Право/11, Криміналістика и судова медицина

Шабанова Т.В., Брежнєва Н.С., Хоружа Л.Ф.

Донецький НДІ судових експертиз

ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ЕКСПЕРТИЗИ ПО ДОСЛІДЖЕННЮ ВИРОБІВ, ЩО ПРОЙШЛИ ХІМІЧНЕ ЧИЩЕННЯ

Останніми роками спостерігається інтенсифікація роботи судово-експертних установ, які є основною ланкою в передачі досягнень науки в повсякденну роботу органів по охороні правопорядку. Без нових експериментальних розробок, методів і методик вирішення експертних задач, поліпшення якості експертних досліджень неможливе. Одним з таких нових експериментальних досліджень стало дослідження предметів волокнистої природи і виробів з них, що пройшли хімічне чищення.

В практиці проведення експертиз волокнистих матеріалів і виробів з них нерідко виникають труднощі, пов'язані зі встановленням причин погіршення якості виробу після проведення хімічного чищення.

Предметом експертизи по дослідженню виробів, що пройшли хімічне чищення є фактичні дані і обставини справи, які встановлюються на підставі спеціальних знань у галузі криміналістики, дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них, трасологічного дослідження об’єктів волокнистої природи.

На дослідження надходять текстильні вироби різноманітного асортименту у вигляді одягу і спорок, а також деякі предмети домашнього побуту: килими, ковдри, пледи, скатертини, драпіровки і т.ін.

Все різноманіття виробів можна підрозділити на наступні групи: швейні вироби, трикотажні, хутряні, головні убори, килимові і гардиново-тюлеві вироби.

Одяг є для людини предметом першої необхідності. Залежно від призначення (повсякденний, вихідний, спортивний, формений, робочий, спеціальний одяг), кліматичних умов, району мешкання, віку і статі, умов роботи і т.п. Для виготовлення одягу можуть бути використані різноманітні матеріали. Основними матеріалами для виготовлення одягу і предметів домашнього побуту є тканини, трикотаж, неткані матеріали, штучні і натуральні шкіри і хутро, плівкові матеріали.

Для виробництва тканин, трикотажу, нетканих матеріалів, швейних ниток використовуються різні текстильні волокна. Знання властивостей волокон необхідні для правильного підбору хімічних матеріалів, що використовуються в процесах хімічного чищення, незалежно від того, є на виробі маркування чи ні, оскільки маркіровка не завжди може відповідати виробу до якого вона пришита.

Визначення волокнистого складу виробів, є первинним етапом дослідження і не представляє складнощів ні з методичної ні з технічної точок зору.

Основні питання, які ставляться на вирішення - діагностичного характеру, але зустрічаються і реставраційні задачі (встановлення первинного стану об'єктів, наприклад при перефарбовуванні) та інші.

Відповідно до можливостей експертизи на вирішення ставляться такі питання:

- які пошкодження з'явилися на виробі після проведення хімчистки? Чи є вони виробничими дефектами або наслідком хімчистки виробу?;

- чи відповідають умови експлуатації представленого виробу, виготовленого з матеріалу з конкретним волокнистим складом з тими умовами експлуатації, які вказані на маркувальному ярлиці за допомогою спеціальних символів;

- причини зміни забарвлення виробу і розподілу фарбника після хімчистки;

- чи вплинула хімчистка на властивості волокон матеріалу, з якого виготовлений виріб;

- чи відповідає стан виробу після хімічного чищення вимогам ГСТУ 201-03-96 „Одяг та предмети домашнього вжитку після хімічної чистки”;

- перефарбовувався виріб чи ні;

- чи маються на виробі пошкодження експлуатаційного характеру (механічні, термічні, хімічні), які були на виробі до чищення?

Окрім цих питань можуть ставитись питання, які відносяться до трасологічних, біологічних, товарознавчих досліджень.

Для того, щоб вирішити ці завдання необхідно проводити експериментальні хіміко-фізичні та біологічні дослідження.

При вирішенні першого питання дослідження проводяться в комплексі з експертами-товарознавцями. При виконанні експертиз даного виду експерт користується методичними посібниками з дослідження волокнистих матеріалів і численними нормативно-інформаційними джерелами і нормативною документацією.

Текстильні вироби, що є об'єктами експертного дослідження, вимагають використовування таких методів дослідження, які дозволяють отримати максимум інформації діагностичного та ідентифікаційного характеру.

Існують різні методи, які розрізняються за способом та джерелом отримання інформації:

– органолептичний, який базується на відчуваннях органів почуттів (без використання технічних засобів вимірювання). Наприклад, оцінка міцності пофарбування шляхом порівняння проби матеріалу зі зразком, що раніше не піддавався чищенню або експлуатації. Візуальний огляд (встановлення зовнішнього вигляду, кольору, макроструктури, макроморфології). Цей метод не виключає використання таких засобів, як лупа, мікроскоп тощо;

- фізичний метод включає вимірювальні дослідження, що здійснюються за допомогою технічних засобів вимірювання властивостей продукції, та мікроскопічних досліджень (до найбільш цінних у цьому плані відомостей відноситься морфологічна будова і текстура. Для вивчення будови волокон і отримання кількісних характеристик їх структури найбільш ефективна світлова мікроскопія);

- хімічний метод заснований на застосуванні специфічних реагентів (витравлення, розчинення, фарбування).

