Економічні науки / 16.Макроекономіка

Шапошніков О.В.

Донецький державний університет управління

Механізм планування й обліку діяльності багатогалузевих холдингів

Холдингова компанія – це господарюючий суб'єкт, що володіє контрольними пакетами акцій інших (одного або більше) господарюючих суб'єктів.

Управління групою компаній (зокрема, багатогалузевими холдингами) являє собою складний процес у виді розрізненості й непорівнянності планових і звітних даних по кожному підприємству, що має різнопрофільну й разногалузеву специфіку функціонування. При цьому планування й контроль діяльності (бюджетування) багатогалузевих холдингів є завданням більш високого порядку складності, чим координація роботи групи великих, але однорідних об'єктів.

Управління багатогалузевим холдингом вимагає уніфікованого підходу до планування діяльності й звітності всіх його підприємств. При цьому важливо забезпечити не тільки єдиний механізм планування, а також єдині принципи відображення операцій у бухгалтерському обліку (стандартизацію аналітичного обліку) всією групою підприємств, але й досягти порівнянності планової й фактичної (звітної) інформації.

На більшості підприємств планування й бухгалтерський облік існують відокремлено друг від друга й здійснюються в різних зрізах по тим самим видах доходів і видатків, що затрудняє аналіз, контроль виконання запланованих показників і прийняття управлінських рішень. Це відбувається у зв'язку з тим, що специфіка бухгалтерського обліку не приділяє увагу потребам відображення інформації в плануванні, а останнє, у свою чергу, не пристосовано під існуючу на підприємстві деталізацію інформації в бухгалтерському обліку.

У зв'язку із цим, для уніфікації планування й звітності ряду різнопрофільних підприємств багатогалузевого холдингу, виникає необхідність адаптації систем планування й обліку для забезпечення порівнянності показників планових документів і даних фактичного обліку. У першу чергу це стосується потреби в єдиному принципі обліку всіх доходів і видатків на підприємствах:

однозначності віднесення елементів доходів і витрат до відповідної категорії доходів і видатків;

установлення загальної класифікації відповідної категорії доходів і видатків у плануванні й відображення її в аналогічному зрізі в аналітичному обліку, з можливістю додаткової деталізації, що дозволить збирати в бухгалтерському обліку групу аналітики, порівнянну з конкретним елементом відповідної категорії доходу або видатку в плануванні.

Отже, підприємство може сформувати аналітичні дані (аналітику) у бухгалтерському обліку таким чином, щоб її групи були порівнянні з елементами планування й дозволяли по закінченню періоду здійснювати план-фактний аналіз на підставі готової інформації.

Найбільш важливим питанням у частині уніфікації бухгалтерського обліку групи компаній є розробка єдиного аналітичного обліку видатків підприємства: рахунків 23 «Виробництво», 91 «Загальвиробничі видатки» у відповідності зі структурою їх планування як статей калькуляції виробничої собівартості (нормативними документами по плануванню є П(С)БО 16 «Видатки» [1] і Методичні рекомендації із планування собівартості продукції, затверджені наказом Державного комітету промислової політики України від
2 лютого 2001р. №47 [2]), а також рахунків 92 «Адміністративні видатки» і 93 «Видатки на збут» по групах витрат, аналітика яких використовується в плануванні й необхідна керівництву для аналізу складу видатків і прийняття управлінських рішень.

Для зручності користування й можливості автоматизації збору й перенесення елементів витрат, необхідно закріпити для кожного елемента 8-го класу відповідність його перенесення на видатки (9-й клас рахунків), а для кожного виду видатків 9-го класу - перелік елементів 8-го, що його формують.

Основними перевагами такого роду обліку є прозорість інформації із всіх видів видатків завдяки їх детальній розшифровці по елементах витрат, зручність сприйняття представленої структури рознесення витрат і формування видатків не тільки бухгалтерами, але й плановими службами, можливість автоматизації обліку й заповнення по факту форм планування видатків, уніфікованість структури планування й обліку видатків по всіх підприємствах холдингу.

Література:

1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Видатки» від 19.01.2000р.№27/4248 // Бухгалтерія №52/2 (467), 27 грудня 2001р.

2. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості. Затверджено наказом Державного комітету промислової політики України від 2 лютого 2001р. №47.