Филологические
науки/4.Синтаксис: структура, семантика, функция
Солонар О.В.
Чернівецький національний
університет, Україна
Лексико-семантичний
аналіз сполучуваності
прикметників
приналежності з іменниками на позначення предметів та явищ навколишнього світу
Мета даного
дослідження – наведення таких характеристик прикметників приналежності з
іменниками на позначення предметів та явищ навколишнього світу, як
сполучуваність, широта сполучуваності, суттєві синтагматичні зв’язки. Матеріалом
дослідження послугували твори художньої прози (романи) сучасних німецьких
авторів.
Методом суцільної
вибірки було отримано 2236 словосполучення прикметників з іменниками на
позначення предметів та явищ навколишнього світу, з них 244 словосполучення
прикметників приналежності, що складає майже 11 % від загальної кількості. На
логічних та інтуїтивних засадах доцільно, на нашу думку, розділити прикметники
приналежності на 2 семантичні підкласи: Приналежність,
залежність (позначають свободу, залежність, приналежність предметів, істот):
eigen, feindlich,
gemeinsam, usw.; Національна, територіальна
приналежність (позначають приналежність предмета, істот до певної
території, нації, країни, міста, сторін світу тощо): südlich,
östlich, westlich, ukrainisch, deutsch, englisch, usw.
Вказуючи,
насамперед, на відповідну приналежність різних механізмів, загальновживаних предметів
та речей, обидва підкласи прикметників приналежності виявили найбільшу
сполучуваність з підкласом іменників: [неживі предмети, речі, механізми] (див.
табл. 1).
Для виявлення
здатності досліджуваних підкласів прикметників сполучатися з певною кількістю
підкласів іменників на позначення предметів та явищ навколишнього світу
використовуємо такий параметр, як широта сполучуваності. Широта сполучуваності
виражається деякою відносною величиною, яку отримують при діленні кількості
одиниць, сполучуваність з якими зафіксована, на загальну кількість одиниць, що
складають досліджувану систему [2, с. 65]. Так, підклас [національна, територіальна приналежність] вступає в
сполучуваність з усіма виділеними 9 підкласами іменників, а підклас [приналежність,
залежність] – тільки з 8 підкласами. Обчислення широти сполучуваності виглядає
таким чином: – 9:9=1, та – 8:9=0,88. Оскільки даний параметр виражається
величиною від 0 до 1, для досліджуваних підкласів характерний високий ступінь
широти сполучуваності.
Таблиця 1.Частота сполучуваності
прикметників приналежності з
іменниками на позначення
предметів та явищ навколишнього світу
|
Прикметники Іменники |
1. Приналежність, залежність |
2. Національна, територіальна приналежність |
Всього |
|
1. Неживі предмети, речі, механізми |
36 |
38 |
74 |
|
2. Фауна: тварини, їх частини |
6 |
4 |
10 |
|
3. Флора: рослини, сільськ. культури |
1 |
8 |
9 |
|
4. Природа, світ, геогр., астроном. об’єкти |
25 |
31 |
56 |
|
5. Місце дії: будови, простор. об’єкти |
26 |
17 |
43 |
|
6. Їжа |
– |
8 |
8 |
|
7. Суспільні організації, установи. |
12 |
18 |
30 |
|
8. Дорога, траєкторія руху |
3 |
1 |
4 |
|
9. Одяг |
4 |
6 |
10 |
|
Всього |
113 |
131 |
244 |
За допомогою
статистичних методів – критерію хі-квадрат та коефіцієнта (К) отримані значимі синтагматичні зв’язки,
які наведені в таблиці 2. Величина коефіцієнта К дозволяє розмежовувати
„змінний”, „стійкий” та „сталий” контексти [1, с. 47]. У трьох випадках коефіцієнт
спряженості більший за 0,10, але менший за 0,30. Це дозволяє говорити про
стійкі контекстуальні зв’язки.
Таблиця 2. Значення величин
хі-квадрат і коефіцієнтів К синтагматичних зв’язків
прикметників приналежності з підкласами іменників
|
Прикметники Іменники |
1. Приналежність, залежність |
2. Національна, територіальна приналежність |
|
3. Флора: рослини, сільськог. культури |
- |
χ2=4.66;
К=0.14 |
|
5. Місце дії: будови, прос. об’єкти |
χ2=4.21;
К=0.13 |
- |
|
6. Їжа |
– |
χ2=7.13;
К=0.17 |
Дані таблиці 2 уможливлюють такі
висновки:
Підклас
прикметників [приналежність, залежність] виявив статистично значущий зв’язок з
підкласом іменників [місце дії: будови, просторові об’єкти] ( К=0.13). Даний
показник інтенсивності вказує на „стійкий контекст”. На нашу думку, це
зумовлено досить частим і закономірним використанням прикметників приналежності
у сполучуваності з позначеннями будівель і просторових об’єктів.
Для підкласу
[національна, територіальна приналежність] встановлена міра статистично значущого
зв’язку з [їжа] ( К=0.17). Частота вживання даного підкласу була досить
невисокою (8 із 131), а отримані дані вказують нам на значущий зв’язок і
стійкий контекст. Слід зазначити також, що підклас [приналежність, залежність]
не виявив, взагалі, жодної сполучуваності з підкласом [їжа]. Отже, отримані
дані вказують на стандартність вживання саме прикметників національної
приналежності з іменниками на позначення їжі та напоїв. Зумовленість цього може
полягати в тому, що прикметники національної приналежності при вживанні з
іменниками на позначення їжі, напоїв надають нам чітку інформацію щодо їх
якості, смаку, способу приготування. У цілому, досить багато страв, напоїв
являються суто національними і ми розрізняємо їх, використовуючи прикметники
національної приналежності. Сильний синтагматичний зв’язок даного підкласу
виявлено також з підкласом [флора: рослини, сільськогосподарські кул-ри] (
К=0.17), хоча емпірична величина невисока (8 із 131).
Отже за допомогою
статистичних методів нами виявлені характеристики прикметників приналежності з
іменниками на позначення предметів та явищ навколишнього світу.
ЛІТЕРАТУРА
1.
Бистрова Л.В. Вивчення синтагматичних
зв’язків слів за допомогою статистичних методів // Мовознавство. – 1978. - № 4
2.
Левицкий В.В. Квантитативные методы в лингвистике. – Черновцы: Рута, 2004. – 190 с.
3.
Левицкий В.В. Статистическое
изучение лексической
семантики: Учеб. пособие. –
Киев: УМК ВО, 1989.- 156 с.