Дослідження матеріалів, що пройшли хімчистку, є складним процесом, в якому, як і при дослідженні будь-яких об'єктів волокнистої природи, виділяються підготовча, аналітична і порівняльна стадії дослідження.

На підготовчій стадії експерт знайомиться з обставинами справи і питаннями, висловленими в ухвалі або напрямі. При цьому, слід звернути увагу на відповідність фактичного стану об'єкту тому, яке відображене в супровідному документі (наявність «зайвих плям», слідів праски, рівномірності кольору і т.п.).

У разі потреби експертом заявляється клопотання про надання додаткових документів і матеріалів, потрібних для дачі висновку. Як правило, для дозволу багатьох питань необхідні відомості про умови проведення хімічного чищення і зразок чистячого засобу, а також додаткових реагентів, якщо вони застосовувалися (жируючи препарати, антистатик, плямовибавні препарати та ін.).

Далі експерт знайомиться з об'єктом дослідження - точно описує його стан на момент дослідження, виявляє маркіровку, фіксує наявність забруднень, дефектів і ін. Опис виявлених ознак повинен бути доступним для сприйняття всіма учасниками судового розгляду.

Подальші стадії органічно пов'язані з підготовчою стадією і безпосередньо випливають з неї. Якщо в процесі огляду застосовуються оптичні (лупа, мікроскопи) і вимірювальні (лінійки) прилади, то огляд є для експерта одночасно початком аналітичною і порівняльною стадією дослідження.

Аналітична стадія регламентується загальною схемою, що застосовується до різних об'єктів волокнистої природи і конкретною схемою дослідження: визначення роду матеріалу, способу виготовлення, його волокнистого складу, виявлення класу фарбника і ін.

Елемент порівняння присутній на всіх етапах експертного дослідження проте тут він виступає як основний спосіб визначення відповідності фактичного волокнистого складу об'єкту з позначеним на маркувальному ярлику або відповідності умов експлуатації, позначеними на маркувальному ярлику умовам хімічного чищення та ін.

Оцінка результатів проведених досліджень включає систематизацію виявлених ознак, оцінку їх поширеності залежно від конкретних чинників, пояснення причин їх походження - чи зв'язаний він з умовами виготовлення, виник в результаті експлуатації за призначенням або після хімічного чищення.

При проведенні досліджень експерт використовує дані ДСТУ при вирішенні будь-якої експертної задачі, коли виникає потреба дослідження поодинокого волокна, конкретного об'єму волокон або волокнистого складу виробу з текстильних волокон. Тут маються на увазі асортиментні дані про волокна і вироби з них, їх технологічні класифікації і певні технологічні параметри.

ДСТУ 201-03-96 „Одяг та предмети домашнього вжитку після хімічної чистки. Загальні технічні умови”. ДСТУ „Матеріали для одягу. Символи та вимоги догляду”. ДСТУ 2916-94 „Одяг і предмети домашнього вжитку після хімічної чистки. Терміни та визначення основних дефектів”. ДСТУ 2122-93 „Материалы для одежды”. ДСТУ 2913-94 „Шкурки хутряні. Терміни та визначення”. ГОСТ 16958-71 „Изделия текстильные. Условные обозначения способов ухода”. ГОСТ 25652-83 „Материалы для одежды. Общие требования к способам ухода”. ГОСТ 10581-91 „Изделия швейные”. ГОСТ 26623-85 „Материалы и изделия текстильные. Обозначения по содержанию сырья”. РСТ УССР 1844-86 „Виготовлення хутряного одягу. Загальні технічні умови”. ГОСТ 19878-74 „Меха, меховые и овчинно-шубные изделия. Маркировка, упаковка, транспортирование, хранение”. ГОСТ 20840-75 „Кожа искусственная мягкая. Пороки. Термины и определения”. ГОСТ 4103-82 „Изделия швейные. Методы контроля качества”.

Сведения об авторе статьи «Теоретичні положення та організаційні питання експертизи по дослідженню виробів, що пройшли хімічне чищення».

Шабанова Татьяна Владимировна, тел.(062)312-12-65, 8-097-242-64-60 старший научный сотрудник лаборатории судебно-биологических и химических исследований Донецкого НИИ судебных экспертиз.

Брежнева Наталья Сергеевна, тел (0622) 94-85-80, заведующая лаборатории судебно-биологических и химических исследований Донецкого НИИ судебных экспертиз.

Хоружая Людмила Федоровна, тел (0622)94-20-19, заместитель директора по экспертной работе Донецкого НИИ судебных экспертиз.

Адрес для корреспонденции: 83102, г.Донецк-102, ул. Ливенка, 4. Донецкий НИИ судебных экспертиз. Тел. 062- 302-80-39.