УДК 678.027.077.667.621.4

Хімія та хімічна технологія /лаки, фарби

К.х.н. Антонюк В.С.

Вінницький національний медичний університет

К.х.н. Антонюк А.С.

Вінницький торгівельно-економічний інститут КНТЕУ

Спосіб підвищення якості оксидатів, отриманих в процесі окислювальної полімеризації рослинних жирів, шляхом зменшення в них вмісту карбонових кислот, які при цьому утворюються

Оксидати , отримані в результаті окислювальної полімеризації рослинних жирів, по сьогоднішній день використовуються для виготовлення багатьох видів лакофарбових матеріалів (оліф, фарб, бітумних протишумових композицій і ін.).

Промисловий технологічний процес отримання оксидатів являється енергоємним (процес проводять при 150-160°), екологічно шкідливими (в атмосферу викидаються великі кількості шкідливих речовин – продуктів термічного розкладу і окислення рослинних жирів) і економічно – витратними (до 15% вихідних речовин згорають, утворюючи смоли і газоподібні продукти – акролеїн, СО, СО і ін.).

В результаті оксидати мають низький вміст перекисних сполук (0,01-0,04 моль (л), які приймають участь в процесах плівкоутворення лакофарбових матеріалів.

Окислювальна полімеризація рослинних жирів супроводжується утворенням карбонових кислот, які впливають на якість лакофарбових матеріалів. Зокрема, наявність в оксидатах карбонових кислот сповільнює процеси утворення плівок, плівки набувають гідрофільності, стають липкими.

Відомо, що до складу рослинних жирів в якості домішок входять білкові речовини, фосфатиди і ін. Вони також приймають участь в процесах окислення з утворенням кислот.

Тому доцільно прослідкувати їх вплив на селективність окиснення рослинних жирів в перекісні сполуки і на накопичення кислот в оксидатах.

Для цього ми провели часткову очистку технічних рослинних жирів, використовуючи водні розчини сульфатної кислоти (1%; 1,5%; 2,0%; 2,5%; 3,0%; 3,5%).

Суміші рослинного жиру і водного розчину сульфатної кислоти в об’ємному співвідношенні 4:1 перемішували протягом 3-5х хвилин. Після відстоювання при 18-25°С протягом 1-2 годин нижній водний шар відділяли від нижнього і від сироподібного осаду. Після доведення до відповідної концентрації сульфатної кислоти водний розчин використовували для очистки іншої порції рослинного жиру. Тобто, водний розчин сульфатної кислоти використовується багаторазово.

Верхній шар – очищений рослинний жир піддавали окиснювальній полімеризації. Дані отримані в результаті окиснювальної полімеризації представленні в таблиці.

Таблиця 1

Накопичення перекисних сполук і кислот в оксидатах в результаті окиснювальної полімеризації очищених і неочищених технічних рослинних жирів киснем.

Природа рослинної олії	Каталізатор		T С	Час, хвилин	[ROOH], моль/л	[Кислоти], моль/л
	Сполуки	Концен-трація, моль/л
Соняшникова Бавовняна ----- Соняшникова ----- ----- ----- ----- -----	Ферум (III) хлорид ----- ----- ----- ----- ----- ----- ----- -----		60 70 80 100 110 120 130 140 160	520-550 500-520 180-230 150-170 ----- ----- ----- ----- -----	0,48-0,50 0,50-0,55 0,43-0,50 0,40-0,43 0,20-0,25 0,14-0,16 0,06-0,08 0,04-0,06 0,01-0,04	0,20-0,25 0,18-0,25 0,22-0,28 0,20-0,30 0,25-0,35 0,18-0,22 0,16-0,20 0,16-0,20 0,16-0,20
Соняшникова очищена 1%-й р-н H2SO4 1,5% 2,0% 2,5% 3,0% 3,5% 1% 1,5% 2,0% 2,5% 3,0% 3,5%	Ферум (III) хлорид ------ ------ ------ ------ ------ ------ ------ ------ ------ ------ ------		60 70 80 100 100 100 80 ---- ---- ---- ---- ----	500-530 480-520 180-200 130-150 130-140 130-140 180-200 180-200 ---- ---- ---- ----	0,45-0,50 0,48-0,52 0,45-0,50 0,38-0,42 0,35-0,39 0,35-0,40 0,50-0,52 0,48-0,55 ---- ---- ---- ----	0,16-0,20 0,15-0,18 0,08-0,1 0,03-0,06 0,03-0,06 0,03-0,06 0,18-0,20 0,15-0,18 0,1-0,12 0,03-0,05 ---- ----

Висновки з таблиці 1:

1. Домішки присутні в технічних рослинних жирах значно мірою не впливають на селективність по перекисних сполуках і їх накопичення в оксидах.

2. Домішки присутні в технічних рослинних жирах значно впливають на накопичення кислот в оксидах.

3. найменше накопичення кислот в оксидах спостерігається коли для очистки рослинних жирів використовували 2,0% і 2,5% водні розчини сульфатної кислоти.

Література:

Антонюк В.В. Исследование путей повышения селективности по перекисным соединениям в области больших степеней окисления растительных масел и бензальдегида. Автореферат канд. дис. – Черновцы, Черновицкий государственный университет, 1982. – С. 23.