Автор: Золотова О.І.

Причини та умови вчинення вбивства з корисливих мотивів

Вчення про причини та умови злочинності у вітчизняній і зарубіжній юридичній літературі не має єдиного тлумачення. Це пояснюється тим, що ця галузь юридичних досліджень віжзначається особливою складністю, різноплановістю позицій вітчизняних і зарубіжних авторів, що призводить до наявності в підручниках з кримінології діаметрально протилежних концепцій причин та умов злочинності у нашому суспільстві.

Кримінологія приділяє багато уваги категорії причинності. Це зумовлюється тим, що злочинність і її причинність є основними елементами предмету науки кримінології. Проблема причинності має велике методологічне значення, визначає суть і зміст кримінології. Від її рішення залежить розуміння соціально-правової природи злочинності, соціально-ідеологічної суті особи злочинця, розробка попереджуючих заходів, а також визначення інших кримінологічних проблем. Як складне явище злочинність є наслідком дії багатьох обставин, факторів і причин. З цією проблемою пов’язано саме виникнення кримінології як науки.

У сучасній юридичній літературі існують різні поняття, що відображують зміст причинно-наслідкового комплексу: детермінація, причини й умови, фактори злочинності. Причинність є одною з форм детермінації. Детермінанти умисних вбивств вчинених з корисливих мотивів, можна поділити на три рівні в залежності від ступеню впливу на злочинну мотивацію окремих правопорушників. Це ті соціальні явища і процеси, які мають певне детерміністичне, в тому числі і причинно-наслідкове значення для пояснення того, що їх породжує, визначає, обумовлює. Їх ми називаємо факторами злочинів.

Процес розбудови незалежної держави з глибинними перетвореннями її економічних, політичних, соціальних, духовних, ідеологічних та правових засад об’єктивно пов’язаний із загостренням чисельних протиріч, що уразили усі чфери суспільного життя. Найбільш криміногенними для злчинів, що аналізуються, виявилися соціально-економічні, морально-психологічні, культурно-виховні, організаційно-управлінські та сімейно-побутові фактори. У своїй взаємодії вони породжують морально-соціальну дезорганізацію суспільства, викликають емоційно-психологічну напругу серед населення, обумовлюють зростання суспільної деструктивності та конфліктності. Загалом зазначені явища і процеси негативно відбилися на погіршенні криміногенної обстановки у державі.

В умовах встановлення ринокових відносин, матеріальний фактор став визначальним показником соціального статусу. Більшість населення відчуває постійний «хронічний» брак коштів і обмеженість матеріальних ресурсів, що негативно відбивається на їх психіці. Перманентний злиденний стан значної частини українських родин породив деформацію ієрархії потреб її членів. На перше місце виходить задоволення вітальних (елементарних) потреб у їжі, одязі, теплі, житлі, підтриманні здоров’я. Це, в свою чергу, призводить до того, що окрема категорія людей стає схильною до вчинення корисливих злочинів, в т. ч. І вбивства, що пов’язано із задоволенням квазіпотреб. Усвідомлення безперспективності життя знаходить свою компенсацію у різних видах соціальних девіацій: пияцтві, жебракуванні, дармоїдстві, проституції, безпритульності, криміногенних конфліктах, сімейному насильстві, різних видах протиправної поведінки тощо.

