Економічні науки / 10. Економіка підприємства

Ярова А.Б.

Криворізький технічний університет

Визначення точки фінансової катастрофи

в процесі антикризового управління підприємством

З метою врахування часових обмежень у системі антикризового управління пропонуємо показник - точка фінансової катастрофи. Цей показник визначає момент часу (Тк), коли прогнозне значення базового показника (Ф) погіршується до рівня нормативу фінансової катастрофи (Н):

Ф(Тк) = Н. (1)

При цьому прогноз зміни базового показника проводиться з використанням рівняння тренду:

Ф = f (Т). (2)

Функція залежності базового показника від часу f (Т) визначається на підставі кореляційно-регресійного аналізу динаміки зазначеного показника за попередні роки діяльності підприємства. Вірогідність і тіснота взаємозв'язку отриманої регресійної моделі оцінюється загальноприйнятими коефіцієнтами детермінації й кореляції. Якщо вірогідність моделі перебуває на низькому рівні, період статистичної вибірки збільшується.

Після одержання функції тренду вирішується рівняння (1). Якщо рішення рівняння (1) не може бути знайдене або отриманий період Тк перевищує встановлене обмеження, приймається рішення про відсутність кризи по даному базовому показнику та визначається протилежний показник - точка стабільності. У цьому випадку в рівнянні (1) замість нормативу фінансової катастрофи підставляється норматив більш високого рівня стійкості, чим той, котрий має місце на даний момент на підприємстві та алгоритм повторюється.

Вибір базового показника залежить від стадії антикризового управління. Якщо підприємство перебуває на найважчій стадії - усунення неплатоспроможності, базовим показником є дефіцит грошових коштів. На стадії відновлення фінансової стійкості, базовими є показники фінансової стійкості. Нарешті, на стадії забезпечення фінансової рівноваги в якості базових можна використовувати період обороту кредиторської заборгованості.

Розглянемо результати розрахунків по ВАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат (ГЗК)». На першому етапі розрахунків проводиться розрахунок точки фінансової катастрофи для стадії усунення неплатоспроможності. Із цією метою розраховується планова потреба в коштах. У табл.1 представлені результати розрахунку планової потреби.

Таблиця 1

Результати розрахунку планової потреби в коштах

по ВАТ «Центральний ГЗК» за 2002-2005рр.

тис.грн

Показник	2002	2003	2004	2005
Виробнича собівартість реалізованої продукції	312 961	355 883	588 370	1 539 472
Відсотки по кредитах банку і сума виплат основного боргу	16 521	67 100	7 217	508
Прострочена кредиторська заборгованість	479 263	479 263	576 156	894 687
Планова потреба в грошових коштах	808 745	902 246	1 171 743	2 434 667

Як випливає з табл.1, у динамиці за 2004-2005рр. відбулося збільшення виробничої собівартості продукції (в 2,6 рази). Зазначене збільшення пов'язане зі зростанням обсягів виробництва та реалізації продукції, а також значним зростанням цін на матеріальні ресурси в 2005р. порівнянно з 2004р. В той же час у ВАТ «Центральний ГЗК» значно збільшилася прострочена кредиторська заборгованість в 2005р. порівнянно з 2004р. (на 318 млн.грн). Під впливом зростання виробничої собівартості та простроченої кредиторської заборгованості планова потреба в коштах за 2004-2005рр. також збільшилася більш, ніж в 2 рази, та склала в 2005р. 2,4 млрд.грн.

На наступному етапі розраховується величина дефіциту грошових коштів як різниця між фактичним грошовим потоком, отриманим від реалізації продукції, і плановою потребою в коштах. У табл.2 представлені результати розрахунків.

Таблиця 2

Результати розрахунку дефіциту коштів

по ВАТ «Центральний ГЗК» за 2002-2005рр.

