Кравець Т. С.

Донецький національний університет економіки та торгівлі

Імені Михайла Туган-Барановського

СВІТОВИЙ ДОСВІД РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ

Рух від адміністративно-командної системи до ринкової економіки припускає здійснення низки глибоких макро- і мікроекономічних реформ. Необхідним компонентом промислової політики в перехідний період є структурна перебудова. Вона здійснюється як на макрорівні, коли змінюється структура галузі в народогосподарському комплексі, так і на рівні господарських суб’єктів, коли процеси охоплюють внутрішньовиробничі відносини. На мікрорівні такою реформою системного характеру є реструктуризація підприємств.

Реструктуризація передбачає здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, здатних привести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефективності виробництва.

Щодо світового досвіду реструктуризації підприємств, то у Великобританії про необхідність таких дій внаслідок жорстокої конкуренції та стрімкого зростання боргових зобов'язань оголосив один з останніх гігантів індустрії - «British Telecommunication PLS». Підприємство буде розділено на дві менші компанії різної спеціалізації. Раніше цей шлях вже пройшли «АТ&Т Соrр» і «WordCom Іnс. ВТ», чиї акції втратили в ціні 47,0% з початку 2000 року. Адже освоєння нових ніш, таких як мобільні комунікації та Інтернет, вимагає мільярдних інвестицій, і об'єднання цих напрямків з обслуговуванням традиційних кабельних мереж негативно впливає на діяльність обох структур.

Чистий дохід компанії за 2000 р. зменшився на 57,0%, тоді як заборгованість подвоїлася. В березні 2001 р. спостерігалася така ж тенденція. Заплановано також випустити акції і розпродати активи, в результаті чого компанії сподіваються зібрати не менше 10,0 млрд. фунт. стерл. (при тому, що заборгованість має перейти рубіж 30,0 млрд. фунт. стерл.). Тому отримані кошти, насамперед, будуть спрямовані на виплату першочергових боргів, і лише невеликі залишки - на модернізацію [6].

Франція є єдиною великою європейською країною, яка активно використовує атомні станції для отримання електроенергії. Нині 75,0% всієї виробленої в країні електроенергії припадає саме на атомні генератори. Більш того, виголошений план реорганізації атомної промисловості підтвердив наміри французького уряду бути світовим лідером у цій сфері промисловості. Поточна реструктуризація передбачає зменшення участі держави в цьому секторі промисловості та підвищення ефективності відповідних підприємств.

Реорганізація атомної промисловості Франції буде здійснюватися у двополюсному напрямку. Один з таких полюсів утворюватимуть «Compagnie Yenerale des Matrieres Nucleares» або «Cogema i Framatone CA», які спеціалізуються на побудові атомних електростанцій та монтажі обладнання для них. Другий - FСІ, дочірня компанія «Framaton», яка створює засоби зв'язку для атомної і електричної промисловості, і підпорядкована французькій державі частина «ST Microelectronics NV» (французько-італійська компанія), яка спеціалізується на виробництві напівпровідникового обладнання.

Обидва ці полюси будуть об'єднані в межах однієї холдингової компанії,
яка на початковому етапі буде на 4/5 контролюватися промисловим відділом
комісаріату з атомної енергетики. Передбачається, що нова структура буде відкрита для потенційних промислових партнерів і кількість акцій, випущених на ринок можливо буде збільшена.

Нині компанія «Framaton» очікує завершення розгляду Європейською
комісією легітимності планів на створення спільної компанії з німецькою
компанією «Simens ACY», яка буде займатися розробкою нового покоління
гідроелектростанцій, тому що німецький уряд під тиском партії зелених у
2000 р. розробив програму повної відмови від використання атомних реакторів для отримання електроенергії в країні впродовж тридцяти років.

