Олійник
С.В., Тихонов О.І.
На сьогодні, як це не гірко
визнавати, прогнозується подальше зростання захворюваності населення. Вимоги
сучасної терапії обумовлюють актуальність цілеспрямованих досліджень в області
альтернативних напрямків медицини, зокрема гомеопатії, пошуку високоефективних
і безпечних методів лікування захворювань, пошуку малотоксичних і нешкідливих
лікарських препаратів.
Склад і технологія
виготовлення визначають якість, ефективність і безпечність лікарських форм.
Тому важливого значення набувають контроль якості та стандартизація лікарських
препаратів, при яких необхідною є розробка НТД і надійних методик проведення
аналізу. Найбільш складним при розробці методик аналізу гомеопатичних ліків є
дослідження хімічного складу і діючих речовин у гомеопатичних розведеннях, тому
що вже у четвертих десяткових розведеннях їх визначення традиційними методами
неможливе.
Оскільки приготування та
аналіз гомеопатичних лікарських форм здійснюється за найпростішими параметрами
“Керівництва з виготовлення гомеопатичних ліків” В. Швабе, яке на сьогодні вже
є застарілим, існує необхідність видання Української гомеопатичної фармакопеї.
Для її створення необхідна розробка сучасних методів стандартизації і контролю
якості гомеопатичних препаратів за вмістом біологічно активних речовин з використанням
більш чутливих інструментальних методів аналізу (хроматографії, спектрометрії,
фотоколориметрії тощо).
В теперішній час в
гомеопатичній практиці використовується близько 2500 найменувань сировини
рослинного, тваринного та мінерального походження. При цьому на частку рослин
припадає близько 46 %, неорганічних сполук – 18 %, мінералів - 4,6 %,
органічних сполук - 4,6 %, сировини тваринного походження – 4 %, органів і
тканин тварин, використовуваних для виробництва органних препаратів - 21,5 %,
нозодів - 1,3 %.
Cyclamen europaeum -
цикламен європейський, відноситься до сімейства первоцвітні (Primulaceae).
Батьківщина цикламена
європейського – гори Середньої Європи, Балканський півострів. На території
України культивується в умовах відкритого грунту як декоративна рослина, інколи
дичавіє.
Дія цикламена в організмі людини пов'язана з сапоніном цикламін. Токсична дія цикламена виявляється на рівні слизистих оболонок шлунково-кишкового тракту, внутрішніх полових органів жінок, а також серцево-судинної системи і центрів регуляції подиху в продовгуватому мозку.
Показання для застосування:
1. Депресія з головними болями і запамороченням.
2. Фіброаденоматоз молочних залоз.
3. Дисменорея.
4. Гастрит з відрижкою, нудотою, гнильним присмаком
у роті.
5. Косоокість, що сходиться.
6. Акне в молодих жінок.
7. Алергійний риніт, синусит, фарингіт.
Застосування препаратів
цикламена вимагає обережності. Отруєння цикламеном супроводжується блювотою,
запамороченням, головним болем, а у важких випадках – судорогами,
серцево-судинною і дихальною недостатністю.
Експериментами встановлено,
що препарати цикламена виявляють протистоцидну активність, а за дією на серце
схожі на препарати наперстянки. Препарат діє місцево на слизову оболонку носа,
викликаючи посилену рефлекторну секрецію у слизових оболонках. Подібна
стимульована секреція обумовлює природне дренування (вимивання) навколоносових
пазух і, як наслідок, - високу лікувальну ефективність препарату.
Метою наших досліджень є
докладне вивчення складу базисних препаратів з лікарської рослини Цикламен
європейський, вибір чутливих якісних реакцій, найбільш оптимальних методів і
систем розчинників для хроматографування, які можуть бути застосовані в
експрес-аналізі з метою їх подальшого впровадження в практику аптек та
контрольно-аналітичних лабораторій.
З літературних даних застосовувана частина - свіжа бульба з коренями. В
наших дослідженнях для розробки складу та технології гомеопатичного базисного
препарату використовуються всі частини (бульбу, листя, пагони та квіти)
лікарської рослини Цикламен.
Есенція “Цикламен”
світло-коричневого кольору, з
терпким солодкуватим запахом і гіркуватим, злегка пекучим смаком. Вміст
лікарської речовини в есенції - 1/2. З отриманої есенції
розроблено технологію гомеопатичного базисного препарату “Цикламен” в аптечних
умовах та проводяться фізико-хімічні дослідження.
ЛІТЕРАТУРА
1. Катин
А.Я., Катина М.А. Ключи гомеопатии. – Москва. – Гомеопатическая медицина. –
2006. – 190 с.
2.
Ганеман С. Органон врачебного искусства. - М.:
"Гомеопатическая медицина", 1998. - 218 с.
3. Гомеопатические лекарственные средства //
В.И. Рыбак – Д-р Вильмар Швабе / Руководство по изготовлению гомеопатических
лекарств / Москва, 1967. – С. 159 – 160.
4.
Кьосев П.А. Полный справочник
лекарственных растений – Москва, 2001 – С. 306 – 307.
5.
Наукові
аспекти впровадження гомеопатії у фармацію та охорону здоров‘я України //
О.І.Тихонов, Т.Г.Ярних, С.О.Тихонова, С.Ю.Осипенко, В.О.Соболєва / Клінічна
фармація. – 2000. – № 2. – С. 10-14.
6.
Тихонов О.І.,
Тихонова С.О., Осипенко С.Ю. Технологія та аналіз гомеопатичних гранул Apis / Вісник фармації, № 3 (23), 2000. – С. 33-35.
7.
Тихонов О.І.,
Пасічник М.Ф., Калініченко Т.В. Порівняльний аналіз базисних гомеопатичних
препаратів Apisinum / Матеріали VI Національного з’їзду фармацевтів України “Досягнення та перспективи розвитку
фармацевтичної галузі України” – Вид-во НФаУ. – Харків, 2005. – С. 34-38.