политология 6/проблемы взаимодействия власти и общественности

Кирилюк Н.А.

ПВНЗ «Європейський університет»

ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ПОЛІТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ ЯК ОСНОВНА УМОВА АКТИВІЗАЦІЇ ЇЇ ЕЛЕКТОРАЛЬНОЇ ПОВЕДІНКИ

Саме через вивчення молодіжного середовища, в першу чергу студентського, можна виявити динаміку суспільства і потенціал його майбутнього розвитку.

У цьому плані важливою проблемою бачиться вивчення особливостей політичної активності, мотивів та симпатій українського студентства. Звичайно, такі загальні тенденції розвитку сучасного українського суспільства, як відчуження державної влади від громадян, недовіра до влади і окремих політичних інститутів, зниження політичної активності громадян в цілому, не могли не вплинути на студентство. У той же час вивчення сучасних політичних процесів дозволяє говорити про особливу і відносно стійку поведінку студентської молоді в політичній діяльності взагалі і виборах зокрема.

Аналіз електоральної поведінки студентської молоді, проведений в процесі дослідження, засвідчує, що в значній мірі рівень залученості студентства до різних етапів виборчої діяльності є відображенням рівня його політичної культури.

Політична культура – це галузь ціннісно - смислової детермінації поведінки людей по відношенню до певних політичних явищ і розглядається як певний комплекс знань (істинних чи хибних) про політику та її суб’єкти, а також, це сукупність соціально – психологічних настанов, зразків поведінки соціальних верств, громадян, які стосуються їх взаємодії з політичною владою і визначають відношення до політичної сфери та направленість політичної активності. Підвищення рівня політичної культури можливе шляхом безпосереднього впливу на знання, емоції та оцінки її носіїв.

Показники політичної інформованості і компетентності дуже важливі щодо визначення рівня політичної культури студентства як соціально-демографічної групи, яка перебуває в стадії політичної соціалізації, тільки починає прилучатись до різних форм політичної активності, не має зовсім або має невеликий електоральний досвід.

Сучасне студентство характеризується недостатнім рівнем освоєння демократичної політичної культури. Більшість вважає недостатнім рівень знань щодо політичної сфери. Низька політична освіченість ускладнює можливість свідомого і відповідального електорального вибору. Дослідження показало, що студенти вважають недостатнім рівень своїх знань про законодавство, яке регулює виборчий процес. Не може бути активної електоральної поведінки, якщо вона не базується на знаннях щодо виборів взагалі та органів державної влади, які обираються. Недостатність або відсутність знань є причиною некомпетентного і невідповідального вибору.

Таким чином, не можна відкидати важливість впливу навчальних дисциплін на формування цілісних знань щодо політичної сфери життя суспільства в цілому і виборів зокрема. Саме навчання взагалі, і освоєння навчальних дисциплін суспільно-гуманітарного циклу особливо, повинні забезпечити здійснення активного і цілеспрямованого процесу політичної соціалізації сучасного українського студентства. Від того, наскільки ефективним буде навчальний процес, залежить не лише рівень професійної підготовки майбутнього спеціаліста, але й рівень його політичної компетентності.

В ході дослідження зроблено ряд висновків стосовно стану та проблем політичної культури молоді України, її особливостей і перспектив розвитку, а також про роль вищого навчального закладу у формуванні демократичної політичної культури студентської молоді, зокрема:

- складне соціально-економічне становище країни призводить до загострення молодіжних проблем, негативно впливає на всі сфери життєдіяльності студентів: можливості задоволення матеріальних і духовних потреб, професійне і громадянське становлення. Ці та інші причини накладають своє відображення на характеристики політичної культури студентів, що в кінцевому рахунку виявляється в оцінці студентами своєї ролі в державному будівництві як незначної;

- загалом студенти стурбовані станом суспільно-політичного життя в Україні, цікавляться проблемами політики, але простежується поверховість, епізодичність звернення до політичних проблем, недооцінка політичного фактора, як чинника виникнення і розв’язання соціально-політичних конфліктів;

- знанням студентів про політику, їх судженням та оцінкам щодо політичних процесів притаманна двоїстість. З одного боку, вони демонструють чітку орієнтацію на державні перетворення, а з іншого – відсутність інтересу до практичної участі в політичному житті. Якщо врахувати досить високу потенційну готовність до активних політичних дій у поєднанні з низьким відсотком свідомої участі в них, то можемо прогнозувати, що у випадку різкого загострення соціально-економічних проблем, або під впливом авторитетних політичних лідерів студенти здатні як до позитивних, так і до соціально небажаних, невиважених і спонтанних дій;

- молодь в переважній більшості підтримує незалежність Української держави, але демонструє недостатнє розуміння соціальної значимості поняття «держава», недостатню його включеність у систему національно-політичних цінностей та пріоритетів;

- формування політичної культури молоді тісно пов’язане з формуванням певного типу особистості, таких її характеристик, як спрямованість, саморегуляція, активність, що можливе за умови постійного вивчення потреб, цінностей, мотивацій участі молоді у сфері політичного життя та врахування їх у навчально-виховному процесі вищого навчального закладу;

- освоєння майбутніми фахівцями політичної культури демократичного, активістського типу неможливе без втілення такої культури у найрізноманітніші реалії оточуючого життя, включаючи вузівське.

Щодо стану політичної культури в Україні, то тут очевидне поки що одне: доля країни у найближчі десятиріччя у вирішальній мірі від цього стану залежатиме. Без піднесення рівня політичної активності мас ні вивести економіку із кризи, ні закласти основи правової держави і громадянського суспільства неможливо.

Сучасна молодь перебуває в процесі професійного і громадянського становлення. Від її позитивного, оптимістичного, активного ставлення до життя залежить доля суспільно-політичних реформ, доля Української держави сьогодні та в майбутньому.

Література:

1. Карнаух А. Проблеми молодіжної політики в сучасній Україні // Політичний менеджмент. – 2005. - № 4. – С.63 – 69.

2. Левінська А.А. Становлення сучасної політичної культури України // Другі юридичні читання. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції (18 травня 2005 року). – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2005. – С.81 - 84.

3. Доцяк І.І. Вибори в контексті трансформації політичної системи України // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 24. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. – С. 609-614.