Оголошення планів французького уряду з реорганізації атомної промисловосгі співпало з опублікуванням результатів дослідження джерел електроенергії, яке проводилось Єврокомісією. Згідно з цими результатами, Європейський Союз повинен активніше розвивати на своїй території саме атомну енергетику, якщо дійсно хоче стати на перешкоді підсиленню парникового ефекту. Дослідження показало, що всі існуючі в межах Європейського Союзу атомні реактори зменшують викиди такої кількості вуглекислого газу, яке еквівалентне функціонуванню 75,0% млн. автомобілів упродовж року. До того ж використання атомної енергії позбавляє європейські країни залежності від зовнішніх постачальників енергоносіїв, два з яких, Росія і Алжир, характеризуються нестабільністю. При збереженні існуючої нині тенденції нинішня 50,0% залежність від імпорту енергоносіїв зросте до 70,0% впродовж найближчих тридцяти років [5].

Реструктуризація підприємств у країнах із трансформаційними економіками має свої особливості, зумовлені комплексом загальноекономічних і внутрішніх особливостей діяльності підприємства. До загальноекономічних
особливостей потрібно віднести такі:

- реструктуризація підприємств (особливо у країнах СНД) здійснюється, як правило, після проведення їх приватизації, що пояснюється нестачею у держави коштів для реструктуризації підприємств, які не приватизовані. Досвід засвідчує, що реструктуризація, яка передує приватизації, полегшила б залучення крупних інвесторів у процес акціонування;

- недостатній розвиток ринкового середовища, в якому здійснюється діяльність підприємств;

- майже 90,0% бартеризація пострадянської економіки;

- реальн інтеграція компаній у світові ринки капіталів, товарів тощо;

- проблема дешевого позикового капіталу, оскільки для операції з
реструктуризації підприємства необхідні додаткові фінансові ресурси, які є дуже дорогими в економіках, що трансформуються;

- чинна у країнах, що прямують до ринку система звітності та розрахунку фінансових результатів може викривити реальні результати роботи підприємства, а це перетворює його зі збиткового в дохідне і навпаки;

- існує певна нестача крупних інвестиційно привабливих підприємств;

- рівень ізоляції світових ринків капіталів; у більшості країн Європи існують певні штучні обмеження з боку держави щодо надання кредитів у країни Східної Європи;

- низька прозорість ринків та існування штучних бар'єрів потрібної інформації;

- нестача і низька якість інфраструктури;

- низька ліквідність цінних паперів;

- відсутність інститутів, які забезпечували б збереження і обслуговування емісій цінних паперів, а також інститутів, які захищали б інтереси інвесторів, а не емітента.

До внутрішньої специфіки реструктуризації підприємства у країнах з перехідною економікою слід віднести:

- непідготовленість керівництва до проведення перетворень підприємств;

- необхідність принципових змін у системі планування, аналізі даних і
звітності підприємства, системі розрахунків;

- недосконалість управлінського обліку, який є базою для прийняття управлінських рішень, відсутність досвідченого персоналу і відповідних методик.

Таким чином, не зважаючи на специфіку, яка сформувалася, можна констатувати, що причини, зміст, форми і результати процесу реструктуризації є спільними для всіх підприємств, незалежно від країни, відносин власності, галузі, регіону тощо.

Література

1. Акимова И.А. Реструктуризация предприятия рецепты от банкротства // Бизнес-Информ.—2001.-№10.-С 38-40.

2. Гелб А.Х., Грей Ч.У. Экономические преобразования в странах Центральной и Восточной Европы. - М.: Прогресс-Уннверс, 2006.

3. Мизерная Т.С. О реструктуризации предприятий // Экономика Украины.- 2000.-№10. -С. 38-40.

4. Поршньов А.Г. Управление инновациями в условиях перехода к рынку.- М.:Мегаполис-Контакт, 2006.

5. Приходько О. Реструктуризация французской атомной промышленности // Зеркало недели.-2000.-№49(322). - С. 9.

6. Сташевский Е. Реструктуризация British Telecom// Зеркало недели.- 2000.- №47(320). - С. 10.