Медицина / 12.Інфекційні хвороби
Трефаненко А.Г., Богачик Н. А., Венгловська Я.В.,
Москалюк В.Д., Печенюк Г.І.
Буковинський державний медичний університет,
м. Чернівці
КЛІНІКО-ЕПІДЕМІОЛОГІЧНА
ХАРАКТЕРИСТИКА КОРУ У ДОРОСЛИХ
Кір –
одна з найбільш поширених, так званих „керованих” інфекцій, на рівень
захворюваності якої можна впливати проведенням масової імунізації. Дана
інфекція в Україні циркулює на субепідемічному рівні, однак, із збереженням
періодичних підйомів захворюваності та спалахів кожні 3-4 роки [1,2]. На
початку 2006 р. спостерігався підйом захворювання на кір переважно серед підлітків,
студентів та людей молодого віку.
Метою дослідження було вивчення клінічних проявів та
особливостей перебігу хвороби у дорослих
під час епідемічного підйому (січень-червень).
Проведений аналіз клінічної картини кору у 252 хворих віком
від 18-до 40 років. З них мешканців міста – 185, сільської місцевості – 67.
Чоловіків було 88, жінок – 164. Тяжкий
перебіг хвороби спостерігався у 24 осіб, середньотяжкий у 227, легкий у одного
хворого.
З даних анамнезу життя з’ясовано, що ніхто з
обстежених в минулому на кір не хворів. Третина пацієнтів, особливо ті, які
проживали в гуртожитках, вказували на спілкування з хворими на кір за 10-12
днів до захворювання.
Хворі поступали в
стаціонар переважно на 1-2-й день від появи висипу. У всіх спостерігався
гострий початок хвороби. Катаральний період був в межах 3-4 діб, лише у 23 – до
6 діб.
При госпіталізації
всіі хворі скаржились на підвищення
температури тіла, загальну слабість, головний біль, зниження апетиту нежить,
сухий кашель,. У половини хворих відмічена світлобоязнь, сльозотеча.
Диспептичні прояви у вигляді нудоти, блювання, спостерігались у 66 (26,2%)
хворих, що відзначено й в інших повідомлення літератури [3]. 9 пацієнтів (3,6%) осіб скаржились на помірний
біль в животі. Рідкі випорожненя без патологічних домішок були у 14 (5,6%)
пацієнтів.
Плями Бельського-Філатова-Копліка при госпіталізаціїї
спостерігались у 154 (61,2%) хворих.
Рис.1. Хворий К, 23 р., 4 день
хвороби. (плями Бельського-Філатова-Копліка)
Перші висипні елименти у хворих з’являлись на обличчі, які
потім поширювались на шию, верхню частину грудей, а на другу добу від початку
висипу з’являлись на тулубі, верхніх кінцівках, на третю добу – на нижніх
кінцівках. У окремих хворих висип на нижніх кінцівках був відсутній. Екзантема,
як правило, носила плямисто-папульозний характер, однак у 89 осіб (35,3%)
місцями була зливною, а у 26 (10,3%) пацієнтів – геморагічною. Тривалість
висипки складада в середньому – 4,4 дня. Після згасання висипу залишалась
пігментація.
Збільшення периферичних лімфатичних
вузлів, переважно шийних і підщелепних відмічено у 72 (28,6%) хворих. З боку серцево-судинної системи відмічалось
збільшення частоти пульсу відповідно ступеню підвищення температури тіла. Однак
у окремих осіб (11) спостерігали відносну брадикардію. Зниження артеріального
тиску відмічено у 14 (5,6%) хворих. Жорстке
дихання в легенях виявлено в більшості хворих. Вологі хрипи
прослуховувались у 17 пацієнтів, у яких
рентгенологічно підтверджена вогнищева пневмонія.
Рис.1. Хворий К, 23
р., 2-ий день висипу.
При
досліджені загального аналізу крові особливих змін з боку червоної крові не
було. У переважної більшості спостерігався нормоцитоз, лейкопенія у 35 (13,8%)
хворих, лейкоцитоз у 19 (7,5%) осіб. У третини хворих відзначено зсув у
лейкоформулі вліво, лімфоцитоз.
Основним
методом підтвердження кору був серологічний метод – імуноферментний аналіз
(ІФА) для виявлення вірусоспечифічних
антитіл класу Ig M. Забір крові
проводився з 4-5 дня з моменту появи висипки. У 230 (91,3 %) обстежених отриманий позитивний результат, у
решти хворих діагноз встановлений клініко-епідеміологічно.
З
метою лікування хворим призначали дезінтоксикаційні засоби, амізон,
протефлазид, бромгексин, лазолван, АСС, у тяжких випадках та за ускладнень
антибактеріальні препарати (цефалоспорини, макроліди).
Виписка
здійснювалась за клінічними даними. Всі пацієнти виписані в задовільному стані.
Таким
чином, у всіх хворих відмічався типовий перебіг кору з циклічностю, наявністю
катарального періоду, періду висипань з чіткою
етапністю, періоду згасання висипки і пігментації.. В окремих осіб у
період висипань поширення висипки на
нижні кінцівки не було. Низька частота виявлення патогномонічного симптому кору
обумовлена тим, що хворі госпіталізовані в перід висипань. Наявність легкого
перебігу хвороби тільки в одного пацієнта свідчить про більш тяжкий перебіг
кору у дорослих. Відносно невисокий відсоток пневмоній серед обстежених можна
пояснити раннім включенням у комплексне лікування антибактеріальних препаратів
за тяжкого перебігу кору. Періодичні підйоми захворюваності на кір серед
підлітків, студентів, осіб молодого віку, свідчать про низьку напруженість
протикорового імунітету й обумовлюють необхідність проведення додаткової
ревакцинації коровою вакциною вказаного контингенту.
Література
1. Савчук Ф.І., Гайдей В.Р., Лаврюкова С.Я.,
Красницька Л.В., Шевченко Г.О. Еволюція епідемічних особливостей кору //
Інфекційні хвороби.– 2006.– №3.– С. 17-20.
2. Чудна Л.М., Брижата
С.І., Красюк Л.С. Епідемічна ситуація з кору в Україні у 2003-2005 рр. //Вакцинопрофілактика
керованих інфекцій та її безпека: Маиер. наук.- практ. конф. (13-14 квітня 2006
р.).– Київ,2006.– С.22-23.
3. Вазианова Ж.И., Подолюк
О.А. Корь у взрослых. //Сучасні інфекції.– 2004.– №2. – С. 42-47.
Відомості про
авторів
1.
Трефаненко Афанасій Григорович, к. мед. н., старший
викладач кафедри інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету.
Телефон:57-51-32.
2.
Богачик Нонна
Анатоліївна, к. мед. н., асистент
кафедри інфекційних хвороб Буковинського державного медичного
університету. Телефон: 4-31-01. Електроний адрес: nbcnlk@cv.ukrtel.net
3.
Венгловська Ядвіга Вікентіївна, к. мед н., асистент
кафедри інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету. Телефон:52-50-28.
4.
Москалюк Василь Деонізійович, к. мед. н., доцент
кафедри інфекційних хвороб Буковинського державного медичного університету.
Телефон:52-87-57
5. Печенюк Г.І. зав. інфекційного
відділення Чернівецької ОКЛ.