к.е.н Лозовський О.М., Алексійчук О.С.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Перспективи розвитку ринку туристичних послуг України

Розвиток ринку туристичних послуг України суттєво впливає на такі сектори економіки як транспорт, зв’язок, будівництво, сільське господарство, виробництво товарів народного споживання і є одним із найбільш перспективних напрямків структурної перебудови економіки. Туризм в Україні може і повинен стати сферою реалізації ринкових механізмів, джерелом поповнення державного та місцевого бюджетів, засобом загальнодоступного і повноцінного відпочинку та оздоровлення, а також ознайомлення з історико-культурною спадщиною та сьогоденням нашого народу і держави.[1]

Проблеми та перспективи розитку ринку туристичних послуг знайшли своє відображення в наукових дослідженнях таких учених, як Алейнікова Г.М., Балабанов І.Т., Зорін І.В., Квартальнов В.А., Кифяк В.Ф., Ткаченко Т.І., Любіцева О.О., Михайліченко Г.І., Школа І.М, та ін.

Наприклад, російський економіст Балабанов І. Т. вважає, що туристичний ринок – це сфера реалізації туристичного продукту та економічних відносин, які виникають між його покупцями та продавцями[2]

Туристичний ринок, як і всі інші ринки, функціонує на основі дії законів попиту і пропозиції. Туристичний попит - це суспільна потреба в туристичному продукті. Туристична пропозиція - сукупність виробничих можливостей підприємств, спроможних надати туристичний продукт. В поняття «туристична пропозиція» входить як матеріальна база туризму, так і туристичні послуги, товари, якісне і повне надання яких можливе тільки при достатньому розвитку інфраструктури відпочинку.[3]

Функціонування ринку туристичних послуг грунтується на кругообігу грошей та інформації, регульованому маркетингом та забезпеченому системою підготовки кадрів.

Незважаючи на значну кількість праць на дану тему, на сьогоднішній день існує низка проблем, які потребують вирішення:

- незначна кількість засобів розміщення, відсутність належного рівня обслуговування в існуючих закладах;

- невідповідність категорій засобів розміщення міжнародним стандартам;

- невідповідність цін якості готельних послуг;

- відсутність хороших доріг, а також відповідних маршрутів та шляхів сполучення;

- невідповідність ширини залізничної колії європейському зразку, що також істотно впливає на функціонування туристичного ринку;

- недостатньо розвинений річковий транспорт, що в свою чергу перешкоджає розвитку круїзного туризму;

- відсутність короткострокових турів, турів вихідного дня, поєднаних з риболовлею, мисливством, дайвінгом тощо. Вказані послуги надаються здебільшого приватними особоми, які мають відповідний дозвіл та спорядження. Організовано ж туристичні фірми цим не займаються, хоча, на нашу думку, така діяльність могла б стати цілком конкуренто здатною послугою і приносити фірми пристойний додатковий дохід.

- низький рівень підготовки кадрів туристично господарства та незначна їх кількість, адже туристи, котрі користуються послугами, за які вони платять, потребують і заслуговують належного сервісу та уваги з боку обслуговуючого персоналу. Для залучення висококваліфікованих кадрів до співпраці необхідно гарантувати їм необхідний рівень оплати праці та соціальних пільг;

- обмеженість практики використання електронних та автоматизованих систем бронювання готельних номерів, авіаквитків та новітніх технологій у процесі здійснення обслуговування в готелях та інших закладах розміщення.

Отже, на нашу думку, пріоритетними напрямами розвитку ринку туристичних послуг в Україні повинні стати:

- створення конкурентоспроможного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби населення країни, забезпечити на цій основі комплексний розвиток територій та їх соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурного довкілля;

- важливе значення має використання досвіду інших країн, які досягли успіху в даній галузі;

- оптимізація взаємодії туризму та культури, адже культурна спадщина, театри, музеї є чи не головним фактором, який привертає увагу туристів до місця подорожі;

- будівництво нових, реконструкція старих туристичних об’єктів;

- організація приміських зон короткочасного відпочинку, створення нових рекреаційних зон загальнодержавного та місцевого значення;

- створення сприятливих умов для розвитку активних видів туризму (оздоровчо-спортивного, екологічного, пригодницького тощо);

- розроблення нормативно-правової бази з питань туризму, здійснення за участю Державного комітету України по туризму експертиз проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у цій галузі;

- розроблення стандартів на послуги, що надаються туристам і екскурсантам;

- проведення сертифікації туристичних послуг;

- розробка короткострокових турів вихідного дня;

- розвиток такої сфери туристичного бізнесу як надання в оренду, тимчасове користування спортивного, рибальського, мисливського спорядження, автомобілів тощо;

- будівництво та реконструкція автомобільних та залізничних шляхів;

- забезпечення покриття мобільного зв’язку по всій тероторії України.

Таким чином, проаналізувавши проблеми туристичного ринку України, ми дійшли висновку, що туристична діяльність нерозривно пов’язана з іншими галузями економіки, які формують інфраструктуру ринку туристичних послуг. Отже, вирішивши, насамперед, проблеми готельної сфери, транспортної, зв’язку, будівництва, сільського господарства, можна значно вдосконалити ситуацію на туристичному ринку України, що дозволить привабити більшу кількість туристів і відповідно покращить стан економіки країни в цілому.

Література:

1. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Экономика туризма.— М.: Финансы и статистика, 2003. — 176 с.

2. Кифяк В.Ф. Організація туристичної діяльності в Україні. – Чернівці: Книги-ХХІ, 2003. – 298 с.

3. Левицкая Э.В. Организация предпринимательства в туризме. – Донецк: ДИТБ, 2000. – 306 с.