Економічні науки /2. Зовнішньоекономічна діяльність

Петренко М.М., к.е.н. Сисюк Л.П.

Вінницький торговельно-економічний інститут КНТЕУ, Україна

ТНК ЯК РУШІЙНА СИЛА ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ФАКТОР ЗАЛУЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ ІНВЕСТИЦІЙ

Рушійною силою глобалізації та розвитку світового господарства й посилення інтеграційних тенденцій стало становлення і розвиток транснаціональних корпорацій (ТНК). Головна особливість ТНК – створення зарубіжних філій шляхом прямих іноземних інвестицій. У результаті перенесення значної частини виробництва за кордон, створення там великої кількості філіалів, інтегрованих в єдину мережу виробництва товарів і послуг, дає змогу ТНК використовувати ресурси і конкурентні переваги багатьох країн. Так, виступаючи у ролі прямого інвестора, вони формують світовий інвестиційний ринок. Сьогодні у світовій економіці жоден значний процес не відбувається без участі ТНК.

Більшість держав, зацікавлених в іноземних інвестиціях, стимулюють їх залучення за допомогою ТНК, які порівняно легко добиваються пільгових режимів функціонування у вигляді зниження податків і мита, надання урядових гарантій, тощо. Прямі та портфельні іноземні інвестиції ТНК відіграють більшу роль, ніж державні позики і кредити. Причиною іноземного інвестування в економіку країни розміщення філій нерідко виступає інтерес до природних ресурсів приймаючих країн, за яким стоїть прагнення забезпечити гарантоване постачання своїм підприємствам сировини. За рахунок інвестицій ТНК США, наприклад, одержують усі імпортовані фосфати, мідь і олово, 75% марганцевої та залізної руд, Японія – 40% бокситів, 50% нікелю і 60% мідної руди, тощо.

У 80-90-х роках відбулася структурна перебудова світової економіки, що привела до зміни структури конкуренції та технологічної реструктуризації. В результаті на початку ХХІ ст. зявилися такі нові галузі економіки, як мікроелектроніка, інформаційна індустрія та розробка нових синтетичних матеріалів. Усі ці нові галузі перебувають під контролем основних учасників глобалізації – ТНК. У сфері виробничої діяльності процес глобалізації виступає як інтернаціоналізація виробництва, розширення діяльності ТНК. У структурі світового виробництва, слід відзначити, переважне зростання капіталовкладень до сфеори послуг. Зокрема, у середині 90-х років понад 50% прямих іноземних інветицій найбільших ТНК направлялися до цієї сфери (включаючи НДДКР і маркетингові дослідження).

Вплив прямих закордонних інвестицій транснаціональних корпорацій на економічний розвиток країни має як позитивні, так і негативні наслідки.

Слід зазначити, що ТНК промислово розвинутих, а також нових індустріальних держав є основою їх економік. А у країнах «третього світу» прямі іноземні інвестиції ТНК сприяють: а) перетворенню цих країн з експортерів сировини на продавців готової продукції; б) адаптації нових виробничих технологій; в) прискоренню інноваційних процесів; г) зростанню зайнятості населення.

Позитивні наслідки транснаціоналізації економіки полягають насамперед в отриманні доступу до додаткових джерел фінансового капіталу, нових технологій та потенціалу інновацій, у використанні сучасного організаційно-управлінського досвіду. Збільшення надходження капіталу можливе двома способами. Перший — це прямі іноземні інвестиції у формі залучення інвестицій провідних закордонних ТНК, що безпосередньо надходять у філії та дочірні компанії ТНК від іноземного інвестора. Тут провідну роль відіграє сприятливий інвестиційний клімат. Другий спосіб — це доступність для дочірніх компаній та філій ТНК джерел кредитного та інвестиційного капіталу, яким користується сама материнська компанія, що виникає у разі включення філій у міжнародну (глобальну) корпоративну фінансову мережу відповідної ТНК. Доступ до найсучасніших матеріальних ресурсів забезпечується тим, що ТНК мають унікальні можливості у сфері оптимізації власного матеріально-технічного забезпечення. Діючи по всьому світу, вони можуть закуповувати дійсно найкращі та найдешевші компоненти виробництва та види сировини для підвищення рівня конкурентоспроможності. Прихід ТНК в країну означає прихід не тільки її ланок, які є компонентами ТНК, а ще й постачальників деталей, вузлів та послуг виробничого призначення, які діють на основі субпідряду або договорів про кооперацію з ТНК. Тобто обсяг ПІІ в країну збільшується завдяки виробничим зв'язкам самої ТНК.

Особливо важливим для економіки країни-реципієнта є прискорення інноваційного розвитку, а саме приналежність до мереж ТНК дає змогу прискорювати залучення передових технологій, оскільки ТНК не продають свої найновіші, унікальні досягнення, а передають їх переважно в межах внутрішньокорпоративного обігу ресурсів.

Позитивний вплив транснаціоналізації на економіку проявляється також у стимулюванні створення і виходу на зовнішній ринок національної високотехнологічної продукції, для якої орієнтиром є продукція іноземних філій вже адаптована до потреб світового ринку.

Сприятливість інвестиційного клімату для транснаціоналізації економіки спричиняє не тільки позитивний приплив капіталу в країну, а й негативні аспекти нестиковки діяльності ТНК з національними інтересами країни-реципієнта. Така ситуація виникає внаслідок того, що в багатьох випадках цілі діяльності ТНК та критерії економічної ефективності, на які вони орієнтуються, не збігаються з цілями та критеріями країн, на території яких розташовані філії ТНК. Останні набувають рис наднаціональних структур, які керуються власними глобальними інтересами. Внаслідок цього достатньо реальною є ситуація, коли інтереси національного економічного розвитку протирічать національній економічній безпеці.

У контексті досвіду розвинених країн лібералізаційні заходи включать відкриття внутрішнього ринку для ТНК на тлі вдосконалення системи захисту вітчизняних виробників, забезпечення правових і економічних гарантій нормального функціонування для іноземних підприємців, зближення вітчизняного господарського права з міжнародним, загальноприйнятих засобів і методів регулювання зовнішньоекономічної діяльності тощо.