Конференция: «Образование и наука без границ -2007»

Секция: Экономические науки

Подсекция: Логистика

Овсюченко Юрій Вікторович

Старший викладач кафедри ”Економічної кібернетики”

Харькiвського національного університету радіоелектроніки (ХНУРЕ)

Створення логістичних виробничо-розподільних ланцюгів – підхiд щодо вирішення сучасних проблем вітчизняного автотранспорту в умовах глобалізації економіки

Основні положення логістикит щодо фірм-виробників і споживачів продукції ( перевага споживача, високий рівень сервісу, скорочення часу виконання заказу и т.і.) у повному обсягу відноситься і до підприємств автотранспортної галузі, що задіяні у логістичних системах. Відмінною рисою їх роботи у нових умовах конкуренції на ринку транспортних послуг стає розробка політики комплексного рішення транспортних та повязаних з ними проблем на інщому, якісно високому рівні. Практика свідчить, що така політика приносить успіх, коли вона є достатньо диференційована та базується на таких основних компонентах, як: нетрадиційні нові послуги, політика у сфері коммунікації і політика укладання контрактів.

В умовах глобалізації світової та, зокрема, української економіки, суттєвим є визначенність та напрямки удосконалення розвитку щодо ринка автотранспорту України. Сучасні тенденції спонукають вітчизняні підприємства, що мають бізнес у цій сфері,, враховувати особливості української автотранспортної промисловості. Насамперед, розвиток автотранспорту України іде по шляху створення широкої дилерської та дистреб'ютерської мережі відомих світових автовиробників, а питання створення вітчизнянного конкурентного бренда відкладається на невизначенний термін, і , взагалі, багатьом здається нездоланною мрією.

В Україні слабко розвинуто власне виробництво автотранспорту (у т.ч. легкового, грузового, пасажирського та спеціального). Зростаючі потреби на ринку автотранспорта задавольняються, насамперед, транспотрними засобами з Європи, Азії, Росії, Японії, Південної Кореї, Японії, Амеріки та Китаю, який швидко заповнює вітчизняний ринок і стає все більш вагомим автопостачальником в усьому світі. При цьому зростання випуску модифікацій автотранспортних засобів йде більш високими темпами ніж зростання випуску самих засобів. Неминучий стрімкий розвиток автовиробників вимагає відповідного швидкого розвитку матеріально-технічної бази щодо обслуговування цієї автотехніки. У сучасній практиці, наприклад, станціїї технічного обслуговування сконцентровані на обслуговуванні окремого вида моделі та без широкого спектра послуг. Наведена ситуація визначає наступні негаразди: слабке забезпечення автозапчастинами, низька швидкість проходження заказів та недостатній професіоналізм щодо діагностиці, обслуговування і ремонту автозасобів. У вирішенні цих проблем важливим стає визначення ефективності функціонування підприємств, що займаються бізнесом у сфері автотранспорту, яке визначається не тільки загальними показниками (прибуток, рентабельність, собівартість і т.і.), але й здібностю цих фірм щодо розвитку, адаптації до вирогідностних умов функціонування, зміни технічної бази виробництва (надання послуг), пристосовування до вимог ринка автотранспорту України, що швидко розвивається.

Таким чином, необхідно враховувати при оцінці функціонування підприємств автотранспорту, що складають логістичні виробничо-разподільчи ланцюги загальної мережі, вплив таких показників як гнучкість та чутливість. Враховуючи усе вищенаведене, автор зазначає - загальновідомих показників недостаньо, потрібно ввести показник, що надає оцінку функціонування економічного механізму діяльності підприємства, який враховує разом із загальноекономічними і показники, що характеризують здібності підприємства автотранспорту до розвитку та адаптації.

Загальна ситуація щодо розвитку вітчизняної автотраспортної промисловості вимагає створення логістичних розподільних або виробничо-розподільних ланцюгов. При цьому вітчизняні суб'єкти господарювання повинні відповідати вимогам світових автовиробників – мати широку мережу, що включає не тільки продажу автотранспортного засобу, але й передпродажну підготовку, гарантійне та післягарантійне обслуговування, текущий ремонт, швидке забеспечення запчастинами, високий рівень фахівців і т.і. Наведена тенденція потребує від вітчизняних підприємств широкої та швидкої диверсіфікації у своє діяльності щодо пристосовування до цих умов.

Тенденції розвитку автотранспорта України в умовах глобалізації потребує створення і швидкого розвитку широкої мережі на основі логістичних розподільних або виробничо-розподільних ланцюгов. Це має сприяти задоволенню потреб закордонних автовиробників у питаннях підготовки персоналу, розвитку материально-технічної бази і інших вимог щодо функціонування вітчизняних підприємств автотранспорту.

Нові умови щодо ефективного функціонування вітчизняних підприємств авторанспортної галузі потребує нового підходу у розумінні їх місця, як логістичних виробничо-розподільних ланцюгів, що є змістовною частиною більшої великої системи.