Пархоменко А.А.

Кондратьєв В.О.

Дон НУЕТ

Праця молоді

(правові та економічні аспекти)

На сьогоднішній день працевлаштування молодого покоління бентежить усіх громадян України. Це обумовлено зіткненням інтересів як робітників так і роботодавців. У тезах досліджується проблематика працевлаштування молоді після закінчення ВНЗ.

Людина як член суспільства, згідно Конституції України має обов'язки щодо держави, яка в свою чергу повинна забезпечувати їх реалізацію та захист. У зв’язку з цим найперший обов'язок усіх учасників цих відносин – мати власну громадянську позицію. Саме звідси, на мій погляд, беруть свій початок усі інші громадянські обов'язки працездатного населення.

У листопаді 2007 року було проведено анкетування серед студентів Донецького національного університету економіки і торгівлі ім. М.І.Тугана-Барановського, стосовно працевлаштування української молоді.

В опитуванні взяли участь 280 студентів I-V курсів (вік респондентів коливався від 16 до 23 років), 19 викладачів нашого університету. Анкета містила в собі відкриті запитання. Після обробки анкет були виявлені наступні факти:

- майже 37% опитуваних вважають, що праця - не для них, надто молоді, ще встигнуть напрацюватись;

- майже 43% (з яких 35% вже працюють) наголошують на тому, що потрібно починати працювати чим раніше, тим краще – таким чином можна, по-перше набути більшого досвіду та напрацювати стаж, по-друге, це дозволить за відносно короткий період досягнути певного статусу у суспільстві;

- більше 17% респондентів мріють про великі гроші, і зовсім нічого при цьому не робити (спираються на своїх батьків). Такі утриманські настрої молоді є хибними і шкідливими для суспільства;

- більше 75% опитуваних не знають своїх прав, що викладені у Конституції України (включаючи право на працю).

Навіть такий загальний аналіз дозволяє визначити, що в державі існують певні кризові моменти. У сучасному українському суспільстві вони обумовлені кризою політики і права, відсутністю консолідуючої суспільної ідеї, девальвацією моральних цінностей і обов'язків щодо суспільства. Все це породжує в свідомості молоді нігілізм до своїх конституційних прав взагалі і до трудових особисто.

Ринок праці - важлива багатопланова сфера економічного і соціального життя суспільства, тому потребує кваліфікованого регулювання, підвищення ефективності його функціонування. Згідно закону України «Про зайнятість населення», державна політика на ринку праці полягає в сприянні повній, продуктивній і вільно обраній зайнятості.

З метою вирішення задач регулювання українського ринку праці державну політику в цій сфері слід спрямувати на: створення дієвої правової бази; створення умов з боку держави для само зайнятості населення; фінансування програм навчання, підвищення кваліфікацій і перекваліфікацій кадрів; заохочення територіальної мобільності робочої сили; регулювання міжнародних потоків трудової міграції шляхом підписання міжнародних угод тощо.

Ефективність реалізації цих завдань можливе за допомогою удосконалення правового та економічного аспектів цієї проблеми.

Певні умови, щодо вирішення проблем працевлаштування молоді в Україні вже створені.

1. Необґрунтована відмова в прийомі на роботу забороняється. Право на працю – одне з основних соціально-економічних прав громадян. Трудові відносини регламентуються трудовим правом, основним нормативно-правовим актом якого є Кодекс законів про працю.

За статистикою роботодавець не хоче приймати молодь (частіш за все в них не має досвіду роботи, а платити потрібно таку ж заробітну плату, що й освіченому працівнику).

2. Якщо Ви вже отримали роботу, тоді Вам обов’язково необхідно задля своєї безпеки та юридичного захисту своїх конституційних прав укласти трудовий договір. Укласти трудовий договір може особа право суб’єктна: правоздатна, дієздатна (розумово здорова, досягла певного віку). Вік, з якого можна укласти трудовий договір, – 16 років, але за згодою одного з батьків чи осіб, що їх замінюють, при наявності медичного дозволу – з 15 років; для підготовки молоді до праці допускається прийом на роботу учнів з 14 років. Якщо ж роботодавець не бажає укладати трудовий договір, тоді Вам залишається лише вірити його обіцянкам про всі аспекти подальшої роботи, включаючи й заробітну плату. Таке становище лишає працівника можливості використання своїх прав, гарантованих конституцією, а також позбавляє від судового захисту своїх трудових прав.

3. При укладенні трудового договору з метою перевірки відповідності працівника роботі, що доручається, власником може бути встановлене випробування: для робітників – не більш 1 місяця; для інших категорій працівників – не більш 3 місяців; в окремих випадках – до 6 місяців. Однак для неповнолітніх; молодих робітників; молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів; осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної служби; інвалідів з дитинства випробування не встановлюється.

4. Ст. 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Трудовий договір, укладений на невизначений термін (ст. 38 КЗпП), може бути розірваний працівником у будь-який час, але працівник зобов’язаний письмово попередити про це власника за два тижні.

Розірвання трудового договору з ініціативи власника (ст.40 КЗпП) за скороченням штату працівників для молодих фахівців може застосовуватися лише у виняткових випадках.

5. Також ст. 43 Конституції України громадянам України надається право на своєчасне одержання винагороди за працю, що повинно бути захищено законом. Заробітна плата – винагорода, як правило, у грошовому еквіваленті, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Оплата праці для працівників молодше 18 років при скороченій тривалості робочого дня заробітна плата виплачується в тім же розмірі, що і працівникам відповідних категорій при повній тривалості щоденної роботи.

6. Що стосується робочого часу, тобто часу, протягом якого працівник зобов’язаний виконувати свої функціональні обов’язки, визначені трудовою угодою. Існує загальна тривалість робочого часу – 40 годин на тиждень, скорочена тривалість робочого часу для неповнолітніх, заборонено залучати працівників молодше 18 років до роботи у нічний час, до надурочних робіт, та до роботи у вихідні дні.

Держава приділяє значну увагу до трудової зайнятості молоді, але на наш погляд необхідно упровадити наступне:

1. Забезпечення державою на законодавчому рівні першого працевлаштування.

2. Закон, за яким кожен роботодавець повинен мати 5 % - й резерв робочих місць для забезпечення працевлаштування молоді після закінчення ВНЗ.

Література:

1. Дорожжина С.В., Тодоров И.Я. Основы государства и права. – Донецк.: Центр подготовки абитуриентов, 2004.- 256с.

2. Правознавство: Навч. посібник. /за ред. Т.В. Варфоломеєвої, В.П. Пастухова.-К: Знання – Прес, 2004.- 436с.

3. Юридичні терміни: Тлумачний словник / за ред.проф. В.Г. Гончаренка.- К.: Либідь, 2003.

4. Основи правознавства / за ред. І.Б. Ісенка.-К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003.- 432с.