Экономические науки / 7. Учет и аудит

Олійник А.В.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ

Теоретичні аспекти організації аудиту активних кредитних операцій банківських установ

Сучасний етап розвитку банківської системи та найпоширеніших видів банківських операцій в Україні – банківського кредитування дає підстави констатувати недостатність зусиль банків, спрямованих на здійснення ефективного контролю за виконанням умов кредитних операцій, в результаті чого процес кредитування супроводжується зростанням обсягів простроченої позичкової заборгованості. У зв’язку з цим існує об’єктивна необхідність впровадження заходів, спрямованих на підвищення ефективності банківського контролю за кредитними операціями, що сприятиме налагодженню ефективної організації кредитного процесу і зменшенню частки неповернених кредитів.

Дослідженням даної проблеми займаються такі вчені-економісти, як Г. Спяк, М. Фастовець, І. Гуцала, В. Зимовець, Н. Шелудько, А. Мороз та інші. Однак сучасні умови господарювання вимагають вирішення цілого ряду нерозв’язаних проблем, і, незважаючи на високий рівень досліджень у зазначеній сфері, зміни, які пропонує сучасність, вимагають їх постійного аналізу та вдосконалення системи банківського контролю за кредитними операціями.

Метою статті є дослідження основних теоретичних аспектів організації аудиту активних кредитних операцій клієнтів комерційного банку.

На сьогоднішньому етапі розвитку банківської системи Національним банком України у співпраці з іншими органами влади та зацікавленими суб’єктами ринку банківських послуг розроблено засади нормативного регулювання аудиту, що враховують міжнародний досвід аудиторської практики. Основними з таких є: Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України [1], Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні [2], а також інструкції і повідомлення НБУ про організацію аудиту кредитних установ, зокрема комерційних банків, та листи із роз’ясненнями до них.

Важливим етапом проведення аудиту діяльності кредитних установ, зокрема комерційних банків, є аудит кредитних операцій, як провідної структурної складової процесу використання банківських активів.

Основною метою аудиту кредитних операцій комерційного банку в умовах економічної та фінансової кризи є:

- формування обґрунтованої незалежної думки про відповідність здійснення кредитних операцій чинним законодавчим актам України,

- ефективність даних операцій з погляду їх впливу на рівень фінансової стійкості комерційного банку та їх відповідності стратегічним цілям банку,

- правильність та достовірність відображення кредитних операцій у бухгалтерському обліку та звітності банку [3].

В загальному проведення аудиту кредитних операцій передбачає три основні напрями роботи [4]:

– перевірка відповідності дій банку правовому полю, що регламентує кредитну роботу;

– вивчення якості кредитної роботи на всіх рівнях;

– вивчення якості безпосередньо кредитного портфеля.

У процесі реалізації програми перевірки доцільно особливу увагу звернути на найпоширеніші помилки та недоліки у кредитній роботі, серед яких основними є: недостатній аналіз запропонованої програми кредитування на стадії прийняття рішення про доцільність проведення операцій; відсутність документально оформлених експертних висновків, на підставі яких приймається рішення; невідповідність кредитних договорів, договорів застави інших договорів чинному законодавству, що може призвести до визнання їх недійсними; відсутність перевірки повноважень осіб, які підписують договори з боку позичальника; помилки у нарахуванні процентів; несвоєчасність врахування на позабалансових рахунках забезпечення; несвоєчасність віднесення несплачених у встановлений строк відсотків на відповідні рахунки; несвоєчасність внесення застави до Державного реєстру застав рухомого майна; помилки в класифікації кредитів за рівнем кредитного ризику; помилки при врахуванні забезпечення під час розрахунку суми резервів, що підлягає формуванню; неправомірність та несвоєчасність використання резервів.

В комерційних банках внутрішній аудит кредитних операцій проводиться, як правило, окремим підрозділом, який виконує всі управлінські й аналітичні функції, у тому числі й ухвалення рішень по видачі споживчих кредитів. Як показує досвід минулого, в багатьох банківських установах вказана процедура видачі кредиту значно спрощена, відсутні письмові висновки на кредитні заявки клієнтів, а робота кредитного комітету часто носить формальний характер.

Все це пов’язано з відсутністю інструктивних і методичних посібників з даних питань, досвіду кредитної роботи у співробітників, зниженням вимогливості до клієнтів в умовах конкуренції, що намітилася, в банківській сфері. Так само знижує відповідальність при організації кредитної роботи той факт, що позики видаються на нетривалий термін. Банк несе відповідальність перед вкладниками за збереження доручених коштів, тому ретельний аналіз кредитного ризику повинен враховуватись при видачі позики на будь-який термін.

Оцінюючи практику видачі кредиту, що склалася, особливу увагу слід звернути на недостатній поточний і подальший контроль за цільовим використанням кредиту.

Існують серйозні зауваження і до кредитної документації. При цьому доцільна стандартизація відповідних документів, що враховує призначення кожного з них.

Отже, банківський контроль та управління кредитним процесом – необхідна передумова оптимізації системи організації кредитування в комерційних банках. У процесі контролю за кредитними операціями особливу увагу банк повинен приділяти таким проблемам: контроль кредитного ризику; виявлення проблемних кредитів і розробка заходів з ліквідації заборгованості.

Література:

1. Положення про організацію внутрішнього аудиту в комерційних банках України, затверджене Постановою Правління Національного банку України від 20 березня 1998 р. № 114.

2. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженна Постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. № 368;

3. Майборода Т.В. Банківський аудит: проблеми становлення / Т.В. Майборода // Фінанси України. – 2006. – № 5. – С. 18-25.

4. Соколинская Н.Э. Банковский аудит / Н.Э. Соколинская. – М.: Перспектива, 1994. – 336 с.