Левченко О.М., Охріменко Я.В.

Національний авіаційний університет

формування та реалізації спільних пріоритетів підприємств і регіону

В Україні все більше уваги приділяється взаємному доповненню таких категорій, як „пріоритети регіону” та „пріоритети підприємства”. Разом з тим, вони в певній мірі виступають антагоністами, що проявляється, перш за все, у підходах до їх формування та реалізації. Тому перед органами виконавчої влади та науковими колами постає завдання щодо усунення протиріч, які при цьому виникають і, як наслідок, досягнення стабільного, без непередбачуваних змін, розвитку як регіону, так і підприємств, розміщених на його території, а на його основі - суттєвого поліпшення якості життя населення.

Згідно з чинним законодавством України, а саме: Бюджетним, Господарським кодексами, Законом України „Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, основні регіональні пріоритети передбачаються річними Програмами економічного і соціального розвитку. Їх формування відбувається обов’язково з урахуванням інтересів підприємств, таблиця 1. З огляду на це показники програм мають виступати орієнтиром підприємствам для власного планування діяльності.

Таблиця 1

Алгоритм розроблення проекту Програми економічного і соціального

розвитку регіону (на прикладі Чернігівської області)

Етап	Час	Проведена робота
І	Травень-червень	Підготовка показників прогнозу економічного і соціального розвитку регіону на наступний рік, формування орієнтовних пріоритетів на базі відповідних тенденцій.
ІІ	Червень	Уточнення головної мети розвитку регіону у плановому році, пріоритетів та показників, які характеризують їх досягнення. Надання відповідної інформації Мінекономіки України для включення до проекту Державної програми економічного і соціального розвитку
ІІІ	Серпень-вересень	Підготовка матеріалів для формування проекту Програми, в т.ч. уточнення : - переліку та змісту форм щодо основних орієнтирів на наступний рік в розрізі підприємств та адмінтериторій (з обов’язковим визначенням основних цілей та пріоритетів);
		- переліку підприємств, яким надсилатимуться форми; Надання форм підприємствам, райдержадміністраціям та міськвиконкомам.
IV	Жовтень	Опрацювання матеріалів підприємств райдержадміністраціями, міськвиконкомами, структурними підрозділами облдержадміністрації, регіональними представництвами центральних органів виконавчої влади.
V	Листопад	Захист райдержадміністраціями та міськвиконкомами показників економічного і соціального розвитку відповідних адмінтериторій, в т.ч. і в розрізі підприємств. Формування проекту Програми економічного і соціального розвитку регіону.
VІ	Грудень	Доопрацювання проекту Програми після його громадського обговорення, розгляду на колегії облдержадміністрації, профільних комісіях обласної ради, винесення його на розгляд сесії обласної ради.

Алгоритм вказує на визначення спільних пріоритетів підприємств і регіону на ІІІ-V етапах формування проекту Програми економічного і соціального розвитку. Очевидно, що для пріоритетів видів економічної діяльності характерним є повна залежність від роботи підприємств відповідної сфери і часткова - від дій регіональних органів влади, які у більшості випадків обмежуються "створенням у межах компетенції сприятливих умов для господарювання".

На підприємстві формування пріоритетів відбувається на стадії планування подальшої діяльності, після детального аналізу фактичної ситуації та здобутків (упущень) за минулі періоди, ресурсного забезпечення. Причому, цілі нижчого порядку є пріоритетами цілей вищого порядку, які в свою чергу залежать від життєвого циклу продукції і можуть змінюватись разом зі змінами внутрішнього та зовнішнього середовища.

З іншого боку підприємства, які не приймають участі у реалізації певної регіональної цільової програми, при індикативному плануванні (коли регіональні органи виконавчої влади виробляють методи досягнення поставленої мети, в яких головну роль відведено економічним, правовим та адміністративним важелям) можуть розробляти плани, керуючись лише „...своїми цілями в господарській діяльності та власними оцінками майбутнього”, тобто формувати пріоритети самостійно [1].

Беручи до уваги залежність реалізації спільних пріоритетів від підприємств, а також, експортна орієнтованість економіки окремих регіонів, неважко зробити висновок, що наслідком можливих змін в міжнародних відносинах може бути відступлення ряду підприємств від раніше визначених пріоритетів та взятих зобов’язань. З іншого боку, регіональні органи влади мають дотримуватись загальнодержавних орієнтирів соціально-економічного розвитку, а не лише спрямовувати свою діяльність на вирішення проблем реального сектору економіки в регіоні.

Виходячи з вище викладеного, на думку авторів місцевим органам виконавчої влади, формуючи спільні пріоритети підприємств і регіону, необхідно: 1) враховувати можливість їх зміни, в тому числі і через нестабільність геополітичної ситуації; 2) здійснюючи функцію контролю за формуванням показників та виконанням Програм, домовлятися з підприємствами щодо спільних напрямів діяльності та взаємовигідної роботи у межах компетенції; 3) опрацювати такий спосіб взаємодії, як підписання з ведучими підприємствами, банками та інвесторами угоди про співробітництво у спільних напрямах; 4) сприяти укладенню угоди щодо регіонального розвитку між Кабінетом міністрів України і обласною радою, де окрім інших чітко вказати заходи, які сприятимуть реалізації спільних пріоритетів; 5) вивчити можливість надання пільг по окремих видах податків залежно від місцевих умов господарювання [2].

Література

1. Орлов О.Д. Планування діяльності промислового підприємства. Підручник. – К.: Скарби, 2002. – 336 с.

2. Панфілов А.О., Сало І.В. Регіональна економіка. Навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 1999.- 344 с.