Харченко Тетяна
Євгенівна, студентка
Пирогова М. В., асистент кафедри фінансів
Донецький Національній університет
економіки
і торгівлі імені Михайла Туган-Барановсько
Основні умови страхування ризику втрати майна суб’єктами підприємницької діяльності
Підприємницька
діяльність завжди супроводжується різного роду ризиками. Підприємець може
зазнавати втрат через ушкодження або знищення засобів виробництва. Він може
страждати також через невиконання контрагентами умов договору. На кінцевий результат
підприємницької діяльності може негативно впливати кон`юнктура ринку.
Зрештою, до значних фінансових втрат може привести необхідність компенсувати
шкоду, заподіяну найманим робітникам внаслідок нещасного випадку на
виробництві, а також споживачам внаслідок споживання продукції цього підприємства і т.п.
Метою нашої роботи є
розкриття основних умов страхування ризику втрати майна суб’єктами
підприємницької діяльності. Цій темі присвячені праці авторів Вовчак О. Д., Завійської
О. І., Говорушко Т. А.
Умови страхування майна
юридичних осіб передбачають можливість страхового захисту не тільки майна, що
належить підприємству, а й майна, що взяте у найм,
лізинг, на зберігання, перероблення, комісію чи ремонт від фізичних та
юридичних осіб. Тобто, об’єктами страхування є майнові інтереси, що не
суперечать чинному законодавству і пов’язанні з володінням, користуванням та
розпорядженням такими видами майна: будівлями, спорудами, устаткуванням,
інвентарем, товарно-матеріальними цінностями, готовою продукцією, сировиною,
матеріалом та іншим майном, що належить підприємству та відображене у його
балансі; майном, отриманим за договором лізингу, оренди (якщо воно не
застраховане в орендодавця) чи прийнятим від інших організацій і (або) населення;
майном, придбаним у кредит.
Рухоме майно приймається на
страхування і знаходиться під страховим захистом тільки на території, вказаній
у договорі страхування, або якщо інше не обумовлено у договорі страхування.
При зміні місця перебування
застрахованого майна підприємство повинне завчасно повідомити страховика й у
випадку збільшення ступеня ризику сплатити додаткову премію, визначену
страховою компанією. На особливих умовах, визначених у договорі, страховик може
взяти під страховий захист майно незалежно від його місця перебування.
Резервуари (трубопроводи, апарати і т. п.), інше технологічне обладнання
знаходяться під страховим захистом за умови, якщо вони перебувають у тому
технологічному зв’язку між собою і
використовуються для тих речовин та матеріалів, які було відображено в заяві на
страхування, технологічному регламенті, монтажно-технологічних схемах та в
інших документах, що є доповненнями до договору страхування.
Підприємство може
використати вибіркове страхування, тобто застрахувати визначені одиниці
майнових об’єктів.
Не приймаються на страхування предмети, факт знищення яких складно встановити: грошові знаки; цінні папери; вироби з дорогоцінних металів, напівдорогоцінного та дорогоцінного каміння; рідкісні та антикварні предмети; слайди та фотокартки; предмети релігійного культу; філателістичні колекції; документи, рукописи; майно, яке знаходиться в застрахованому приміщенні, але не належить страхувальникові. [2].
У договорі обов’язково
вказуються страхові ризики, обсяг страхової відповідальності, винятки зі
страхових випадків та обмеження страхування.
Так, страховими ризиками є:
знищення або пошкодження майна в наслідок пожежі, удару блискавки; знищення або
пошкодження майна в наслідок землетрусу, виверження вулкану та дії підземного
вогню, гірського обвалу, цунамі, бурі, урагану, граду, сходження снігових
лавин, злив, повені, сильного снігопаду, просідання ґрунту.
У договорі можуть бути
передбачені й інші події: вибух газу, котлів, машин, апаратів; аварії
опалювальної, протипожежної, водопровідної, каналізаційної систем; проникнення
води із сусіднього приміщення; крадіжки.
Найчастішою з небажаних подій на підприємствах є пожежі. Тому при укладанні договорів більшим попитом користується ризик знищення або пошкодження майна внаслідок пожежі, удару блискавки. Відповідно, таке страхування називається пожежним, хоча захист від комплексу ризиків підвищує ступень безпеки господарської діяльності підприємства. За погодженням сторін перелік страхових ризиків може бути розширений чи звужений.
Не відшкодовуються збитки, що виникли внаслідок таких причин: оброблення вогнем, теплом чи іншим термічним впливом на майно з метою переробки або в інших цілях; пошкодження тиском, що виник унаслідок вибуху, а також оброблення вибухом чи тиском у виробничих чи інших цілях; використання вибухових речовин та інших хімічних сполук або сумішей речовин, яким властиві швидкі екзотермічні реакції, що супроводжуються виділенням великої кількості тепла чи газів, спеціально призначених для проведення вибухів у тій чи іншій формах; груба недбалість чи намір страхувальника (в тому числі з метою збільшення розміру страхового відшкодування); порушення встановлених законодавством чи іншими нормативними актами правил та норм безпеки чи інших аналогічних норм; неминучі в процесі роботи чи природно пов’язані з нею випадки самозагорання, корозії, гниття, природного зносу; усякого роду військові дії, громадянська війна, народні збурення, страйки та їх наслідки, реквізиція, арешт, конфіскація, знищення чи пошкодження майна за розпорядженням цивільної чи військової влади та інші.[3].
Одже, страхова відповідальність має велику кількість обмежень, що використовуються з метою підвищення відповідальності страхувальника за збереження майна та уникнення випадків страхового шахрайства.
1.
Закон України
“Про внесення змін до Закону України “Про страхування” від 04.1.2001 №2745-ІІІ
2.
Вовчак О. Д., Завійська О. І. Страхові послуги. Навч.
посібник. – Львів: “Компакт-ЛВ”, 2005. – 656с.
3.
Говорушко Т.
А. Страхові послуги. Навч. посібник. – Київ: Центр
навчальної літератури, 2005, - 400с.