Математика/ 5. Математичне моделювання

 

К. фіз.-мат. наук  Готинчан І.З.

Чернівецький торговельно-економічний інститут

 Київського національного торговельно-економічного університету, Україна

 ОДНА ЗАДАЧА МОДЕЛЮВАННЯ ДИФУЗІЙНИХ ПРОЦЕСІВ В НЕОДНОРІДНИХ СЕРЕДОВИЩАХ З М’ЯКИМИ МЕЖАМИ

Моделювання процесів дифузії неоднорідних середовищах з м’якими межами методом гібридного диференціального оператора Фур’є – Фур’є – Лежандра на декартовій вісі приводить до побудови обмеженого в області   розв’язку сепарат-ної системи диференціальних рівнянь теплопровідності параболічного типу [1]

                         

                  (1)

    

за початковими умовами

                                      (2)

та умовами спряження

                   (3)            

Ми припустимо, що:

1) функції  та є оригіналами за Лапласом стосовно  [2];

2) виконані умови на коефіцієнти:    

3) - узагальнений диференціальний оператор Лежандра [3]:

   ,

У зображенні за Лапласом параболічній задачі (1)-(3) відповідає крайова задача: побудувати на множині  розв’язок сепаратної системи диференціальних рівнянь Фур’є  та Лежандра для модифікованих функцій

                             (4)

за умовами спряження

              (5)

У рівностях (4), (5) прийняті позначення:

;

  

Фундаментальну систему розв’язків для рівняння Лежандра  утворюють модифіковані приєднані функції Лежандра  та [6], а фундаментальну систему розв’язків для рівняння Фур’є  утворюють функції та  [4].

Наявність фундаментальної системи розв’язків дозволяє побудувати розв’язок крайової задачі (4), (5) методом функцій Коші [4, 5]:

                               (6)

У рівностях (6) беруть участь функції Коші [4,5]:

               (7)

         (8)

         (9)

У рівностях (7) – (9) беруть участь функції:

 

 

 

У мови спряження (5) для визначення величин  дають алгебраїчну систему з чотирьох рівнянь:

                 (10)

У системі (10) беруть участь символ Кронекера  та функції

Визначимо функції:

Припустимо, що виконана умова однозначної розв’язності даної крайової задачі: для  із  де - абсциса збіжності інтеграла Лапласа, та  визначник алгебраїчної системи (10)

                           (11)

Введемо до розгляду головні розвязки крайової задачі (4), (5):

1)     Породженні неоднорідністю умов спряження функцій Гріна

 

        (12)

 

2)     породжені неоднорідністю системи (4) функції впливу

                     (13)

У результаті однозначної розв’язності алгебраїчної системи (10) та підстановки обчислених значень  у формули (6) отримуємо після низки елементарних перетворень єдиний розвязок крайової задачі (4), (5):

             (14)

Повертаючись у рівностях (14) до оригіналу, одержуємо єдиний розв’язок параболічної задачі (1) –(3):

                        (15)

- дельта-функція, зосереджена в точці

У рівностях (15) за означенням [5]

                   (16)

                         (17)

Особливими точками функції Гріна  та функцій впливу  є точки розгалуження  та точка розгалуження . Оскільки  то всі особливі точки знаходяться на лівій піввісі  Це дає можливість «сісти на уявну вісь» й одержати такі структури головних розв’язків даної задачі теплопровідності:

                   (18)

                            (19)

Тут означає дійсну частину виразу (…).

Зауваження 1. Можна вважати, що  В протилежному випадку переходимо до нових початкових умов   й вибираємо числа  та  із алгебраїчної системи

            (20)

Тут  При виконанні умов на коефіцієнти алгебраїчна система (20) завжди сумісна.

Зауваження 2. Вибором параметрів, які беруть участь у формуванні даної задачі дифузії, можна із загальних структур виділити безпосередньо в рамках даної моделі будь-який частковий (практично важливий)  випадок.

 

 

Література:

1.   Тихонов А.Н., Самарский А.А. Уравнения математической физики. – М.: Наука, 1972. - 735 с.

2.   Лаврентьев М.А., Шабат Б.В. Методы теории функций комплексного переменного. – М.: Наука, 1987. – 688 с.

3.   Конет І.М., Ленюк М.П. Інтегральні перетворення типу Мелера - Фока. – Чернівці: Прут, 2002. – 248 с.

4.   Степанов В.В. Курс дифференциальных уравнений. М.: Физматгиз, 1959. – 468 с.

5.    Шилов Г.Е. Математический анализ. Второй специальный курс. – М.: Наука, 1966. – 328 с.