Рогозян Л. Є., Гришко І. Л.

Донбаський державний технічний університет

УПРАВЛІННЯ ГРОШОВИМИ ПОТОКАМИ

Різноманітні об’єктивні та суб’єктивні причини можуть викликати дефіцит готівки на підприємстві, що неминуче призведе до негативних наслідків (рис. 1).

ПРИЧИНИ ДЕФІЦИТУ ГРОШОВИХ КОШТІВ

Рисунок 1 – Причини недостатності грошових коштів на підприємстві

В подальшому дефіцит грошових коштів призводить до:

- затримок у виплаті заробітної плати;

- зростання кредиторської заборгованості постачальникам та бюджету;

- зростання частки простроченої заборгованості по кредитах банків;

- зниження ліквідності активів підприємства;

- зростання тривалості виробничого никлу через несвоєчасні поставки сировини і комплектуючих.

Тому, наступним кроком після аналізу грошових потоків є використання поточних заходів, спрямованих на оптимізацію таких потоків через вплив на фінансовий цикл підприємства. Управління фінансовим циклом підприємства безпосередньо пов'язане з управлінням його грошовими потоками.

ФЦ - ЧОЗЗ + ЧОД – ЧОК (1)

де ФЦ - тривалість фінансового циклу;

ЧОЗЗ - тривалість обороту запасів і затрат;

ЧОД - тривалість обороту дебіторської заборгованості;

ЧОК - тривалість обороту кредиторської заборгованості.

(2)

(3)

(4)

Фінансовий цикл представляє собою період обороту активів, протягом якого готівкові кошти уречевлені в оборотних фондах.

Таким чином, фінансовий цикл включає до себе час надходження оборотних коштів в двох стадіях кругообігу - виробничій і товарній, але не включає час їх перебування в грошовій стадії.

У разі коли підприємство видає або отримує аванси, воно повинно скоригувати фінансовий цикл на тривалість їх обороту.

Оскільки більшість показників важко спрогнозувати з достатнім рівнем імовірності, то прогнозування грошового потоку зводять до побудови бюджетів грошових коштів в періоді, що планується, враховуючи лише основні компоненти потоку: обсяг реалізації, частку виручки за готівку, прогноз кредиторської заборгованості тощо.

В будь-якому випадку процедури методики прогнозування виконуються в наступній послідовності:

- прогнозування грошових надходжень за періодами;

- прогнозування грошових витрачань за періодами;

- розрахунок чистого грошового потоку (надлишок/нестача) за періодами;

- визначення сукупної потреби в короткостроковому фінансуванні в розрізі півперіодів.

Найпоширенішими прогнозними фінансовими документами надходження та витрачання грошових коштів на підприємствах виступають:

- касовий бюджет - план надходження і витрачання грошових коштів, що є однією з основних форм поточного фінансового плану управління грошовими потоками, розробляється на фінансовий рік з помісячною сегментацією;

- платіжний календар (план надходження і витрачання грошових коштів, складений на місяць з розбивкою по тижнях і днях) - форма поточного фінансового плану управління грошовими потоками.

Платіжний календар представляє собою план грошових надходжень та витрат за визначений період із залишком (сальдо) на поточному рахунку підприємства. Його інформаційною основою є різноманітні плани та баланси: план реалізації продукції, кошторис витрат на виробництво, кошторис використання фонду оплати пралі, кошторис державного соціального страхування, кошторис витрат на технічне переозброєння та реконструкцію тощо.

План реалізації продукції є основним при визначенні очікуваних надходжень. В умовах ринкової економіки він повинен максимально враховувати рекомендації служби маркетингу підприємства, бути точним та обґрунтованим.

До кошторису виробничих витрат потрібно включати інформацію про суму та час здійснення витрат, необхідний для виконання плану реалізації продукції. В плануванні витрат, зокрема, при визначенні суми витрат на закупку обладнання, матеріалів та напівфабрикатів, беруть участь виробничі служби, в першу чергу, служби підготовки виробництва, постачання, комплектації.

Платіжний календар відображає очікувані грошові доходи та витрати у плановому періоді і призначений для планування змін обсягу грошових коштів та майбутніх фінансових потреб. Він є засобом „ранньої діагностики" фінансового стану підприємства. Якщо планується позитивне сальдо, то можна розраховувати на отримання додаткового доходу. Якщо ж на стадії проекту виявлено нестачу фінансових коштів, то у керівника є час для прийняття необхідних заходів.

О. Б. Крутік і М. М. Хайкін виділяють шість етапів складання платіжного календарю:

I. Вибір періоду планування. Як правило, це квартал (місяць).

ΙΙ. Планування обсягу реалізації продукції та послуг. Здійснюється за спеціальною методикою з урахуванням обсягу виробництва у періоді, що розглядається.

ΙΙΙ. Оцінка грошових доходів. Охоплює наступні стадії:

- реалізацію продукції, робіт, послуг;

- авансові платежі;

- дебіторську заборгованість наростаючим підсумком, що переходить із попереднього періоду планування;

- кредити (під розрахункові документи в дорозі);

- інші надходження.

IV. Оцінка грошових витрат. Поширюється на наступні статті:

- поточна оплата закупівлі товарно-матеріальних цінностей;

- погашення кредиторської заборгованості;

- заробітна плата із нарахуваннями;

- частина непрямих витрат підприємства, що оплачуються з поточного рахунку;

- податкові платежі;

- виплати відсотків за кредити;

- капітальні витрати на технічне переозброєння, придбання обладнання;

- інші платежі (витрати за рахунок прибутку, що залишається у підприємства, повернення раніше отриманої допомоги, виплата дивідендів по акціях акціонерного підприємства).

V. Визначення грошового сальдо.

VI. Підбиття підсумків. З'ясовується, чи буде у підприємства надлишок або нестача коштів

Таким чином, управління грошовими потоками підприємства має наступні складові (рис. 2).

Рисунок 2 – Складові процесу управління грошовими потоками

Література:

1. Постанова Правління Національного банку України "Про становлення граничної суми готівкового розрахунку" № 32 від 09.02.2005р.

2. Бухгалтерський облік: Навч. посібник для студ. вищих навч. закладів екон. спец. / Л. К. Сук, П. Л. Сук. – К.: Знання, 2005. – 471 с.