Секція «Педагогічні науки»

Підсекція 5

С.В.Нікітін викладач, С.І.Кулікова викладач, С.В.Цигоненко викладач

Первомайський факультет Харківського державного університету харчування та торгівлі

Візуалізація викладання філософії

Зміни, що відбуваються у світі, у матеріальному й духовному бутті нашого суспільства, актуалізують формування нового погляду на філософію - потужного шару духовної культури, без освоєння якої людина не може бути освідченою у повному сенсі цього слова. От чому один із найважливіших завдань стало розкриття поліфонічного характеру філософії і її ролі в осмисленні світу людиною.

Філософії як сфері духовної творчості властива широка розмаїтість методологічних підходів і теоретичних систем.

Безперечний той факт, що філософія - плюралістична. Жодна філософська школа не повинна заявляти про своє право монополії на істину. Плюралізм стає тут способом реалізації багатоплановості усвідомлення специфіки філософії як відносно самостійного фактора духовного життя суспільства. Філософський плюралізм - результат неоднозначного відношення й розуміння людиною світу. Методологічна концепція плюралізму у філософії має об'єктивні підстави, оскільки шляхи руху до істини різні. Плюралізм - переконливий засіб подолання десятиліть панування у філософії марксоцентризму.

У більшості країн світу філософія постає провідне місце в системі гуманітарних дисциплін, які вивчаються у вищій школі. Загальновідомо, що від гуманітарного освіти значною мірою залежить творчий потенціал особистості. Оволодіння основами філософських знань допомагає студентові стати фахівцем, що вміє широко й глибоко мислити й діяти самостійно.

Сучасний викладач не може не враховувати тенденцію, що припускає відмову від монотеоретичної ідеологізованої моделі викладання філософії й перехід до нової плюралістичної моделі її вивчення, орієнтованої на ознайомлення студентів з багатомірним світом філософських ідей, широким спектром різноманітних підходів до найважливіших питань світобудови. Це дасть можливість зробити їм усвідомлений вільний вибір своєї світоглядної позиції.

На сьогодні студентам, що вивчають філософію пропонується безліч навчальних посібників, у яких відбиті різні підходи як у змісті, так і в методиці викладу матеріалу. Як відомо, педагогіка в числі важливих методологічних принципів утворення пропонує сполучення абстрактного й конкретного, наочного й образного, емпіричного й теоретичного. Виникає питання, як цей принцип реалізувати в процесі вивчення філософії при всьому різноманітті навчального матеріалу забезпечуючи при цьому можливість не тільки сприймати, запам'ятовувати, але й осмислити його.

На нашу думку, цим вимогам відповідає така форма навчального заняття як лекція-візуалізація, що виникла внаслідок пошуку нових можливостей для реалізації принципу наочності. Вона передбачає перетворення у візуальну форму усної інформації. Однак, демонстраційні матеріали, різні форми наочності, повинні не тільки доповнювати словесну інформацію, а й самі виступати змістовними повідомленнями. Підготовка до такої лекції передбачає перетворення, перекодування її змісту або частин у візуальну форму для подання студентам через технічні засоби. Виклад такої лекції зводиться до вільного, розгорнутого коментування підготовлених матеріалів. При цьому важливо визначити візуальну логіку, ритм викладання матеріалу, його дозування й стиль спілкування з аудиторією.

Проведення такої лекції полягає в демонструванні ілюстрованих посібників, плакатів, географічних й історичних карт, схем, малюнків на дошці, картин (фотографій, моделей та ін.). Ілюстрації полегшують сприйняття навчального матеріалу, сприяють формуванню конкретних уявлень, точних понять.

Аналіз таблиць, малюнків й інших ілюстрацій, пропонованих під час лекції має осмислений характер, оскільки під час аналізу доводиться зв'язувати ілюстрації з матеріалом лекції, вивченим матеріалом.

Один з варіантів - створення навчального комплексу, що включає структурно-логічні схеми й наочні моделі. Таким чином, можна спробувати розкрити зміст філософських понять, принципів, закономірностей у єдності наочного й абстрактного.

Виклад навчального матеріалу у формі, максимально доступній для розуміння студентами нефілософських спеціальностей, стислість викладу при достатній широті охоплення питань і тем - ці завдання, безумовно, актуальні в умовах постійного дефіциту навчального часу, що відводиться у вищих навчальних закладах на вивчення предмету "Філософія". При цьому, якщо користуватися винятково схемами, звичайно, відбувається певне спрощення філософського матеріалу. Але позитивний ефект, що досягається сполученням наочного й теоретичного (лекційні пояснення викладача) навчального матеріалу, все-таки переважує негативні моменти.

На нашу думку, використання структурно-логічних схем і наочних моделей сприятиме розвитку в студентів навичок сучасного творчого мислення й умінь самостійної роботи в тому числі з текстовою інформацією, сприяти розумінню й глибокому засвоєнню матеріалу.