слід зауважити, що обидві розглянуті методики заслуговують бути віднесеними до групи адекватних, а відмічені недоліки та переваги кожної з них повинні бути використані у якості підґрунтя для вдосконалення сучасних підходів оцінки рівня надійності комерційних банків.