Бойко О.А.

Донецький національний університет економіки і торгівлі

 ім.М.Туган-Барановського

Секція“Економічні науки”,1.

Діяльність Всесвітнього банку в Україні

Діяльність Всесвітнього банку в Україні була започаткована з вересня 1992 р., коли міністр фінансів України Г. П'ятаченко підписав оригінал (від 1945 р.) Статуту МБРР на церемонії у Державному департаменті США. Україна підписалася на 908 акцій (1315,9 мли дол. США) і стала 167 членом Банку. Пред­ставництво Всесвітнього банку в Україні було відкрите 1 листо­пада 1992 року. Штат представництва складається з 45 співробітників [1,278].

Основні проекти Всесвітнього банку в Україні:

1.  Проект інституціональної перебудови, на що була виділена Інституціональна позика (Institutional Building Loan), затверджена Радою директорів у червні 1993 р., загальним обсягом 40 млн дол. (з яких 27 млн — позика Банку, решта — кошти інших до­норів). Основне призначення проекту — вдосконалення системи підготовки спеціалістів, придбання обладнання, надання консультативних послуг ключовим державним установам, відпові­дальним за впровадження основних економічних реформ (проек­ти допомоги Міністерству освіти, Фонду державного майна, Антимонопольному комітету та Національному банку).

2.  Проект  реабілітаційної  позики  (Rehabilitation Loan)
загальним обсягом 500 млн дол. США почав впроваджуватись
наприкінці 1994 року. Основне призначення проекту — під­тримка реалізації основних економічних реформ (лібераліза­ція цін та торгівлі, приватизація підприємств державної влас­ності, реформи в сільському господарстві, енергетиці, підтрим­ка макроекономічної стабілізації, фінансування критичного імпорту).

3.  Проекти допомоги у проведенні галузевих реформ.

4.  Фінансування установ фінансово-кредитної сфери.

У 1996 р. була розроблена стратегія Всесвітнього банку в пи­таннях допомоги країні (САS) для України, основними завдання­ми якої були:

1. Досягнення макроекономічної стабільності.

2.  Забезпечення економічного зростання за допомогою про­
грами структурної реформи, яка включала такі напрями:

         а)    сприяння діяльності приватного сектора;

         б) структурна перебудова державного сектора, спрямована на
зміну ролі держави переважно у бік надання допомоги;

            в)     забезпечення соціальної стабільності в перехідний період;

         г)     забезпечення охорони навколишнього середовища.

Аналіз результатів ходу виконання САS протягом останніх років показав несприятливі перспективи розвитку економічної ситуації в Україні [1,279]. Виходячи з цього, пропонована Банком стра­тегія на кінець 1999 і 2000 фінансовий рік була досить обереж­ною і супроводжувалася жорсткими умовами на надання позик. Передбачалися два можливих сценарії кредитування залежно від дій уряду:

1)     Кредитування “середнього рівня” в умовах здійснення уря­дом активних реформ. Банк продовжуватиме підготовку нових
кредитних операцій, спрямованих на структурну перебудову, а
саме: позики на реформу державного управління, позики на
управління державними ресурсами, позики на підтримку рефор­мування політики у сфері міжбюджетних трансфертів.

2)     Кредитування “нижчого рівня” в умовах здійснення урядом
нерішучих реформ передбачає реалізацію Банком нових інвести­ційних проектів навіть у випадку тимчасового призупинення виконання програми МВФ.

       Сьогодні ситуація в Україні відповідає другому сценарію. Для переходу до реалізації першого сценарію необхідне задоволення з боку Банку рівнем і стабільністю макроекономічних показників і прогрес у діях уряду стосовно впровадження ефективної програми реформування апарату Кабінету Міністрів, програми дерегулювання підприємницької діяльності зменшенням кількості офіцій­них інспекцій та аудиторських перевірок приватних підприємств, приватизація достатньої кількості великих підприємств.

У листопаді 1996 р. Рада директорів Всесвітнього банку за­твердила надання кредитної лінії для фінансування проекту роз­витку експорту, розрахованого до кінця 2001 року [2,214]. Цей проект спрямований на сприяння розвиткові експортного виробництва України кредитуванням приватних та приватизованих підпри­ємств, які вже експортують або планують розвивати експортну діяльність, а також наданням технічної допомоги в розвиткові маркетингової діяльності, створенні інформаційної інфраструк­тури. Проектом передбачалось кредитування експортної діяльно­сті українських експортерів обсягом близько 60 млн дол. та на­дання технічної допомоги на суму майже 5 млн дол. США [2, 215].

До сфери діяльності Представництва Всесвітнього банку в Україні належить також координація співпраці з іншими донора­ми у розробці і впровадженні реформ в Україні. З цією метою ор­ганізуються регулярні зустрічі галузевих груп. Штаб-квартира Банку спільно з Європейською комісією проводить періодичні конференції з питань координації допомоги донорів.

Сьогодні в кредитному портфелі Представництва Всесвітньо­го банку в Україні — приблизно 40 проектів, які перебувають у стадіях розробки та впровадження, іноді у співпраці з іншими ба­гатосторонніми агенціями та донорами.

У жовтні 2003 р. Всесвітнім банком було розроблено стратегію з питань допомоги Україні на період 2004-2007 рр. На сьогодні співробітництво України зі Всесвітнім банком здійснюється саме в рамках цієї стратегії, яка передбачає широку програму кредитної та дослідницької діяльності. За даними Міністерства фінансів України, протягом реалізації нової стратегії загальний обсяг запозичень від Всесвітнього банку складатиме від 1,8 до  2,4 млрд. дол. США [3,633]. Найважливішу роль у стратегії відіграє “Програмна системна позика”(ПСП), яка включає заходи щодо реформування найважливіших секторів національної економіки.

Література:

1.     Міжнародні організації: Навчальний посібник/За ред. Козака Ю.Г., Ковалевського В.В., - К.: Центр учбової літератури, 2007.- 440 с.

2.     Циганкова Т.М., Гордєєва Г.Ф. Міжнародні організації: Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2001.- 340 с.

3.     Міжнародні організації: Навчальний посібник/За ред. О.С.Кучика, - 2- ге вид., перероб. і доп.- К.: Знання, 2007. - 749 с.