Толочко К.В., Ярних Т.Г.

Національний фармацевтичний університет, м. Харків

МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ПРОСТАТОПРОТЕКТОРІВ,

ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В ОБІГУ НА ВІТЧИЗНЯНОМУ ФАРМАЦЕВТИЧНОМУ РИНКУ

Хвороби предстатевої залози (простати) широко розповсюджені серед населення чоловічої статі, особливо у віці після 50 років. В Україні спостерігається 730 випадків захворювань на 100 тис. населення і прогнозується їх збільшення. Тому лікування хвороб предстатевої залози складає велику медичну і суспільну проблему. В основі лікування знаходиться фармакотерапія, з використанням лікарських препаратів різного походження. У свою чергу, своєчасна фармакотерапія упереджує хірургічні втручання.

Для цього існують лікарські препарати (ЛП) з простатопротекторною дією, які сприяють нормалізації функції предстатевої залози. До них запропоновано вживати термін «простатопротектори», що враховувалось нами у подальших дослідженнях.

Встановлено, що в обігу на вітчизняному фармацевтичному ринку знаходиться понад 120 лікарських препаратів, які за своєю дією відносяться до простатопротекторів.

За міжнародною класифікацційною системою (АТС) вони представлені 4 розділами: G – засобами, впливаючими на сечостатеву систему і статеві гормони; C – засобами, що впливають на серцево-судинну систему; L – антинеопластичними і імуномоделюючими засобами і V – різними засобами (див. рис.).

Рис. Розподіл простатопротекторів за міжнародною класифікаційною системою АТС

Із рис. видно, що найбільша кількість простатопротекторів відноситься до розділу G (58,18%) і С (23,64%).

За місцезнаходженням виробника поділяли простатопротектори на вітчизняні і закордонні, які, відповідно, складають 32,73% і 67,27%. Тобто, більшість базових ЛП надходить від закордонних виробників. Встановлено, що серед дозволених до обігу на вітчизняному фармацевтичному ринку синонімів частка ЛП закордонного виробництва значно більша – 82,81% (відповідно, вітчизняного виробництва – 17,19 %).

Дослідження показали, що головними постачальниками простатопротекторів на вітчизняний ринок є виробники з 20 країн світу (див. табл.).

Таблиця

Виробники-постачальники простатопротекторів з інших країн світу

№ п/п	Країна-виробник	Частка простатопротекторів на вітчизняному фармацевтичному ринку (%)
1	2	3
1.	Німеччина	25,86
2.	Росія	8,63
3.	Індія	8,63
4.	Польща	6,91
5.	Словенія	5,17
6.	Великобританія	5,17
7.	Ізраїль	5,17
8.	Франція	3,45
9.	Австрія	3,45
10.	Італія	3,45
11.	Швейцарія	3,45
12.	Нідерланди	3,45
13.	Фінляндія	1,72
14.	Румунія	1,72
15.	Сербія	1,72
16.	Бельгія	1,72
17.	Єгипет	1,72
18.	Болгарія	1,72
19.	Югославія	1,72
20.	Канада	1,72
100,00

З табл. видно, що найбільша частка простатопротекторів надходить від виробників з Німеччини (25,86%), Росії та Індії ( по 8,63%), Польщі (6,91%).

За таких умов виникла необхідність в дослідженні впливу на ціну пропозицій дистиб’юторів – постачальників простатопротекторів на фармацевтичний ринок, походження виробника за місцем знаходження (вітчизняний, закордонний). Для цього нами проведений порівняльний аналіз середніх цін на пропозиції від усіх дистиб’юторів. Середні ціни розраховувались за формулою середньої арифметичної зваженої.

Встановлено, що середня ціна пропозицій дистиб’юторів на базові ЛП (розділ G) від вітчизняних виробників складає 4,30 у.о., а від закордонних виробників – 11,84 у.о., які перевищують ціну вітчизняних ЛП у 2,8 рази. Пропозиції на синоніми цих ЛП за середньою ціною мають таку ж закономірність, коли від дистиб’юторів на вітчизняні простатопротектори надходять пропозиції за більш доступними цінами (їх середня ціна складає 11,51 у.о.). Відповідно, пропозиції на ЛП закордонних виробників за ціною в 2,4 рази перевищують вітчизняні пропозиції (27,81 у.о.).

Серед розділу С пропозиції дистиб’юторів на базові ЛП вітчизняних виробників за середньою ціною більше (в 2,1 рази) привабливі (3,41 у.о.) у порівнянні з ціною на пропозиції на ЛП закордонних виробників (7,18 у.о.). Те ж саме виявлене серед синонімів цих ЛП, які від дистиб’юторів на ЛП вітчизняних виробників надходять за цінами, які в 4,9 рази доступніші (6,43:1,32 у.о.).

Ціни пропозицій на базові ЛП розділу L також залежать від виробника. Дистиб’ютори на вітчизнян і ЛП надають пропозиції за цінами, які в 12,2 рази доступніші у порівнянні з цінами на ЛП закордонних виробників (137,20:11,22 у.о.). Але на синоніми цих ЛП, навпаки, пропозиції від дистиб’юторів вітчизняних виробників більш високі (в 1,8 рази).

На заключному етапі проведений порівняльний аналіз ціни пропозицій на ЛП розділу V. Встановлено, що ціни пропозицій від дистиб’юторів на ЛП закордонних виробників в 1,7 рази вищі у порівнянні з цінами пропозицій ЛП від вітчизняних виробників (11,37:6,69 у.о.).

Таким чином, проведений маркетинговий аналіз дозволив з’ясувати розподіл простатопротекторів за міжнародною класифікаційною системою (АТС), що важливо враховувати у подальших дослідженнях. Одночасно, за допомогою проведених досліджень з’ясована проблема, пов’язана з наявністю на вітчизняному фармацевтичному ринку переважної більшості простатопротекторів закордонного походження за цінами, які значно перевищують ціни пропозицій дистиб’юторів на ЛП від вітчизняних виробників. Тому, актуальним напрямком подальших досліджень необхідно розглядати створення нових ЛП простатопротекторної дії вітчизняного походження та налагодження їх виробництва на фармацевтичних підприємствах.

Література:

1. Простатопротектори / С.М. Дроговоз, Т.А. Бухтіарова, В.В. Росіхін та ін. – Х.: ООО Виробниче підприємство Плеяда, 2005. – 184 с.

2. Бойко Н.И. Применение препарата простамин у пациентов с хроническим простатитом // Здоровье мужчины. – 2003. – №4. – С. 42-51.

3. Лоран О.Б., Пушкарь Д.Ю., Раснер П.И. Доброкачественная гиперплазия предстательной железы: принципы медикаментозной терапии //
Consilium Medicum. – 2001. – Т.3, №7. – С. 21-25.

4. Сегал А.С. Диагностика и лечение хронического простатита: Моногр. – М.: Витапрост; НИЖФАРМ, 2002. – 210 с.

5. Статистика: Підруч. / С.С. Герасименко, А.В. Головач, А.М. Єріна та ін.; За наук. ред. С.С. Герасименка. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2000. – 467 с.

6. Теорія статистики: Навч. посіб. / Г.І. Мостовий, А.О. Дєгтяр, В.К. Гаркавий та ін. – Х.: Вид-во ХарРІ УАДУ «Магістр», 2002. – 300 с.