Історія / 3. Історія науки і техніки

К. і. н. Вовкотруб Ю. М.

Черкаський державний технологічний університет, Україна

Уявлення про машини в Київській Русі та нагромадження технічних знань в Україні у XVII – XVIII ст.

Процес формування та накопичення природничо-технічних знань на теренах України слід пов’язати з утвердженням Київської Русі як єдиної давньоруської держави, відокремленням ремесла від сільського господарства та розширенням міжнародних контактів.

Сліди практичних знань в галузі механіки простежуються в житловому та фортифікаційному будівництві, прикладному мистецтві, зброярстві. Для будівництва використовувалися вантажопідйомні та підйомно-транспортні машини [1]. Літописні свідчення вказують на метальні машини як специфічний вид озброєння [2; 3, 16; 4, 232; 5, 634 – 635; 6, 378; 7, 130 – 131]. “Статут” Ярослава Мудрого про земські справи свідчить про застосування млинів у залізодобувному промислі та сільському господарстві [3, 20; 8, 703; 9, 80; 10, 146; 11, 445 – 456]. Монголо-татарська навала на початку XIII ст. призвела до тимчасового занепаду ремесла і відповідно до гальмування техніко-прикладних знань на території України у цей період.

Процес відновлення і подальшого нагромадження знань в галузі механіки почався в Україні в XIV – XVI ст. Основними енергетичними машинами цього періоду залишалися водяні й вітрові млини. Побудова годинників і млинів, книгодрукарство, ткацтво, виготовлення пороху, металургійне та гірниче виробництво, обробка матеріалів, будівництво були тим фундаментом, на якому розвивалася техніка й прикладні знання в Україні в XVII – XVIII ст. [8, 703 – 704]. Наприкінці XVIII ст. в Україну почали завозитися складні токарні верстати, а для устаткування першого вітчизняного Луганського заводу, з яким пов’язано започаткування машинобудування в Україні – парові машини [8, 708 – 709]. У будівництві, на верфях, у ливарному виробництві використовувалися різні конструкції портових та вантажопідйомних поворотних кранів, у Херсонському, Миколаївському та Одеському портах – одно-, дво- та багатоківшеві землечерпалки [8, 704 – 705; 12; 13]. Завдяки інтенсивній праці винахідників (О. Полєв, І. Макаров, П. Кислий, І. Лутков та інші) число різнорідних машин та механізмів в Україні зростало, їх виготовлення поступово переходило від ручного до машинного, але винахідництво обмежувалося знаннями, вмінням та інтересами винахідників. Постало питання необхідності підготовки технічних кадрів через заснування технічних шкіл.

Аналіз розвитку механічного мистецтва та накопичення знань про машини в XVII – XVIII ст. – періоді, який слід вважати передісторією прикладної механіки в Україні, показує що відрив теоретичної думки від прикладної почав поступово звужуватися з середини XVIII ст.

Література:

1. Сумбадзе А. Венчатые покрытия в русском деревянном зодчестве // Архит. наследство. – 1958. – Вып. 10. – С. 59 – 72.

2. Мишулин А. В. Древние славяне в отрывках греко-римских и византийских писателей по VII ст. // Вестн. Древней истории. – 1941. – № 1(14). – С. 230 – 280.

3. История механики в России / Под ред. А. Н. Боголюбова, И. З. Штокало. – К.: Наук. думка, 1987. – 392 с.

4. Советская Военная Энциклопедия. – В 8 т. – Том 7. Радиоконтроль – Тачанка. – М.: Воениздат, 1979. – 687 с.

5. Полное собрание русских летописей. – 2-е изд. – М.: Изд-во вост. лит., 1962. – Т. 2.

6. Советская Военная Энциклопедия. – В 8 т. – Том 1. А – Бюро. – М.: Воениздат, 1976. – 640 с.

7. Советская Военная Энциклопедия. – В 8 т. – Том 6. Объекты – Радиокомпас. – М.: Воениздат, 1978. – 671 с.

8. Історія української культури. Том 3. Українська культура другої половини XVII – XVIII століть. – К.: Наук. думка, 2003. – 1247 с.

9. Мандрыка А. П. Эволюция механики в ее взаимной связи с техникой. – Л.: Наука, 1972 – 251 с.

10. Мацюк О. Я. Папір та поліграфні на українських землях (XVI – початок XX ст.). – К.: Наук. думка, 1974. – 292 с.

11. Шевченко Ф. П. Політичні та економічні зв’язки України з Росією в середині XVII ст. – К.: Вид-во АН УРСР, 1959. – 500 с.

12. РДАДА. Фонд Госархива Российской империи (Каб. Екатерины II) Оп. 667, разд. IX, л. 2.

13. Остокольский В. И. Заметки о грузоподъемных кранах до начала XIX в. // Тр. ИИЕТ АН СССР. – 1960. – № 29. – С. 50 – 91.