Экономические науки/ Маркетинг и менеджмент

Заяць Я.М., Никитіна К.В.

Керівник: к.е.н., доцент Чайковська О.В.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського, Україна

Формування інформаційної бази фінансової діяльності в сучасних умовах управління

Сучасному зовнішньому середовищу, в якому працюють вітчизняні підприємства, властивий високий динамізм. Процеси ринкової трансформації в Україні та підвищення конкуренції викликають необхідність швидкого та гнучкого реагування підприємств на зміни у ринковому середовищі. Для прийняття ефективних управлінських рішень необхідна адекватна система інформаційного забезпечення фінансового управління.

Інформаційне забезпечення фінансової діяльності має об’єктивно відображати інформацію про стан суб’єкта господарювання на будь-який момент часу і з будь-яким ступенем деталізації, але й враховувати показники зовнішнього середовища підприємства.

Дослідженню проблем інформаційного забезпечення управління підприємством та інформаційних технологій присвячені праці вітчизняних науковців М.П. Войнаренка, С.Ф.Голова , С.М. Петренко, Поліщук Н.В., Л.О. Сухаревої, О.Ю.Чубукової. Вивчення результатів дослідження зазначених авторів виявило наявність різних точок зору щодо складових інформаційного забезпечення управління підприємством, відсутність системного підходу до його розв’язання.

Метою статті є дослідження формування інформаційної бази фінансової діяльності підприємства та розробка рекомендацій щодо можливого її вдосконалення.

Формування системи інформаційного забезпечення являє собою цілеспрямований підбір інформативних показників для аналізу, планування та управління фінансовою діяльністю [2].

Такі показники формуються із використанням зовнішніх та внутрішніх джерел інформації, які представлені на рисунку 1.

Рис.1.- Складові інформаційної бази фінансової діяльності

Такі показники мають великий вплив на ефективність регулювання і управління фінансовою діяльністю підприємства, на якість інформаційної бази, але, з нашої точки зору, мають бути доповнені певними показниками статистичної і податкової звітності.

Статистичні показники мають характеризувати інноваційну діяльність підприємства. До них відносяться: рівень освоєння нових видів інноваційної продукції у загальній кількості видів продукції, рівень впровадження нових технологічних процесів, структура витрат за типами інновацій, питома вага витрат на технологічні інновації, рівень прогресивності реалізованої прогресивної продукції. Зіставлення запропонованих показників за періодами надає змогу виявляти тенденції їх динаміки й приймати управлінські рішення щодо інноваційного розвитку підприємства.

Показники податкової звітності можуть використовуватися для планування податків. Наприклад, показники для розрахунку сум податків, які підлягають сплаті в плановому періоді, та показники податкового планування, що дозволять мінімізувати суми податків засобами, що не суперечать законодавству.

Показники управлінської звітності мають нерегламентований характер, але впливають на прийняття управлінських рішень, повинні наочно представляти їх динаміку за окремими напрямами.

Інформаційна база підприємства має формуватися на основі не тільки показників діяльності, але й інших інформаційних ресурсів. Необхідним стає пошук додаткових, нетрадиційних, джерел інформації та її аналітична обробка. Такими джерелами можуть бути:

- спеціальні обстеження фінансової діяльності конкретного підприємства;

- проведення зовнішніми спеціалізованими фірмами аудиту його комерційної діяльності;

- дані результатів соціологічного обстеження;

- науково-технічна інформація (власні і цільові дослідження, конференції, ярмарки) [4];

- інтернет-ресурси - у недалекому майбутні ринкова економіка буде повністю базуватися на Інтернеті. Головними елементами Інтернет-економіки є Інтернет-торгівля, Інтернет-реклама, Інтернет-Біржі, Інтернет-банкінг, Інтернет-інвестування [3].

Доцільно систему інформаційно-аналітичного забезпечення доповнити прогнозуванням, тобто передбаченням подій (процесів) у фінансовій діяльності на майбутнє, а також — можливостей підтримання фінансової безпеки підприємства на належному рівні. При цьому основними задачами, що розв'язуватимуть завдяки прогнозуванню, можуть бути:

- визначення фінансової складової місії та завдань підприємства, а також пов'язаних з цим фінансових інтересів на певний період;

- оцінка цілей забезпечення фінансової безпеки підприємства;

- передбачення можливих шляхів розвитку внутрішніх і зовнішніх загроз фінансовій безпеці підприємства та їхніх негативних наслідків;

- оцінка можливого рівня впливу позитивних і негативних чинників-процесів на майбутній розвиток фінансової діяльності підприємства;

Наявність прогнозування у складі системи інформаційно- аналітичного забезпечення дозволить більш системно забезпечувати необхідний рівень фінансової діяльності підприємства в поточному та перспективному періодах [1].

Таким чином, інформаційне забезпечення фінансової діяльності підприємства є важливим елементом управління фінансовою безпекою підприємства, яка має формуватися не тільки на основі стандартних показників, але й бути розширена за рахунок нетрадиційних інформаційних ресурсів. Якість та повнота інформаційної бази сприяє виявленню слабких сторін у фінансовій діяльності та виробленню правильних управлінських рішень щодо її належного функціонування.

Література:

1. Горячева К.С. Інформаційно-аналітичне забезпечення фінансової безпеки підприємства //Актуальні проблеми економіки. - 2003. - №27.- с.43-48.

2. Денисенко М.П. Колос І.В. Інформаційне забезпечення ефективного управління підприємством // Економічна наука. – 2006. - № 7. – с.19-24.

3. Ковалюк О.М. Правове та інформаційне забезпечення фінансового механізму організації економіки // Фінанси України. – 2004. - № 3. – с.52-56.

4. Колос І.В. Звітність як елемент системи управління підприємством// Економічна наука. – 2006. - № 1. – с.26-31.