Серед несприятливих тенденцій у соціальній сфері – загострення ситуації на ринку праці. Безробіття провокує вимушену міграцію сільського населення і мешканців малих містечок до великих мегаполісів у пошуках кращої долі. В силу об’єктивних причин у великих містах створюється надлишок робочої сили і дефіцит робочих місць, особливо високооплачуваних. Тому мігранти, зазвичай, кандидати номер один на некваліфіковану, фізично виснажливу і малооплачувану роботу. Традиційною для приїжджих залишається проблема житла і побутової облаштованості. Практика свідчить, що мігранти на новому місці проживання досить часто поповнюють ряди маргіналів. Вони мешкають з сім’ями у перенаселених гуртожитках, а такоє в іншому малопристосованому для проживання житлі. Такі будівлі, як правило, знаходяться в аварійному чи напіваварійному стані, мають серйозні проблеми із звукоізоляцією та санітарно-гігієнічними зручностями. Відсутність ізольованого, не придатного для проживання житла не дозволяє зняти психологічну напругу і втому після виснажливої фізичної праці, а побутова необлаштованість створює атмосферу нервозності й агресивності в поселеннях мігрантів. Значного розповсюдження в подібних осередках набули моральна неохайність, брутальність, сімейно-побутові чвари, хуліганські прояви. Наведені та низка інших чинників впливають на культуру міжособистісного спілкування, провокують перманентні сімейно-побутові конфлікти криміногенного характеру.

Складна соціально- економічна ситуація є наслідком кризових трансформацій перехідного періоду. Виявилося, що більшість людей не змогли адаптуватися до нових соціально-економічних умов, де панує жорстка конкуренція, економічна нерівність, гонитва за прибутками, безробіття, соціальна незахищенність тощо. Унаслідок, ці групи громадян втратили колишній соціальний статус, професійну кваліфікацію, а разом з тим, і подальші життєві перспективи та можливості для самореалізації. За таких умов погіршується загальний морально-психологічний клімат у суспільстві.

Неабияке криміногенне значення мають культурно-виховні фактори злочинів, що розглядаються. Зазначимо, що нині цей вид державної діяльності здійснювався на неналежному рівні. Фактично, до недавнього часу держава майже не переймалася моральним здоров’ям своїх громадян. Можна констатувати, що у наш час далеко непоодинокі випадки відкритої пропаганди усіма видами засобів масової інформації культу насильства, глуму над особистістю, аморалізму тощо. Сучасні мас-медіа нерідко демонструють приклади виняткової жорстокості, зображають ватажків злочинних зграй героями сучасності, а злочинний спосіб життя наділяють ореолом романтизму. Безумовно, така діяльність засобів масової інформації сприяє створенню атмосфери страху, незахищеності буття пересічних громадян. Між тим, приклади насильницького суперменства беруться значними групами населення на взірець лінії поведінки при конфліктних ситуаціях неформального характеру.

Що стосується умов вчинення зазначених злочинів, то сюди слід віднести некваліфіковану тяжку фізични працю і негативний вплив відповідного трудового колективу, де існують алкогольні традиції, брутальність, специфічна субкультура насильства у міжособистісних взаєминах. Очевидно, що в таких умовах у людини зникає бажання до підвищення свого соціального статусу, матеріального благополуччя, рівня культури, розширення кругозору та інше. Водночас необхідно зауважити, що на таких роботах й у подібних колективах «приживається» специфічний контингент громадян, переважно тих, хто не захотів чи не зміг підвищувати свій професійний і культурний рівень, не прикладав певних зусиль до самоудосконалення і не займав активної життєвої позиції, а просто жив по інерції «як усі», сподіваючись на матеріальну підтримку держави та турботу близьких і рідних осіб.

До таких умов можна віднести незадовільні житлові умови, відсутність або надзвичайно низьку якість комунально-побутових послуг, обмежені матеріальні ресурси, низький соціальний статус та ін. А також, це посилення психічного навантаження і напруги, яка, поєднуючись із неблагополуччям мікросередовища, утворює одну з умов вчинення тяжких насильницьких злочинів проти особи.

До числа інших криміногенних явищ, які детермінують вбивства з корисливих мотивів, належать: недоліки у діяльності правоохоронних органів, громадськості, пасивність близьких родичів тощо.

Таким чином, я навела головні фактори аналізованих злочинів. До них також можна додати і політичні, демографічні, екологічні та інші фактори. Разом зазначені фактори взаємопоєднуються і взаємодоповнюють один одного, утворюючи своєрідну систему, що обумовлює та відтворює існування злочинності загалом.