Емоції як
здібність
Никоненко Ю. В.
Аналіз науково-дослідницької літератури показав, що однією із основних компонентів соціальних здібностей є емоційна складова (Д.Векслер, П.Саловей, Дж.Майєр). Так у 30 роках ХХ століття вчені Ч.Хант та Е.Торндайк, досліджуючи соціальний інтелект, використовували малюнки з емоційним виразом облич та завдання ідентифікації емоцій за вербальним описом. Першим, хто підготував ґрунт у психології для постановки проблеми вивчення емоційного інтелекту, був Г.Гарднер (1983), який запропонував модель мультифакторного інтелекту де емоційні здібності виступають тут емоційною складовою. У 1988 році Реувен Бар-Он створив першу модель емоційного інтелекту, пов’язуючи його розвиток з проблемою якості життя людини.
Таким чином вивчаючи особливості структури соціальних здібностей ми прийшли до висновку, що процес становлення соціальних здібностей студентів з функціональними обмеженнями можна оптимізувати через активізацію компенсаторних функцій таких студентів в умовах активного соціально-психологічного навчання на потенціалі використання власного емоційного інтелекту як інтегралу емоційних здібностей.
А емоційні здібності, у формі відображення, мають ряд особливостей:
1) в емоціях відображається ставлення до предметної дійсності, до об’єктивних якостей предмета, значущих для суб’єкта і виражають стан суб’єкта;
2) таке відображення зовнішнього світу відбувається не у формі образу, а у формі переживання;
3) оскільки відображальна діяльність є одночасно психічною та фізіологічною, то психофізіологічний характер емоційних явищ є виразно двоїстим, відповідно – це і афективне хвилювання, і органічні вияви. Поширеною є точка зору, що про наявність емоційного переживання ми дізнаємося через відчуття, тобто зовнішній вплив усвідомлюється як зміни в суб'єкті;
4) цілісне емоційне явище завжди являє собою єдність двох моментів: з
одного боку — певного відображуваного змісту, з іншого — власне емоційного
переживання, тобто того специфічного забарвлення, з яким даний зміст
відображається суб’єктом. Двоїсту будову емоційного явища наочно демонструє той
факт, що один і той самий зміст може викликати за різних умов досить різні переживання,
іноді — прямо протилежні. І навпаки — одне й те саме переживання може
забарвлювати різні думки, уявлення, і кожне таке поєднання утворює окреме
емоційне явище. Таким чином, емоції, як здібності,
завжди мають зміст, вони предметні, і ця предметність має специфічне
забарвлення, вона переживається людиною, викликаючи пристрасність
відображення;
5) момент емоційного переживання як “шматок власного життя індивіда в плоті і крові його” (С. Л. Рубінштейн) завжди є реальним. Так, наприклад, насолоджуючись приємними спогадами або передчуттям приємної зустрічі, людина усвідомлює, що того, чим вона насолоджується, вже або ще не має, тут і тепер, водночас сама насолода є для неї безсумнівним фактом у даний момент. Цей феноменологічний аспект емоцій пов'язаний з доступністю для людини переживань, які можуть бути як амбівалентними (наприклад, ревнощі охоплюють і любов, і ненависть), так і динамічними, коли одні емоції захищають саму ж людину від інших її емоцій. Таким чином, переживання — це реальний факт, реальне свідчення про емоції;
6) емоції вирізняються винятковою
суб'єктивністю: задоволення, гнів, радість існують у світі тільки тому, що в
цьому світі є істоти — люди, суб'єкти. За межами суб'єкта немає нічого, що
становило б об’єктивний корелят страхові, коханню, ненависті чи будь-якому
іншому емоційному переживанню, що живуть у людині [2; 17-18].
Отже, на внутрішньому особистісному рівні емоційний потенціал передбачає розвинене самоусвідомлення емоцій, самоповагу людини та її прагнення до самоактуалізації, а також незалежність і впевненість у собі. На міжособистісному рівні цей потенціал формують високі емпатичні властивості й соціальна відповідальність особистості, які проявляються у спілкування та взаємодії з іншими людьми. І з нашої точки зору саме емоційна складова виступає однією з ключових в процесі становлення соціальних здібностей студентів з функціональними обмеженнями.
Для дослідження емоційної складової соціальних здібностей студентів з функціональними обмеженнями нами була використана методика “Емоційного самоусвідомлення” О.І.Власової, як найбільш оптимальна, що складається з п’яти шкал та сумарного показника емоційної самосвідомості. Кожна шкала передбачає закриті відповіді респондента на 10 запитань.
Пілотажне дослідження проводилось на базі інтегрованого ВНЗ серед студентів однієї групи без акцентування уваги на тому, що є студенти з функціональними обмеженнями і студенти нормативної групи. Вибірку склали 50 студентів 1-4 курсу Білоцерківського інституту економіки та управління ВМУРоЛ Україна” віком від 19 до 22 років.
У результаті роботи з методикою, по кожній шкалі відповідно до ключа обраховувались показники, їхня сума за всіма шкалами виступає загальним показником рівня розвитку емоційного самоусвідомлення людини.
Досліджуваних
поділили на дві групи по 25 осіб у кожній. Склад групи В становлять студенти з
функціональними обмеженнями, а нормативну групу позначили літерою А.
Перша шкала “Диференціація емоцій” діагностує, настільки людині добре розуміти, що і за яких обставин вона відчуває, наприклад відрізнити, де радість, а де здивування, коли її полонить вир емоцій. Результатами здебільшого середні та середньовисокі показники, але у студентів нормативної групи А переважають середньовисокі, а у студентів групи В – середні.
Наступна шкала “Вираження емоцій” показує як адекватно і повно людина вміє демонструвати власні почуття, наскільки відверто виражає себе. За результатами у групі А – середньовисокі показники, а у групі В – середньонизькі.
Результат за шкалою “Емпатія” демонструє усвідомлену здатність відчувати емоційний стан іншої людини. За її допомогою діагностується рівень співчуття іншим людям. Результати у групі В здебільшого низькі, а у групі А – середньовисокі.
Шкала “Управління емоціями” діагностує розвиток здібностей людини керувати власними емоціями. Її результати показують здатність людини до орієнтації своїх переживань у необхідному руслі, з огляду на вимоги ситуації. Студенти групи А демонструють середньонизькі результати, а студенти групи В – середньовисокі.
Шкала “Прийняття відповідальності” надає інформацію про те, наскільки людна усвідомлює свою відповідальність за власні переживання відносно того, чи буде вона здоровою, щасливою та благополучною. Студенти нормативної групи демонструють і низькі, і середньовисокі показники, а студенти групи В – здебільшого середні.
Загальна картина емоційної складової структури соціальних здібностей у студентів з функціональними обмеженнями представлена у загальній оцінці емоційної свідомості, що і дозволяє зробити результуючі висновки про більш високі сумарні показники емоційного інтелекту студентів нормативної групи.