Рогозян Л. Є., Вольвак І. О.

Донбаський державний технічний університет

ПЛАНУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ ЯК НЕОБХІДНА ЧАСТИНА ЄФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Поняття «собівартість» пов'язане не тільки з сумою витрат, але і з об'єктом обліку. Термін «собівартість» означає витрати на випуск готової і / або реалізованої (проданої) продукції. Собівартість, таким чином, – це персоніфіковані витрати, пов'язані з результатом діяльності.

Багато підприємств відмовляється від планування собівартості продукції, її аналізу та калькулювання. Але калькуляція дозволяє отримати інформацію для управлінської системи про формування собівартості продукції на всіх етапах виробничого циклу, а також за місцями виникнення витрат. Визначення собівартості продукції дозволяє передбачити результати діяльності підприємства, кількість ресурсів, необхідних для досягнення встановлених цілей. Тому калькулювання собівартості продукції є необхідною частиною процесу перспективного планування і відмовлятися від нього недоцільно.

Результатом такої відмови є те, що економісти не знають ціну собівартості одиниці продукції, що випускається, не знають, яка з них принесла прибуток чи збиток після реалізації.

Проблемою визначення доцільності калькулювання собівартості продукції займається багато вчених. Професор Я.Соколов вважає, що ринкова економіка і її прихована конкуренція роблять калькуляцію фактичної собівартості продукції непотрібною, тому що ціна на ці вироби формується під впливом попиту і пропозиції, а сама по собі фактична собівартість продукції на продажну ціну не впливає. Професор доводить, що бухгалтерська фактична калькуляція втратила свою практичну цінність і її не слід більше використовувати в господарській діяльності і в ціноутворенні для проведення економічного аналізу та інше. Цю точку зору підтримує професор Ю.Літвін. Професор А.Бородкін, навпаки, доказував необхідність калькулювання, тому що собівартість виступає механізмом оцінки рівня витрат на виробництво продукції, і, в багатьох випадках, вона є виміром якості складання планових і нормативних калькуляцій.

Відмова від калькулювання фактичної собівартості продукції, на нашу думку, приведе до невизначеності ціни одиниці продукції (робіт, послуг), до неможливості ефективного управління процесом виробництва і контролю за рівнем витрат. Без калькуляції фактичної собівартості виробленої продукції неможливо: по-перше, вести аналітичний складський облік готової продукції; по-друге, визначити фактичну собівартість реалізованої продукції і фінансові результати; по-третє, проводити аналіз собівартості продукції по статях, видах виробів; визначити причини перевитрат та якими внутрішніми резервами володіє підприємство. Крім того, по інформації, визначеній шляхом калькулювання фактичної собівартості, можна вирішити не тільки вищезазначені традиційні питання, але і прогнозувати економічні наслідки таких ситуацій, як доцільність подальшого випуску продукції, оптимізація асортименту продукції, що випускається, доцільність відновлення діючого устаткування, оцінка якості роботи управлінського персоналу тощо. Без калькулювання фактичної собівартості продукції взагалі неможливе раціональне управління виробництвом, перспективне планування, контроль і аналіз рівня витрат.

Прийняття рішень щодо розширення виробництва продукції можливе після того, як будуть проаналізовані витрати виробництва і визначено отримання достатнього рівня прибутку від продажу товарів. Без даних про фактичну та прогнозовану собівартість продукції неможливе прийняття обґрунтованого рішення щодо нарощування чи зниження обсягів реалізації освоєної продукції і випуску нової, а також визначення ціни товару на ринку.

Калькуляція виступає нижньою межею ціни. Тому необхідно проводити калькулювання собівартості продукції через визначення витрат на одиницю продукції для встановлення оптимальної ціни. Це дозволить визначити доцільність виробництва будь-якого виду продукції (робіт, послуг), тому що калькулювання дає змогу розрахувати рівень прибутку. Тобто калькулювання допомагає підприємству не стати на шлях банкрутства завдяки пошуку резервів зниження витрат на виробництво.

Калькулювання використовується також при визначенні прогнозної собівартості продукції, що вимагає своєї власної методологічної бази. Отримуючи дані від бухгалтерського обліку для різного роду розрахунків, при калькулюванні використовуються власні методи отримання інформації для управління.

Калькулювання собівартості продукції є об'єктивно необхідним процесом для правильного управління виробництвом. Шляхом складання кошторису різних категорій витрат і зрівняння його з результатами роботи підприємства, керівники можуть встановлювати, які витрати не відповідають первісному плану і тому вимагають їх уваги.

Даний процес дозволяє керівникам використовувати систему управління відхиленнями, коли увага керівників і їх зусилля концентруються на показниках, які мають значні відхилення від планових. Аналіз причин відхилень дозволяє розпізнати такі недоліки, як, наприклад, закупка матеріалів низької якості, невиявлення внутрішньовиробничих резервів, нераціональне використання ресурсів, непродуктивні витрати, низький рівень роботи структурних підрозділів підприємства, збільшення витрат на одиницю продукції. Таким чином кошторис виступає засобом інформування керівників про брак і недоліки у виробництві.

Відмова від планування і калькулювання собівартості продукції несе суттєву шкоду підприємствам через втрату керованості процесом ціноутворення. Тому що саме калькулювання витрат на підприємстві є інструментом ціноутворення: спочатку розраховується попередня собівартість товару і на цій основі приблизний обсяг доходів чи збитків від реалізації нового виробу. Потім ціна коректується виходячи з його якісних характеристик. Визначена таким чином ціна дає можливість комерційним службам вирішити питання встановлення оптимальної ціни товару на ринку. Собівартість виступає нижчою межею ціни, тому її раціональне встановлення дозволить отримати максимальний рівень прибутку і знайти резерви зниження витрат на виробництво. Відмова від планування і калькулювання несе суттєву шкоду підприємствам, через те, що вони не проводять оцінку виконання прийнятого ними чи центрами відповідальності плану. Дані фактичних калькуляцій використовуються для подальшого планування собівартості, вибору сучасних технологічних процесів, проведення заходів щодо підвищення якості продукції, перевірки проектів будівництва і реконструкції підприємств.

Тому, на нашу думку, в ринкових умовах недоцільно відмовлятися від планування, аналізу і калькулювання собівартості продукції. Навпаки, таким питанням треба приділяти більше уваги. Особливо під час виходу України з економічної кризи і підвищення ефективності виробництва сучасних українських підприємств. Калькулювання допоможе підвищити їх прибутковий рівень і, можливо, тоді вони нарешті зможуть конкурувати з світовими економічними монополістами. Тільки тоді Україна стане економічно розвиненою і конкурентоспроможною державою.

Перелік посилань

1. Бородкін А. Про формування і облік собівартості продукції в ринкових умовах. // Бухгалтерський облік і аудит. – 2002. - № 3. – с. 32 – 41.

2. Житний П. Учбово – аналітичні проблеми використання виробничого потенціалу і шляхи їх вирішення. // Бухгалтерський облік і аудит. – 2004. - № 1. – с. 41 – 50.

3. Литвин Ю. Об учете затрат на производство и калькуляцию себестоимости продукции // Світ бухгалтерського обліку. – 1998. - № 3.