тис.грн

Показник	2002	2003	2004	2005
Чиста виручка від реалізації продукції	435 062	551 869	1 080 297	2 332 504
Сума виникнення дебіторської заборгованості	30 454	82 780	464 528	536 476
Фактичний грошовий потік від реалізації продукції	404 608	469 089	615 769	1 796 028
Дефіцит грошових коштів	404 137	433 157	555 974	638 639
Норматив дефіциту грошових коштів				1 539 472
Точка фінансової катастрофи, років				4,78

З табл.2 випливає, що чиста виручка від реалізації продукції за 2004-2005р., зросла також стрімко, як виробнича собівартість (в 2,1 рази). У той же час збільшилася й дебіторська заборгованість (на 15%). Однак в абсолютній величині порівнянно з приростом чистої виручки, приріст дебіторської заборгованості виявився значно нижчим. В результаті грошовий потік від реалізації продукції в 2005р. порівнянно з 2004р. збільшився більш, ніж на 1 млрд.грн. У той же час, як відзначалося вище, у ВАТ «Центральний ГЗК» в 2005р. значно збільшилася прострочена кредиторська заборгованість.

Таким чином, якщо в 2004р. у ВАТ «Центральний ГЗК» має місце дефіцит грошових коштів у розмірі більше 556 млн.грн, то в 2005р. дефіцит збільшився на 82 млн.грн і склав 638 млн.грн. Отже, у ВАТ «Центральний ГЗК» має місце криза на стадії усунення неплатоспроможності.

На підставі формули (1) розрахуємо точку фінансової катастрофи для ВАТ «Центральний ГЗК». Як норматив дефіциту коштів використовуємо величину виробничої собівартості продукції. Це пов'язане з тим, що якщо підприємство через дефіцит грошових коштів не зможе покривати навіть виробничу собівартість, воно змушено буде скорочувати обсяги виробництва та у нього наступить важка криза, коли має місце як криза платоспроможності, так і криза дефіциту грошових коштів. Динаміка дефіциту грошових коштів та отримане рівняння регресії представлені на рис.1.

y = 13411,30x² - 11246,99x + 366288,74

Рис.1. Динаміка дефіциту грошових коштів по ВАТ «Центральний ГЗК»

за 2002-2005рр.

Таким чином, отримана поліноміальна залежність, що має коефіцієнт детермінації (R²), рівний 0,97. Це свідчить про високу тісноту взаємозв'язку та адекватність регресійної моделі. Точка фінансової стабільності знаходиться з рівняння:

13411,30x² - 11246,99x + 366288,74 = 1 539 472

Найближчий позитивний корінь даного рівняння дорівнює 9,78, тобто точка стабільності становить 4,78 роки. Таким чином, враховуючи сформовану тенденцію зростання дефіциту коштів, у ВАТ «Центральний ГЗК» вже через 5 років може наступити важка криза, коли зазначене підприємство не зможе покрити навіть виробничу собівартість.

Таким чином, запропонований показник точки фінансової катастрофи має цілий ряд переваг перед загальноприйнятими інтегральними показниками кризового стану:

- дозволяє заздалегідь визначити момент часу можливого настання банкрутства, прийняти короткострокові рішення, які можуть бути повністю виконані до настання банкрутства, у той час як загальноприйняті показники допускають можливість здійснення заходів, які не будуть завершені до банкрутства;

- має попереджуючий ефект у випадку короткого періоду близькості фінансової катастрофи, дозволяє уникнути надмірних витрат;

- у його основі закладений час - вимірник, що дозволяє привести в порівнянний між собою вигляд принципово різні по економічному змісту показники, що використовуються у фінансовому аналізі;

- за допомогою запропонованого показника можна точно встановити область виникнення кризи (криза ефективності, криза фінансового стану тощо) і здійснити заходи, спрямовані на стабілізацію ситуації саме в даній області кризи;

- для ухвалення рішення використовуються тільки дані аналізованого підприємства, що враховують його галузеві та територіальні особливості.

Література:

1. Нусінов В.Я., Ярова А.Б. Методи визначення часового ефекту антикризових заходів // Вісник Криворізького технічного університету. – Вип.19. – Кривий Ріг, КТУ. – 2007. – С.248-252.

2.Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством: теоретико-методологічні засади та практичний інструментарій. – К.: КНТЕУ, 2001. – 580с.