Яніна Романенко

Ірина Гришан

НТУУ «КПІ» м. Київ

Формування комунікативної компетенції у школярів

Поглиблення міжнародних зв'язків України, інтеграція країни до загальноєвропейських структур підвищують роль іноземних мов як важливого засобу міжкультурного спілкування.

Відповідно до Державного стандарту базової і повної середньої освіти, концепції іншомовної освіти основне призначення вивчення іноземної мови у загальноосвітніх навчальних закладах полягає у забезпеченні оволодіння учнями уміннями та навичками спілкування в усній і писемній формах відповідно до мотивів, цілей і соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях, у формуванні в учнів комунікативної компетенції.

Державний стандарт базової і повної середньої освіти, нові програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів сучасне навчально-методичне забезпечення вивчення іноземних мов стали своєчасним відгуком на соціальне замовлення суспільства. У цих документах, які базуються на Рекомендаціях Ради Європи, закладено принципи комунікативного спрямування, особистісної орієнтації, автономії учня, взаємопов'язаного навчання видам мовленнєвої діяльності, що реалізують один із ключових принципів Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти — «іноземні мови — для життя»

Відповідно до переорієнтації шкільного іншомовного навчання - це оволодіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування і важливим механізмом у діалозі культур різних народів і націй та згідно «Концепції навчання іноземних мов у середній загальноосвітній 12-річній школі» пріоритетним було визначено якраз комунікативний підхід як такий, що забезпечує високий рівень оволодіння іноземною мовою, розвиває комунікативні уміння учнів у різних видах мовленнєвої діяльності, сприяє їхньому вихованню, розвитку й самоосвіті.

У контексті постанови Кабінету Міністрів України № 1717 «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання» та враховуючи, що молодший шкільний вік є чи не найсприятливішим для оволодіння іноземними мовами, у 2002 році уперше у вітчизняній шкільній практиці навчання іноземної мови як загальноосвітнього предмета розпочалося з другого класу — у період, коли у школярів починають формуватися базові навчальні навички і вміння, починається новий етап складного .психічного та інтелектуального розвитку особистості школяра.

Робота з упровадження комунікативного підходу до вивчення іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах здійснювалася одночасно із впровадженням системи оцінювання навчальних досягнень учнів. Це, у свою чергу, дозволило за активної допомоги ряду міжнародних організацій, як то Британської Ради, Американської Ради з міжнародної освіти. Відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні, Корпусу Миру СІЛА в Україні, британських видавництв, Гете-інституту, Посольства Франції в Україні підготувати нові навчальні програми з іноземних мов для 2—12 класів.

Натепер вивчення іноземної мови в загальноосвітніх навчальних закладах здійснюється за двома навчальними програмами: учні 11-річної школи навчаються за програмою у редакції 1998 року, учні 12-річної школи — за програмами 2004 року

В основі програми, за якою навчаються учні 11-річної школи, лежить формування граматичної компетенції — так званий «граматико-перекладний» підхід до вивчення іноземних мов. Відправним його моментом є мовна форма, а не функція. Останнє на сьогодні вже не сприяє у повній мірі розумінню того, де (в якій сфері, ситуації) і для досягнення якої мети доцільно було б вживати мовний матеріал, що вивчається.

В основу ж навчальної програми для 12-річної школи покладено формування комунікативної компетенції. Цей підхід акцентує більшу увагу на функціях мовних, лексичних і граматичних одиниць, що сприяє розвитку комунікативно спрямованого оволодіння учнями навчального матеріалу

Методичні засади нової програми, узгоджені з Загальноєвропейськими рекомендаціями з мовної освіти, є комунікативне спрямованими, зорієнтованими насамперед на формування в учнів мовленнєвих умінь.

У центрі уваги комунікативного підходу перебуває діяльність самого учня. Вчитель же залучає учнів до творчої співпраці для ефективної підготовки і проведення уроку через пошукові, особистісно зорієнтовані завдання, проектну діяльність.

Отже, основний зміст діяльності з навчання іноземної мови у 2007—2008 навчальному році буде зосереджений на збалансованому виконанні таких вимог:

1. Пріоритет комунікативної мети у навчанні, що передбачає таку організацію діяльності, яка спрямована на оволодіння учнями спілкуванням в усній і писемній формах. У процесі досягнення цієї мети реалізуються виховні, розвивальні та загальноосвітні функції іноземної мови як шкільного предмета.

2. Діяльнісний характер навчання, що забезпечується особливими видами діяльності, які в умовах уроку дають змогу змоделювати реальні ситуації спілкування. Це мовленнєві ситуації, рольові гри, проектна діяльність, групова робота тощо.

3. Збалансоване взаємопов'язане навчання всіх видів мовленнєвої діяльності, активна опора на різноманітні форми і способи засвоєння навчального матеріалу для раціонального його використання в усному і писемному мовленні.

4. Урахування особистісних якостей учнів, що дає змогу прогнозувати процес навчання відповідно до їхніх інтелектуальних можливостей, інтересів, рівня готовності до оволодіння іноземною мовою, типологічних, індивідуальних і вікових особливостей.

5. Диференційований підхід до навчального матеріалу з урахуванням перспектив його використання.

6. Опора на досвід, набутий учнями у вивченні рідної мови, що сприяє усвідомленому оволодінню мовним матеріалом, дає змогу раціоналізувати навчальний процес.

7. Використання різних технологій навчання, які не суперечили б прийнятій концепції не тільки урізноманітнювали б навчальну діяльність, а й сприяли її ефективності.

8. Пріоритети у використанні автентичних текстів і матеріалів, що забезпечує нормативність мовлення і дає змогу досягти рівнів навченості, визначених програмою для кожного класу

9. Соціокультурне спрямування процесу навчання, що забезпечується відповідними вербальними та ілюстративними засобами, і в майбутньому дасть змогу учневі комфортніше почуватись у чужомовному середовищі.

Основними принципами навчання в середній школі є регулярність та інтенсивність. Процес інтенсивного навчання передбачає постійну роботу учнів у заданому ритмі, щоб досягти кінцевої мети кожного року навчання. Кожен учень має можливість самостійно планувати заняття та їх інтенсивність, навчатися з тією швидкістю, яка більше йому підходить.

На сучасному етапі вивчення іноземних мов має особливе значення. Основою для вивчення мови в умовах немовного середовища слугуватиме текст на іноземній мові, та викладач повинен підібрати ті види і типи текстів, які допоможуть учню реалізувати всі комунікативні можливості мовлення.

Навчання усному мовленню іноземною мовою – це складний трудомісткий процес. При розвиткові навичок усного мовлення іноземною мовою, викладач повинен увесь час пам‘ятати, що монологічний її елемент не уступає діалогічному.

Таким чином, інноваційні технології викладання іноземних мов у середніх школах включає у себе традиційні та інтенсивні методи навчання, що ґрунтуються на функціонально-комунікативних лінгводидактичних моделях мови та на розробці цілісної системи навчання учнів мовленнєвому спілкуванню на різні мови.