Секция “Экономические науки”, 9 Экономика промышленности
Бугай А.В.
Запорізький національний університет
Підходи до інвестування в оборотні активи машинобудівних підприємств та їх оцінка
Виділяють три різні підходи щодо інвестування в оборотні активи промислових підприємств, які відрізняються лише обсягом оборотних активів, які фірма вважає за необхідне мати для підтримання заданого рівня виробництва і реалізації продукції: консервативний, агресивний і помірний.
Консервативний підхід передбачає наявність у
структурі оборотних активів відносно великих обсягів готівки, запасів,
дебіторської заборгованості. Цей підхід пов’язаний з мінімальним
рівнем ризику і прибутку.
В рамках агресивного підходу рівень оборотних
активів зведено до мінімуму. Цей підхід
здатен принести найбільший прибуток, але пов’язаний з високим рівнем
ризику.
Помірний підхід знаходиться між двома крайніми
значеннями за рівнем ризику і прибутку.
Проведений аналіз показує, що машинобудівні підприємства застосовують різні стратегії формування загального рівня оборотних активів, про що свідчить співвідношення показників потреби оборотних активів / обсяг реалізації продукції. Так, потреба оборотних активів для забезпечення реалізації продукції вартістю 100 тис.грн. значно коливається по підприємствах, а також в динаміці, що свідчить про нестабільність умов їх формування. Найбільш високими і стабільними темпами зменшувалося значення цього показника на ЗАТ «ЗАЗ», ВАТ «Запоріжтрансформатор» (на 72,4 і 27,7%), меншими – на ВАТ «Автокраз» і ВАТ «Мотор Січ» (на 18,9 і 16,2 %). На ЗАТ «Запоріжкран» і ВАТ «Насосенергомаш» значення цього показника збільшилося (на 8,4 і 2,0 %).
Автор вважає, що аналізуючи
стратегії інвестування в оборотні активи доцільно використати такий підхід:
дослідження зміни стратегії підприємств у динаміці; дослідження зміни стратегії
підприємств у статиці.
Дослідження зміни стратегії
підприємств у динаміці свідчить, що стратегія інвестування в оборотні активи за
період, що вивчається, на ЗАТ «ЗАЗ», ВАТ «Запоріжтрансформатор», ВАТ «Мотор
Січ» ВАТ «Автокраз» змінилася з агресивної на консервативну. На ЗАТ «Запоріжкран»
і на ВАТ «Насосенергомаш» стратегія стосовно загального рівня оборотних активів
змінилася на агресивну.
Підприємства, що підтримують
консервативну стратегію допускають відносно високий рівень грошових коштів і
товарно-матеріальних запасів. При цьому обсяг реалізації стимулюється політикою
кредитів, які надаються покупцям, що призводить до високого рівня дебіторської
заборгованості. Так, на ВАТ «Запоріжтрансформатор»
і ВАТ «Автокраз» питома вага дебіторської заборгованості у загальній сумі
оборотних активів за 2001-2005 рр. склала 45-71%, а на ВАТ «Насосенергомаш» і
ВАТ «Мотор Січ» – 19-25%. У зв’язку з такою ситуацією, наприклад, ЗАТ «Запоріжкран» для фінансування
оборотних активів вартістю 100тис. грн. вимушений залучати 14,5 тис. грн.
короткострокових банківських кредитів, 4,6 тис. грн. – комерційних кредитів і
8,9 тис. грн. – кредиторської заборгованості. На ВАТ «Насосенергомаш» залучені
грошові кошти для фінансування оборотних активів склали відповідно 23,8, 21,2,
12,2 тис. грн., що підтверджує зроблений вище висновок.
На вибір стратегії інвестицій у оборотні активи впливають умови господарювання підприємств. Так, в умовах визначеності, коли обсяги реалізації, витрати, період реалізації замовлення, терміни платежів точно відомі, будь-яке підприємство віддало б перевагу підтримуванню тільки мінімально необхідного рівеня оборотних активів. Перевищення цього мінімуму призводить до збільшення потреби у зовнішних джерелах фінансування оборотних активів без адекватного зростання прибутку.
Необгрунтоване скорочення оборотних активів призводить до уповільнення виплат працівникам, зниження обсягів реалізації та неефективності виробництва з-за браку товарно-матеріальних запасів, що є наслідком надто агресивної політики.
Картина змінюється при появі фактора невизначеності. У цьому випадку підприємства потребують мінімально необхідної суми грошових коштів і матеріальних запасів (у залежності від очікуваних виплат, обсягу реалізації, очікуваного часу реалізації замовлення) плюс додаткової суми оборотних коштів – страхового запасу на випадок непередбачених відхилень від очікуваних величин. Відповідно рівень дебіторської заборгованості залежить від термінів кредитування, а найбільш жорсткі терміни кредиту для певного обсягу реалізації забезпечують більш низький рівень дебіторської заборгованості.
Дослідження свідчать - агресивна стратегія призводить до прискорення оборотності товарно-матеріальних запасів і дебіторської заборгованості. Так, тривалість операційного циклу у цілому по досліджуваних підприємствах за 2001 р. склала 103,2 дня, а у 2006 р. – 68,8 дня, або скоротилася на 33,3 %.
Дослідження стратегії інвестування в оборотні активи в статиці виконано
за 2006 рік. Встановлено, що консервативну стратегію використовували такі
підприємства: ВАТ «Мотор Січ» і ВАТ «Автокраз», помірну – ЗАТ «Запоріжкран» і
ВАТ «Насосенергомаш», агресивну стратегію – ЗАТ «ЗАЗ» і ВАТ
«Запоріжтрансформатор». Перші два
підприємства для виробництва і реалізації продукції вартістю 100 тис.
грн. використовували в середньому 98,5 тис. грн. оборотних активів, другі –
71,9 і треті – 40,4 тис. грн., що у відносному вираженні складає відповідно
1:0,64:0,30.